Христина Юшкевич: "Забирати у держави ліси і віддавати у приватні руки – це нонсенс"

Уже півроку в країні йде масштабна боротьба з "чорними" лісорубами. Генеральна прокуратура вже провела більше 300 обшуків у лісгоспах по всій країні. І, як кажуть в правоохоронних органах, це тільки початок. Втім, громадські активісти та екологи стверджують, що це мало як вплинуло на об’єми незаконної вирубки лісів. Експерти кажуть, що потрібно боротися не з симптомами, а з самою хворобою. За їх словами, допоки не будуть проведені кардинальні реформи в самій структурі Держлісагентства – незаконних лісорубів буде надзвичайно важко зупинити.

Що сьогодні відбувається з українськими лісами і які нововведення та зміни чекає лісове господарство України – ми поговорили з тимчасово виконуючою обов’язки голови Державного агентства лісових ресурсів України Христиною Юшкевич. 

Ваші попередники називали однією з головних реформ Держлісагентства – ліквідацію лісгоспів і передачу їх повноважень до "єдиного лісового підприємства". Тема викликала багато неоднозначних відгуків, мовляв, все буде сконцентровано в одних руках, що призведе до тотальної корупції. Можете більш детально розповісти, про що йде мова, і коли очікувати зміну в управлінні агентства?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Дійсно, раніше була запропонована модель створення єдиного державного підприємства, на базі всіх лісгоспів України. Метою створення такої структури мало стати збалансоване фінансування галузі загалом. Таким чином планувалося забезпечити коштами нересурсні і менш лісисті області. Справа в тому, що цього року ми отримали обмежений бюджет на фінансування лісової галузі. І для того, щоб отримані кошти розподілити по необхідності, планувалося ліквідувати лісгоспи і сконцентрувати всі повноваження навколо одного відомства.

Але запропонована ідея реорганізації мала певні мінуси, які не були враховані при розробці концепції. Зокрема – це питання децентралізації. Адже створивши єдине підприємство, всі кошти будуть йти до місця його реєстрації, а не залишатимуться на місцях.

Сьогодні отримані кошти від ренти діляться на дві частини – одна йде до центрального бюджету, а інша – залишається на місцях. Таким чином ми наповнюємо місцеві бюджети областей, районів та сіл. В цілому, галузь приносить 3,5 млрд грн щороку. І половина від цієї суми залишалася на місцях. А з впровадження реформи – місцеві громади могли залишитися без цих грошей.

Враховуючи всі нюанси і дослухаючись до людей на місцях, мною було прийнято рішення цю реформу переглянути. Я прекрасно розумію, що реалізувавши ідею моїх попередників, замість децентралізації ми все централізуємо, відберемо гроші у місцевих громад і залишимо тисячі людей без роботи. Для мене це неприпустимо.

Що тоді ви пропонуєте у питання реформування лісової галузі?

Звісно, реформувати галузь потрібно. Але не треба це робити поспіхом. Опиратися потрібно на наукове обґрунтування. Прислухатися до людей на місцях. Адже нам потрібно розробити свою унікальну програму. Взяти закордонний досвід, але накласти на нього нашу місцеву специфіку.

Зокрема, нещодавно ми вирішили надати можливість кожній області розробити свою регіональну програму. Вони потрібні для фінансування галузі. Наприклад, у Кіровоградській області вже затверджена така програма. Триває погодження регіональних програм Полтавської, Чернігівської, Черкаської, Дніпропетровської областей. У Херсонській та Львівській областях незабаром облради будуть розглядати ці програми.

На основі регіональних програм ми готуємо загальноукраїнську програму. Загалом, для збільшення площі лісів і досягнення оптимальної лісистості території країни необхідно створити щонайменше 2 млн гектарів нових лісів.

Сподіваюся, що завдяки новій програмі вдасться вирішити питання лісів Півдня та Сходу України. Вони не відносяться до експлуатаційних, зростають в екстремальних природних умовах, і належне ведення лісового господарства в цих лісах потребує гарантованої бюджетної підтримки, яка останні роки є суттєво недостатньою.

Окрім того, хочемо передбачити розвиток лісової наука та освіти, які наразі значно відстають від світового рівня, в першу чергу, через слабку матеріальну базу і недостатню державну підтримку.

Щодо іноземного досвіду, то тут я би перейняла їхню модель розмежування адміністративних та господарських функцій. Таким чином працюють у Латвії, Польщі, Туреччині. Тому, плануємо і в нас розмежувати ці функції. Держлісагентсво буде займатися політикою, а спеціальне об’єднання, на чолі з наглядовою радою, буде контролювати господарську діяльність лісгоспів.  

Ходять чутки що ліси України хочуть віддати під приватизацію. Наскільки це відповідає дійсності?  

Справді, свого часу був запропонований проект закону, згідно з яким планувалося віднести наші державні лісогосподарські підприємства до таких, які підлягають корпоратизації. Для мене, особисто, це абсолютна нісенітниця. І скільки я буду на цій посаді – буду виступати проти такого рішення. Адже корпоратизація, на мою думку, це перший крок до того, що ліси можуть опинитися в приватних руках.

Ліси – це власність народу і вони повинні бути тільки в державній, максимум у комунальній власності. Навіть у Європі приватними лісами вважаються тільки ті ділянки, які були штучно висаджені самими ж місцевими мешканцями. Я не проти такої практики. Але за умови, що люди будуть самостійно займатися насадженнями, лісовою та протипожежною охороною. Але забирати у держави ліси і віддавати у приватні руки – це нонсенс.

Щодо мораторію на експорт деревини. В ЄС уже сказали, що наступний грошовий транш Україні виділять тільки після того, як мораторій буде відмінено. Яке ваше бачення ситуації?

Скажу відверто, мораторій не вирішив питання з незаконною вирубкою дерев. І мораторій не може це зробити. Однак, поки що немає великої підтримки щодо його скасування, особливо серед депутатського корпусу. Можу сказати одне – для нас важливо, щоб деревообробники були забезпечені сировиною для розвитку вітчизняної деревообробної галузі.

Держлісагентство готове до скасування мораторію на експорт кругляку, але за певних умов, які мають бути виконані одночасно. Це – прийняття порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених, і головне – внесення змін до законодавства для збільшення відповідальності за незаконну рубку та тіньовий обіг деревини.

Розробка нового порядку видачі сертифікатів на стадії завершення. Проект положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених вже розроблений в Держлісагентстві та погоджений  представниками деревообробних підприємств та асоціацій. Він передбачає закупівлю лісоматеріалів виключно на аукціонах, сприятиме відкритості та прозорості ринку, покращить забезпечення зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств у сировині, забезпечить залучення інвестицій у деревообробну галузь. Прийняття цих нормативних актів має бути передбачено у змінах до законодавства. Також має залишитися заборона на вивезення за межі України лісо- і пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев.

На основі рекомендацій експертів Світового банку нами було розроблено зміни до законодавства, які передбачають суттєве збільшення юридичної відповідальності за незаконну рубку та протидію обігу незаконно добутих лісових ресурсів.

Наприклад, ми пропонуємо за незаконну рубку  штрафувати від 8,5 до 17 тис. грн (зараз від 800 до 1700 грн), або позбавленням волі до 5 років.

За неправильну видачу лісорубних та лісових квитків, що призводить до порушення правил під час будь-яких рубок – штрафи майже 4,5 тис. грн (зараз це максимум 136 грн).

За порушення права державної власності на ліси та незаконне використання земель лісового фонду – штрафи зростуть до 8500 тис. грн (зараз 306 грн).

За підпали лісів та знищення їх вогнем – штраф 12 тис. грн. Якщо це призвело до людських жертв – за грати до 10 років.

На законодавчому рівні пропонуємо закріпити ведення єдиного електронного обліку для всіх лісокористувачі. Для боротьби з незаконним обігом деревини – обов’язковість проведення обліку, до того як вона буде вивезена.

Зараз у законодавстві взагалі відсутня відповідальність для підприємців, які скуповують деревину без документів про її походження. Здебільшого – це власники пилорам. Ми пропонуємо ввести штрафи від 8,5 тис. грн до 17 тис. грн з конфіскацією необробленої деревини.

Тому не мораторієм ми зупинимо незаконну вирубку лісів, а посиленням відповідальності за такі дії. Я впевнена, що саме так ми зможемо вирішити більшість проблем у лісовій галузі.