Глава Мінфіну допускає паузу в податковій реформі

Міністр фінансів Олександр Данилюк виступає проти поспіху в продовженні податкової реформи.

"Перш, ніж продовжувати податкову реформу, потрібно отримати максимум з тих позитивних змін, які вже були зроблені", – написав він у своєму блозі в Facebook за підсумками проведеної 27 квітня зустрічі з компаніями-членами європейської бізнес-асоціації та Американської торговельної палати.

О.Данилюк також підкреслив, що обов'язково необхідно припинити традиційну практику внесення податкових змін "під ялинку".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За його словами, учасники зустрічі єдині в думці про необхідність помірної податкової та адміністративної навантаження.

"Чи погодилися, що тільки стрімкі і успішні реформи економіки, в т.ч. сектора держфінансів, податкової сфери, а також судової реформи, реформи прокуратури і силових відомств, забезпечать Україні підтримку іноземними інвестиціями в додаток до кредитних коштів міжнародних організацій", – підкреслив глава Мінфіну.

Як повідомлялося, з весни 2015 року в Україні велася бурхлива дискусія про ступінь радикальності податкової реформи, в якій більш консервативну позицію займало колишнє керівництво Мінфіну, а більш радикальну – профільний парламентський комітет. В результаті в самому наприкінці 2015 року сторонам вдалося досягти компромісу, і в Податковий кодекс були внесені значні правки. Передбачалося, що уряд вже в першому кварталі 2016 року внесе новий проект змін до Податкового кодексу, щоб Рада змогла прийняти зі своїми правками до кінця першого півріччя.

Зокрема, серед внесених в наприкінці 2015 року зміні – встановлення єдиної ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) 22% замість цілого ряду ставок на рівні до 40% і вище і скасування 3,6% ЄСВ, що утримується з зарплати працівників. Одночасно була підвищена максимальна величина бази нарахування ЄСВ з 17 до 25 мінімальних місячних заробітних плат (близько 34,45 тис. грн).

У частині податку на доходи фізичних осіб встановлено єдину базову ставку в розмірі 18% замість двох діючих ставок 15% і 20%, для дивідендів з джерела в Україні залишається ставка в розмірі 5%, для доходів з-за кордону – 18%.

У частині спрощеної системи оподаткування закон містить норму про зменшення для платників III групи річного обсягу доходу з 20 млн грн до 5 млн грн зі збільшенням ставок з 2% до 3% – для платників ПДВ і з 4% до 5% – для неплатників ПДВ.

Крім того, підвищено в 1,8 рази ставки єдиного податку для IV групи платників (сільгосппідприємств), а коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі для визначення бази оподаткування для платників єдиного податку IV групи встановлено на рівні 120%.

У частині податку на прибуток підприємств, закон містить скасування сплати авансових внесків з податку на прибуток, введення квартального звітного періоду з податку на прибуток для підприємств, у яких річний дохід від будь-якої діяльності перевищує 20 млн грн.

Крім того були підвищені ставки акцизного податку, рентна плата, гранична ставка податку на нерухомість, введений перехідний період терміном на один рік для переходу аграріїв на загальний режим оподаткування і змінені порядки відшкодування податку на додану вартість.