Де скарбниці взяти гроші: Україна може заробити на газі і криптовалюті

20 вересня 2018, 07:19

Олександр Панченко , Ілля Требор

Експерти вважають, що країна може заробити на ринку землі, податках і сланцевому газі

Кабмін представив проект держбюджету на наступний рік з доходом 1,29 трлн грн, зростанням економіки в 3% і майже 302 млрд грн соціальних витрат. Експерти назвали кошторис "бюджетом виживання". "Сегодня" з'ясувала, за рахунок чого ще, крім традиційних джерел, можна наповнити українську казну.

Земля і податки

Реклама

На думку голови економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна, країна може заробити, наприклад, на запуску ринку землі..

"Говорити про це можна наразі тільки гіпотетично, але якщо припустити, що з початку 2019 року його запустять, то податкові надходження до бюджету, звісно, зростуть. Кожна операція з продажу землі проходитиме через нотаріуса, стягуватимуться мита", – пояснює він.

Гроші до бюджету можна залучити і за рахунок детінізації економіки. Тут допоможе податок на виведений капітал.

"За консервативними оцінками Мінфіну, в перші два роки очікується зменшення надходжень до бюджету. Але за рахунок нового податку у компаній зросте оборотний капітал, буде більше торгових операцій, вони збільшать надходження від ПДВ, буде більше інвестицій, створюватимуться нові робочі місця. Відповідно, зростатимуть і надходження до місцевих бюджетів", – підкреслив Амелін.

Економіст Олександр Охріменко впевнений: бюджет можна збільшити, ожививши державне кредитування приватного бізнесу, насамперед, будівельного.

Митниця і продажі

Економічний аналітик Тарас Козак вважає, що бюджету багато що може дати митниця.

"За підрахунками Мінфіну як мінімум 100 млрд грн щорічно. Деякі експерти взагалі говорять про суми в районі 300-400 млрд грн. Це за рахунок товарів або повністю не розмитнених або розмитнених через корупційні схеми", – пояснює він.

Реклама

Додатковим джерелом для скарбниці може стати і приватизація.

"У нас створені для цього умови – навесні запрацював новий закон про приватизацію. Мала приватизація пішла – майже 90 аукціонів відбулися і надійшло до бюджету близько 120 млн грн. За три тижні, – пояснює член групи стратегічних радників реформ в Україні Андрій Бойцун. – Але потрібно розуміти, що приватизація – не системне джерело доходів. Цього року можна продати велике підприємство, ціна якого становитиме чверть бюджету країни, а наступного такого на продаж вже не буде".

За словами Бойцуна, заробити можна ще й на ліквідації підприємств, які зараз не працюють, шляхом розпродажу їх активів.

Газ і бурштин

Директор енергетичних програм НАНУ Валентин Землянський вважає, що країна могла б заробляти і на видобутку сланцевого газу.

"Потенційно будь-який великий проект цієї сфери був би позитивом для бюджету. Тут же почнуть з'являтися навколо первісного проекту інші інвестиційні програми, починаючи від будівництва доріг і закінчуючи зайнятістю населення".

Нарешті, на думку економіста Андрія Новака, країна могла б заробляти на видобутку бурштину, але поки це навряд чи станеться. Експерт каже, що для цього потрібно серйозно змінювати законодавство, але наразі парламент до такого не готовий.

Криптовалюта: понад 1 млрд на рік

Нардепи вже перейнялися питанням наповнення скарбниці за рахунок оподаткування віртуальних грошей. Відповідний законопроект група парламентаріїв з 23 осіб вже подала до ВР. У документі наголошується, що якщо людині вдалося заробити, наприклад, на продажу криптовалюти, то вона зі свого прибутку повинна буде заплатити 5%. Таку відсоткову ставку автори норми пропонують зберегти до початку 2025 року.

"За найконсервативнішими оцінками, вартість криптовалюти, яка є у власності у українців, становить близько 98,7 млрд грн. Правове регулювання операцій з віртуальними активами дозволить щороку залучати до бюджету не менше 1,27 млрд грн", – йдеться в пояснювальній записці.

У тіні – 25 млрд грн

Реклама

При хронічній нестачі грошей в казні туди не доходять мільярди гривень через тіньовий ринок палива. За інформацією Рахункової палати, обсяг тіньового ринку бензину і дизпалива досяг в 2016-2017 рр. 4,6 млн тонн (майже чверть від споживаного легально), через що держбюджет недоотримав близько 25 млрд грн, оскільки тіньовики не платять акцизів, що досягають 50% у роздрібній ціні палива. Голова Рахункової палати Валерій Пацкан каже, що влада контролює лише легальний паливний ринок.

"Але ж акцизний податок на нафтопродукти – це одна з можливостей будувати і ремонтувати дороги", – нагадав Пацкан.

У ДФС повідомляють, що за 2016-17 рр. на порушників нараховані штрафи понад 500 млн грн, але визнають, що стягнуто їх всього 1,5%. Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн оцінює частку тіньового ринку бензину в 7%, щодо ДП і газу – 3%.

"Але є нелегальні АЗС, вони, зазвичай, торгують нормальним паливом, а заробляють на операціях з готівкою і документами на легальні поставки. У розквіті цієї схеми дійсно є проблема, і відповідальність за це лежить на ДФС", – упевнений Куюн.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти