Скандал з махінаціями навколо Гонтарєвої: всі подробиці

Глава Національного банку України Валерія Гонтарєва опинилася в центрі скандалу: адвокат Ростислав Кравець подав позовну заяву стосовно головного банкіра країни до прокуратури Києва з вимогою провести досудове розслідування дій регулятора в серпні 2014 року.

СУТЬ ПРОБЛЕМИ. За словами позивача, підозріло виглядає валютна політика регулятора в серпні 2014-го. Зокрема, 5 серпня Нацбанк на міжбанку торгував в межах 11,93-12,26 грн/$, але вже 8 серпня курс виріс до 12,45-12,6 грн/$. У підсумку регулятор спочатку продав $ 69 млн, а потім купив $ 35 млн. Тобто, на кожному доларі український бюджет втратив 19 копійок.

Не виключено, що ці дії НБУ в серпні будуть трактовані відповідно до ст. 364 КК – зловживання владою або службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи іншої юридичної або фізичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як зазначив у коментарі "Сегодня" Ростислав Кравець, подібна зміна курсу за короткий період, аналогічне серпневим подіям, завдає великої шкоди бюджету України. "За кілька днів валюта подорожчала на 3-4%. І в цих умовах спочатку Національний банк продав валюту дешевше, а потім, коли подорожчання відбулося, купив її дорожче. Це дало змогу фактично заробити спекулянтам. Дивно чути про плаваючий курс, коли він за кілька днів коливається в межах 3-4%. В умовах здорової ринкової економіки – це неможливо. Тому вважаю, що подібного роду дії незаконні. У зв'язку з чим звернувся з відповідною заявою до прокуратури", – сказано нам юрист.

За його словами, ця позовна заява тричі подавалася в суд, і двічі була відхилена. І ось, нарешті, 1 грудня 2014-го Печерський райсуд Києва задовольнив заяву позивача і зобов'язав столичну прокуратуру почати досудове розслідування і внести відповідний запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

РЕАКЦІЯ. Правда, як зазначила на своїй сторінці в "Фейсбуці" прес-секретар столичної прокуратури Алена Яхно, поки ніякого провадження стосовно голови НБУ немає. "Поспішаю повідомити, що стосовно Гонтаревої в прокуратурі Києва поки немає ніяких виробництв. Вчорашнє рішення Печерського суду, про який повідомили ЗМІ, до нас не ще приходило. Ми його чекаємо з нетерпінням", – зазначила вона. Тим часом у коментарі "Сегодня" Алена Яхно уточнила, що рішення Печерського райсуду може надійти в столичну прокуратуру максимум в п'ятницю: "Це залежить від того, як швидко в Печерському суді все перешлють. Після цього заява буде внесено до Реєстру, але як буде класифіковано це виробництво, потім визначимо. Адже ми не бачили рішення суду, але як тільки його отримаємо, відразу ж зробимо офіційну заяву".

У свою чергу, в прес-службі Нацбанку обережно коментують цю ситуацію. "Ми ніяких документів не отримували, тому коментувати нічого", – сказали нам у відомстві. А в одному з офіційних коментарів регулятор уточнив, що виконує свої функції згідно із законом. "По суті обвинувачення: покупка і продаж валюти на міжбанку в залежності від кон'юнктури ринку є прямою професійної функцією Національного банку, при цьому всі процедури НБУ строго регламентовані", – акцентували в НБУ.

ПЕРСПЕКТИВИ. Тим часом Ростислав Кравець вважає, що досудове розслідування столична прокуратура може провести протягом двох місяців. За його словами, якщо серпневі дії НБУ будуть визнані махінацією, тоді "компанії і люди, у яких були валютні кредити, зможуть, завдяки цьому рішенню відшкодувати збитки, яких вони зазнали у зв'язку з такими непродуманими діями НБУ – для цього треба буде звернутися до суду".

А юрист Олексій Святогор додає, що така практика може дати можливість людям додатися визнання недійсними постанов НБУ. Таку практику підтримує і президент Украналітцентра Олександр Охріменко: "Якби українці активно подавали позови до суду на дії НБУ, це здобуло б хороший моральний ефект. Регулятор більш відповідально ставився б до тих кроків, які здійснює на валютному ринку. І вважався б з думкою та побажаннями населення".