Як будуть штрафувати тих, хто обслуговує покупців не українською

З 16 січня 2021 року набирає чинності стаття 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яка вимагає, щоб мовою обслуговування споживачів в Україні була українська мова.

Сайт "Сьогодні" вже розповідав докладно про те, кого торкнуться нововведення і що саме тепер від них вимагається. Тепер пояснимо, як можуть карати за порушення мовного закону.

Насамперед зазначимо, що в законі передбачено кілька видів "мовних" штрафів:

• штрафи за порушення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
• штрафи за невиконання вимог мовного омбудсмена;
• штрафи, які накладаються на суб'єктів господарювання за порушення вимог мовного закону у сфері обслуговування споживачів.

Щодо першої і другої групи штрафів, то вони будуть введені тільки з 16 липня 2022 року. Тоді набере чинності відповідна норма закону (сайт "Сьогодні" вже писав про те, що введення норм мовного закону розтягнуто в часі аж до 2030 року).

А ось штрафи за мовні порушення у сфері обслуговування споживачів набули чинності навіть трохи раніше, ніж сама норма про обслуговування українською мовою – з 8 січня цього року.

Штрафи, які вводяться після 16 січня 2021 року

Грошове стягнення за невиконання мовних вимог у сфері обслуговування споживачів може бути накладене, тільки якщо зафіксовано повторне порушення норм мовного закону. Але розмір цього штрафу передбачено навіть більший, ніж ті штрафи, що вводяться з 2022 року.

Статтею 57 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" передбачено, що мовні порушення у сфері обслуговування споживачів караються штрафом від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів. Тобто від 5100 до 6800 грн.

Штраф присуджується суб'єкту господарювання. Тобто, якщо продавець в магазині відмовився говорити з покупцем українською, то оштрафований буде не він, а власник магазину. Термін сплати штрафу – 15 днів.

Причому це не тільки втрата грошей. У законі записано, що справа про накладення штрафу розглядається лише в присутності представника суб'єкта господарювання, який порушив закон. Це означає, що бізнес муситиме витрачати час ще й на ці бюрократичні процедури. Постанову про накладення штрафу можна оскаржити в суді, але це, знову ж таки, витрати часу та зіпсовані нерви.

Як пояснював ЗМІ мовний омбудсмен Кремінь, такі норми мають змусити бізнес встановлювати для співробітників внутрішні правила, які будуть їх зобов'язувати спілкуватися з покупцями та клієнтами державною мовою України. І стежити за їхнім виконанням.

Штрафи, які вводяться у 2022 році

Які будуть штрафи за порушення мовного закону і вимог мовного омбудсмена, не зайве розуміти вже зараз.

Кодексом про адміністративні порушення буде передбачено, що за невиконання вимог про застосування української мови в різних сферах, від охорони здоров'я і спорту до інтерфейсів комп'ютерних програм і веб-сайтів, накладається штраф у 200-300 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 3400 до 5100 грн.

Якщо порушення зафіксовано вперше, можуть обмежитися попередженням.

Для чиновників покарання може бути вище – від 200 до 400 мінімумів, тобто від 3400 до 6800 грн. Для друкованих ЗМІ – від 400 до 500 мінімумів (6800 – 8500 грн).

Якщо протягом року буде зафіксовано повторне порушення мовних вимог – штраф для будь-якого порушника зросте до 500 – 700 неоподатковуваних мінімумів, тобто він може скласти від 8500 до 11 900 грн.

Другий вид штрафів – за невиконання приписів мовного омбудсмена – це штрафи, які можуть бути накладені додатково до тих, про які говорилося вище. Штраф за невиконання вимог омбудсмена становить 100-200 неоподатковуваних мінімумів, тобто 1700 – 3400 грн.

Втім, не варто думати, що з 16 січня почнуться жорсткі перевірки і масові розсилки "штрафних листів". Як не раз підкреслював мовний омбудсмен Тарас Кремінь, він виступає не за жорстку, а за "лагідну, поступову і культурну" українізацію.

Як все ж домогтися, щоб порушники мовного закону були покарані, ми розповімо окремо.

Більше про "мовне питання" в Україні дивіться в сюжеті.