Рік вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом: вигоди і втрати

11 січня 2017, 08:10

Христина Коновалова

Український експорт до Європи зріс на 3,3%. Експерти: можемо продавати більше часнику, грибів і меду

Україна відзначає першу річницю економічної асоціації з ЄС, оскільки зона вільної торгівлі повноцінно запрацювала в січні 2016-го. Це означає, що вже рік, як Україна повинна активніше впроваджувати євронорми в законодавстві, доводити рівень нашої продукції до стандартів ЄС, знімати бар'єри для торгівлі європейських компаній в нашій країні і т. д. Свої кроки в цьому напрямку Європа зробила ще в квітні 2014-го, з метою підтримки української економіки. Тоді було прийнято рішення, що наші товари будуть експортуватися в ЄС зі зниженими митними ставками в рамках зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Європою. Крім того, були введені квоти в основному на агропродукцію – курятину, мед, цукор, що дозволяло Україні ввозити ці товари в ЄС без мит. Як же змінилося життя української економіки після року в ЗВТ, з'ясувала "Сегодня".

Реклама

ТОРГІВЛЯ. За даними НБУ, за перші три квартали 2016 року торгівля між Україною та ЄС росла: зокрема, експорт збільшився на 3,3% в порівнянні з аналогічним періодом 2015-го, а імпорт – аж на 6,6%. Причому найактивніше Україна продає наші товари в Італію, Польщу і Німеччину, а в нашу країну найбільше поставок йде з Німеччини, Польщі та Франції. Такі країни-лідери були і в 2015 році.

Возимо між Європою і нами не тільки їжу, але і техніку. Наші виробники активно возять в ЄС масло, джем, консервовані овочі, кам'яне вугілля, нафтопродукти, трамваї, обладнання. У той же час українці закуповують в Європі м'ясо, горіхи, алкоголь, вугілля, ліки, косметику, обладнання.

ЕКСПОРТ. Експерти пояснюють зростання товарообігу між Україною та ЄС в 2016-му тим, що йде поступова переорієнтація нашої економіки внаслідок втрати ринку збуту в СНД. "За 2 роки частка ЄС в нашому торговому балансі зросла до 45% з 33%. При цьому частка Росії впала до 8% з 36%. Те, що на тлі скорочення експорту України в цілому обсяги експорту в ЄС зросли – вже успіх", – зазначає економіст Іван Нікітченко. А як пояснює в. о. гендиректора УАК Марія Дідух, в основному зростання експорту відбулося завдяки потенціалу нашої агропродукції. "ЗВТ з ЄС дійсно допомогли експорту України, оскільки активно продаються традиційні види продукції – зернові культури, олія, плоди, горіхи, мед, сік і т. д. Але, крім цього, відкрилися можливості для збуту з нових товарів. Завдяки обнуленню ввізного мита наші виробники змогли активніше постачати продукти переробки. Зокрема, цікаві можуть бути кетчуп, томатна паста, насіння і олії різних культур, наприклад, розторопші, або будяків, борошно і печиво з висівок і т. д. Крім того, перспективними виявилися нішеві продукти, які до 2016 року не експортувалися в ЄС. Тут також виробників зацікавили знижені ставки мита або безмитні квоти. Таким відкриттям року по нішевих продуктах стали часник, гриби", – зазначає Дідух.

На думку експертів, наші товари мають високий потенціал, тому український експорт в ЄС може вирости в 2017 році мінімум на 5-10%. "Якщо говорити про агросектор, то реально, наприклад, нарощувати експорт органічної продукції, а також свіжих і заморожених ягід, оскільки попит з боку ЄС стрімко зростає, а наші виробники можуть конкурувати з європейськими в ціні. А ще перспективною може бути українська продукція, яка пройшла переробку і має додаткову вартість. Наприклад, можна ввозити в ЄС звичайні помідори і платити за це мито, а можна переробити цей продукт в кетчуп і продати це в Європі, не сплативши жодних мит. Це сприяє нашій зовнішній торгівлі і зростанню вітчизняного виробництва", – уточнює Дідух.

В тренді
У яких банках дорожче здати долар: курс валют в ПриватБанку, Monobank та інших
Фото: PASCAL POCHARD-CASABIANCA/AFP via Getty Images
Реклама

ІМПОРТ. Старт ЗВТ між Україною та ЄС виявив і деякі ризики для нашого бізнесу, так як імпорт з Європи за останній рік виріс в два рази швидше, ніж наш експорт, каже Нікітченко. "Це означає, що, незважаючи на сильну девальвацію гривні, Україна все ще не може конкурувати з більш високотехнологічними продуктами з ЄС. Тому для підтримки експорту та імпортозаміщення нам потрібна держпрограма. Зокрема, держава повинна підтримати бізнес фінансово, експертно, технічно, щоб наші виробники змогли спокійно переходити на нові стандарти і виходити на ринки ЄС, де в України хороші перспективи, наприклад, за такими напрямками, як фармація, меблі, одяг, взуття, продукти. Для цього у нас є виробнича база і досвід", – говорить Нікітченко.

Потрібно наближати наші закони до ЄС

За 2,5 року дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС наша країна повинна була наблизити у вітчизняному законодавстві до євронорм близько 58 зобов'язань, йдеться в звіті Українського центру європолітики. Йдеться про адаптацію наших законів до стандартів ЄС в секторах електрики, навколишнього середовища, публічних закупівель і т. д. Але поки Україна виконала лише 9 зобов'язань, в процесі – 41, не адаптуються – 8. Як зазначає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, зрив дедлайнів гальмує український вектор руху в ЄС: "Треба вести жорсткий моніторинг, мовляв, що зроблено і що потрібно зробити. Є проектні офіси, заступники міністрів по євроінтеграції. І якщо органи, відповідальні за імплементацію, налагодять комунікацію, проблем не буде. Це важливо, оскільки через зриви дедлайну Україна може програвати в отриманні преференцій для наших експортерів. Наприклад, якщо не приведемо у відповідність техстандарти, не зможемо по окремих позиціях вийти на ринок ЄС".

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти