Де скарбниці взяти гроші: Україна може заробити на газі і криптовалюті

Кабмін представив проект держбюджету на наступний рік з доходом 1,29 трлн грн, зростанням економіки в 3% і майже 302 млрд грн соціальних витрат. Експерти назвали кошторис "бюджетом виживання". "Сегодня" з'ясувала, за рахунок чого ще, крім традиційних джерел, можна наповнити українську казну.

Земля і податки

На думку голови економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна, країна може заробити, наприклад, на запуску ринку землі..

"Говорити про це можна наразі тільки гіпотетично, але якщо припустити, що з початку 2019 року його запустять, то податкові надходження до бюджету, звісно, зростуть. Кожна операція з продажу землі проходитиме через нотаріуса, стягуватимуться мита", – пояснює він.

Гроші до бюджету можна залучити і за рахунок детінізації економіки. Тут допоможе податок на виведений капітал.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"За консервативними оцінками Мінфіну, в перші два роки очікується зменшення надходжень до бюджету. Але за рахунок нового податку у компаній зросте оборотний капітал, буде більше торгових операцій, вони збільшать надходження від ПДВ, буде більше інвестицій, створюватимуться нові робочі місця. Відповідно, зростатимуть і надходження до місцевих бюджетів", – підкреслив Амелін.

Економіст Олександр Охріменко впевнений: бюджет можна збільшити, ожививши державне кредитування приватного бізнесу, насамперед, будівельного.

Митниця і продажі

Економічний аналітик Тарас Козак вважає, що бюджету багато що може дати митниця.

"За підрахунками Мінфіну як мінімум 100 млрд грн щорічно. Деякі експерти взагалі говорять про суми в районі 300-400 млрд грн. Це за рахунок товарів або повністю не розмитнених або розмитнених через корупційні схеми", – пояснює він.

Додатковим джерелом для скарбниці може стати і приватизація.

"У нас створені для цього умови – навесні запрацював новий закон про приватизацію. Мала приватизація пішла – майже 90 аукціонів відбулися і надійшло до бюджету близько 120 млн грн. За три тижні, – пояснює член групи стратегічних радників реформ в Україні Андрій Бойцун. – Але потрібно розуміти, що приватизація – не системне джерело доходів. Цього року можна продати велике підприємство, ціна якого становитиме чверть бюджету країни, а наступного такого на продаж вже не буде".

За словами Бойцуна, заробити можна ще й на ліквідації підприємств, які зараз не працюють, шляхом розпродажу їх активів.

Газ і бурштин

Директор енергетичних програм НАНУ Валентин Землянський вважає, що країна могла б заробляти і на видобутку сланцевого газу.

"Потенційно будь-який великий проект цієї сфери був би позитивом для бюджету. Тут же почнуть з'являтися навколо первісного проекту інші інвестиційні програми, починаючи від будівництва доріг і закінчуючи зайнятістю населення".

Нарешті, на думку економіста Андрія Новака, країна могла б заробляти на видобутку бурштину, але поки це навряд чи станеться. Експерт каже, що для цього потрібно серйозно змінювати законодавство, але наразі парламент до такого не готовий.

Криптовалюта: понад 1 млрд на рік

Нардепи вже перейнялися питанням наповнення скарбниці за рахунок оподаткування віртуальних грошей. Відповідний законопроект група парламентаріїв з 23 осіб вже подала до ВР. У документі наголошується, що якщо людині вдалося заробити, наприклад, на продажу криптовалюти, то вона зі свого прибутку повинна буде заплатити 5%. Таку відсоткову ставку автори норми пропонують зберегти до початку 2025 року.

"За найконсервативнішими оцінками, вартість криптовалюти, яка є у власності у українців, становить близько 98,7 млрд грн. Правове регулювання операцій з віртуальними активами дозволить щороку залучати до бюджету не менше 1,27 млрд грн", – йдеться в пояснювальній записці.

У тіні – 25 млрд грн

При хронічній нестачі грошей в казні туди не доходять мільярди гривень через тіньовий ринок палива. За інформацією Рахункової палати, обсяг тіньового ринку бензину і дизпалива досяг в 2016-2017 рр. 4,6 млн тонн (майже чверть від споживаного легально), через що держбюджет недоотримав близько 25 млрд грн, оскільки тіньовики не платять акцизів, що досягають 50% у роздрібній ціні палива. Голова Рахункової палати Валерій Пацкан каже, що влада контролює лише легальний паливний ринок.

"Але ж акцизний податок на нафтопродукти – це одна з можливостей будувати і ремонтувати дороги", – нагадав Пацкан.

У ДФС повідомляють, що за 2016-17 рр. на порушників нараховані штрафи понад 500 млн грн, але визнають, що стягнуто їх всього 1,5%. Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн оцінює частку тіньового ринку бензину в 7%, щодо ДП і газу – 3%.

"Але є нелегальні АЗС, вони, зазвичай, торгують нормальним паливом, а заробляють на операціях з готівкою і документами на легальні поставки. У розквіті цієї схеми дійсно є проблема, і відповідальність за це лежить на ДФС", – упевнений Куюн.