Через девальвацію в Україні стає дедалі менше імпортних товарів

В результаті того, що падіння імпорту випереджає спад експорту, позитивне сальдо торгового балансу України продовжує зростати. За підсумками восьми місяців воно склало майже $ 1,2 млрд, пише "Апостроф".

Так, обсяг імпорту в Україну в серпні скоротився на 42% і склав $ 3,95 млрд. Показники ввезення товарів знизилися на 23,5% до $ 3651 млрд. Експортних операцій здійснено на суму всього $ 4,3 млрд (-16,9%), з початку року падіння склало 6,8% ($ 37,68 млрд). Таким чином, у січні-серпні позитивне сальдо зовнішньої торгівлі зросло до $ 1,17 млрд (0,3 млрд грн в серпні), в той час як ще рік тому торговий баланс був негативним і перевищував $ 7,3 млрд. У Держстаті відзначають, що на зниження імпорту за результатами року більшою мірою вплинуло скорочення обсягів поставок газу (на 34%) і легкових автомобілів (+60,4%). Хоча в серпні ввезення палива незначно виріс – на $ 66 млн.

Ситуацію на автомобільному ринку гендиректор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко пов'язує з девальвацією і економічно-політичної ситуацією в країні. "Були девальвації і раніше – з $ 4 / грн до $ 6, потім – до $ 8. Люди насилу, але все ж звикають місяці за три до нових цін. Я знаю багатьох, хто збирався купувати новий автомобіль, але через ситуацію в країні відклали покупку, тому що не розуміють, що буде далі і не роблять великих придбань. Можливо, ці кошти їм знадобляться для інших цілей", – каже Назаренко. Крім того, за даними Держстату, знижується імпорт прокату чорних металів, кам'яного вугілля, добрив, ліків.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На думку старшого економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Володимира Поворозника, до кінця року позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу буде збільшуватися, проте це сумнівне поліпшення. "Позитивне сальдо збільшується через те, що обсяги імпорту скорочуються швидше, ніж обсяги експорту. Це обумовлено падінням платоспроможності з імпорту на тлі девальвації гривні", – пояснює експерт. При цьому, додає він, експорт до країн ЄС, здійснюваний на пільгових умовах, не перекриє негативного ефекту від скорочення поставок в Росію через торгових обмежень з боку РФ.

У той же час керівник аналітичного департаменту компанії SP Advisors Віталій Ваврищук упевнений, що збережеться і зростання українського експорту до країн ЄС. "Цей ринок відкритий. Звичайно, ми не зможемо продавати в ЄС продукцію машинобудування, яка йшла до Росії, але якщо говорити про харчовій промисловості, сільському господарстві, металургії, то я думаю, всі виробники успішно боротимуться за ринок Європи", – каже він. Завідуюча відділом економічного зростання та структурних змін Інституту економіки та прогнозування НАНУ Лідія Шинкарук додає, що Україна має намір домагатися збільшення квот на безмитну поставку сільгосппродукції в ЄС. А російський ринок, куди, зокрема, експортувалася продукція машинобудування, може бути переорієнтований на ринки Африки та Азії. "Підприємства машинобудування ще з 2010 року почали переорієнтацію на нові ринки збуту. Але це, звичайно, не зможе компенсувати втрату російського ринку. В Європі продукція нашого машинобудування неконкурентоспроможна, і для її виходу на ринок ЄС необхідна серйозна модернізація. Для закріплення на ринках Азії та Африки буде потрібно не менше трьох-п'яти років", – резюмує Шинкарук.