Держбюджет-2020: рекордно ранній і з розрахунком на перевиконання

На ранковому засіданні Верховної Ради 14 листопада проект закону про державний бюджет на 2020 рік був ухвалений у другому читанні і в цілому. В цілому обговорення доопрацьованого проекту і голосування були напрочуд короткими і спокійними. Принаймні якщо порівнювати з багатьма попередніми роками.

Як зауважила, презентуючи проект держбюджету, голова Міністерства фінансів України Оксана Маркарова, "ніколи ще головний фінансовий документ країни не ухвалювався так рано – як за календарем, так і за часом доби".

Якщо згадати, зазвичай остаточне ухвалення держбюджету відбувалося, як-то кажуть, "під ялинку" – в кінці грудня. Причому дебати тривали до пізньої ночі, а то й до ранку. Наприклад, держбюджет на 2015 рік був ухвалений 29 грудня близько 4 години ранку. Держбюджет 2016- го – 25 грудня і теж після 4-ї ранку. Голосування за бюджет на 2017-й відбувалося вже близько 5-ї години ранку. Потім, в принципі, пішла тенденція на більш раннє узгодження бюджету. Але тільки за календарем. Держбюджет на 2018 рік проголосували 7 грудня близько опівночі, а ось бюджет на 2019 й – рекордно рано за датою, 23 листопада, але рекордно пізно за часом – близько 6 години ранку. Отже в порівнянні з такими драматичними нічними голосуваннями держбюджет-2020 року, який був ухвалений 14 листопада близько 2 години дня, після всього 4-годинного обговорення (включаючи більш ніж годинну перерву) – дійсно рекордсмен.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як водиться, ухваленню держбюджету передувало голосування за зміни до Бюджетного кодексу. Як раніше повідомляв прем'єр-міністр Олексій Гончарук, збільшення податкового навантаження в 2020 році не планувалося.Отже основні зміни до Бюджетного кодексу були пов'язані з перерозподілом коштів. З приводу одної такої зміни під час пленарного засідання виникла несподівана ситуація, яка змусила авторів законопроекту шукати шляхи балансування бюджету, що називається, "по ходу п'єси", тобто пленарного засідання.

Йдеться про перерозподіл паливного акцизу. Частину цього збору планувалося забрати з місцевих бюджетів і передати в Дорожній фонд. Місцевим же бюджетам замість цих недоотриманих грошей пропонувалася збільшена субвенція. Однак під час голосування за поправки депутати підтримали одну з них, за якою пропонувалося не відбирати акциз у місцевих бюджетів. Було схоже, що це стало несподіванкою для багатьох. Йшлося про більш ніж 7 млрд грн. Саме після цієї поправки було оголошено півгодинну перерву (яка врешті тривала понад годину), під час якої, очевидно, авторам законопроекту і представникам профільних міністерств довелося шукати компенсатори для Дорожнього фонду. Врешті було вирішено не підтримувати ряд інших поправок до Бюджетного кодексу, які додавали гроші місцевим бюджетам. Зокрема, про збільшення субвенції. Критики законопроекту називали такі зміни "скороченням фінансування місцевих бюджетів". Однак голова Мінфіну Оксана Маркарова, презентуючи бюджет, запевнила депутатів, що навіть після цих змін, які вносилися "з коліс", місцеві бюджети все одно виявляться профінансовані на набагато більші суми, ніж у попередні роки.

Голосування за проект бюджету проходило і швидше, і, мабуть, спокійніше, ніж за поправки до Бюджетного кодексу. Окремі депутати, звичайно, критикували окремі його положення і намагалися "присоромити" укладачів документа, щоб виділили більше грошей на ту чи іншу статтю, однак ті незмінно відповідали, що поправка неможлива, оскільки не передбачає компенсаторів, а без цього документ виявиться незбалансованим.

Про основні зміни, які сталися в проекті держбюджету між першим і другим читаннями, сайт "Сьогодні" вже писав. Презентуючи доопрацьований документ, міністр фінансів Оксана Маркарова ще раз підкреслила, що в зв'язку з покращеними макроекономічними показниками вдалося знайти додаткові гроші, зокрема, на освіту, медицину і соціальну сфери.

"В цілому збільшення фінансування за цими напрямками, в порівнянні з первісним варіантом бюджету, склало понад 10 млрд грн. Зокрема, найбільше грошей було додано на зарплату вчителям (3,75 млрд грн), на розвиток опорних шкіл (3,5 млрд), на закупівлю ліків (3,2 млрд)", – сказала міністр фінансів.

У той же час в доопрацьованому бюджеті-2020 зменшено суму на обслуговування держборгу. За словами Оксани Маркарової, це стало можливим насамперед завдяки політиці із заміщення іноземного боргу внутрішнім (шляхом розміщення гривневих ОВДП) і поступового здешевлення держборгу (останні гривневі ОВДП розміщені вже під 13% – нижче облікової ставки НБУ, а доларові – під 4%).

"Через рік-два борг припине бути взагалі проблемою України, ми будемо з ним працювати так само, як і інші країни. Саме для цього ви схвалили професійне управління боргом через деполітизоване Агентство ", – пообіцяла Оксана Маркарова.

Щоправда, парламентарії навіть з профільних комітетів були незадоволені тим, що при підготовці бюджету до другого читання Кабмін врахував далеко не всі положення "Бюджетних висновків" ВР, за які депутати голосували 5 листопада. Як підрахували в бюджетному комітеті, в першій частині "Бюджетних висновків" з 73 пропозицій було враховано 30, а ще 12 – частково. У другій частині з 83 доручень враховано 15 і ще 12 – частково. У зв'язку з цим бюджетний комітет ВР наполягав на внесенні до проекту закону про бюджет ще деяких змін. Зокрема, збільшити на 500 млн грн доходи загального фонду від видачі спецдозволів на користування надрами та направити "зайві" гроші на фінансування гуманітарних програм (в галузі освіти , медицини, культури і т.їн.). Також в комітеті порахували можливим збільшити на 1,4 млрд грн прогноз надходжень за видачу ліцензій на організацію азартних ігор і направити ці кошти на підтримку спорту і будівництво доріг.

Але навіть незважаючи на ці правки парламентарії визнали, що підготовлений бюджет далеко не такий гарний, як було обіцяно раніше.

"Ми повинні бути чесні перед собою: у нас не сталося того дива, на яке ми розраховували і розраховувала країна. Напевно, тому, що чудес не буває. Напевно, тому, що нам дісталася спадщина у вигляді кожної третьої гривні з бюджету на погашення боргу. У вигляді мінімальних пенсій в розмірі 1564 грн. У вигляді прожиткового мінімуму, який вдвічі відрізнявся від реального мінімуму. Цей бюджет – це компроміс. У межах тих обмежених ресурсів, які сьогодні має держава. Цей бюджет навіть з урахуванням тих ресурсів, які має держава, зміг передбачити 2% дефіциту. Зміг передбачити зростання витрат на освітні програми на 13%. Зростання на медичні програми – на 13%. Зміг передбачити кошти на істотне зростання на інфраструктурні проекти і в першу чергу – на будівництво доріг. Бюджет недосконалий. Всі, хто брав участь в розробці проекту, незадоволені таким результатом. Але це компроміс", – так, зокрема, прокоментував бюджет голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев.

Втім, Оксана Маркарова переконано заявила, що бюджет на 2020 рік виявиться перевиконаним – чого також не спостерігалося в останні роки.

"Ті закони, які ви ухвалили цього року – про спільний режимі транзиту, про економічного оператора, про концесії і багато інших, – дадуть можливість цей бюджет перевиконати, ми в цьому впевнені", – заявила Оксана Маркарова.

Ця впевненість, за словами міністра, базується на позитивних очікуваннях від розпочатих реформ. Якщо впродовж усіх останніх років основним драйвером зростання економіки експерти називали виключно споживання, то в бюджеті на 2020 рік великі надії покладаються на інші фактори. Зокрема, на ефект від концесії, приватизації, зростання виробництва і залучення іноземних і українських інвесторів.

А Данило Гетманцев висловив надію, що це останній бюджет, де закладено прожитковий мінімум, який не відповідає реальному.