Гірничо-збагачувальні комбінати закликають депутатів не підвищувати податковий тиск

Українські підприємства опинилися під податковим тиском, вважають провідні українські експерти. Обіцяні реформи, на їхню думку, не допомагають вітчизняному бізнесу, а навпаки – затискають його в податкових лещатах.

На криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатах вже заявили, що першими під ударом опиняться десятки тисяч осіб. Адже через спроби парламенту підвищити ренту на видобуток залізної руди майже в чотири рази ГЗК не зможуть конкурувати на світових ринках. Що буде з працівниками і що втратить країна – дізнавалися кореспонденти "Сьогодні".

В Інгулецькому кар'єрі людина поруч з величезним самоскидом здається крихітною, як комаха. А самоскиди, водночас, здаються іграшковими на тлі самого кар'єра. Він – найбільший у Європі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Десятки мільйонів тонн залізної руди щорічно ці самоскиди вивозять на поверхню. Тут, поблизу Кривого Рогу, її добувають не тільки для українських металургів. На цій сировині працюють підприємства в Європі і Китаї.

Але замість боротьби з конкурентами на міжнародних ринках на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті тепер думають, як побороти наслідки податкових нововведень.

"На сьогоднішній день трудові колективи Криворіжжя досить стурбовані ситуацією в частині того, що це може торкнутися безпосередньо кожного працівника – за соціальними програмами, за програмами, які пов'язані з персоналом. Нам це дуже неприємно і незрозуміло. Ми змушені вимагати, що думка гірників все ж має враховуватися під час формування таких законів, під час їхнього розгляду", – заявляє генеральний директор ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" Олександр Герасимчук.

Йдеться про те, що парламент планує збільшити ренту на видобуток залізної руди. Для Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату вона зросте майже в чотири рази і стане найбільшою в світі. Законопроект N1210 промисловці вже назвали вбивцею національного виробника. Автори документа не порадилися ні з великим бізнесом, ні з малим, кажуть фахівці.

"За нашими найскромнішими оцінками, додаткові витрати наших підприємств складуть 8,5 млрд на рік. Для багатьох компаній це буде непосильним збільшенням і призведе до того, що і галузь втратить, і трудові колективи", – каже голова асоціації металургів України Сергій Біленький.

Керівники різних підприємств кажуть – такі податки їх задушать. А це означає, що і держава не отримає грошей до бюджету – мільярди гривень податків, які сьогодні платять промисловці. І це може вбити економіку, впевнені фахівці. Водночас, впевнені експерти, виграє Росія, в якій податки на видобуток залізної руди майже в десять разів нижчі, ніж в Україні.

"Гірничорудна продукція стане абсолютно неконкурентоспроможною. Ухвалення цього законопроекту призведе до того, що відношення ренти до комерційного прибутку в українських підприємств буде в десять разів вище, ніж у російських. Це говорить про те, що ми втратимо наші ринки, і вони будуть діставатися саме російським виробникам", – вважає президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

Крім Росії, яка може швидко посісти місце України на світових ринках, вже радіють Австралія, Бразилія і навіть Китай – в цих країнах податки на руду теж значно нижчі за ті, які пропонують депутати.

У Кривому Розі на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті працюють майже десять тисяч осіб. Зараз вони і їхні сім'ї сподіваються, що держава все ж не залишить їх без роботи і грошей на життя.

Водночас фахівці, аналізуючи податкову реформу, яку зараз розглядають в парламенті, складають сумні прогнози. Чотири законопроекти на цю тему вже охрестили "податковою бомбою уповільненої дії". Вона вразить і малий бізнес, і важку промисловість. А ще – неминуче споживачів, рядових українців.

Новости "Сьогодні" писали, що податкові новації, закладені в законопроекті № 1210, загальмують розвиток української економіки як мінімум на 2%.