Газові переговори з Росією: що повинні узгодити Зеленський і Путін

21 грудня 2019, 07:51

Олександра Романюк Олександра Романюк

Деталі договору "Нафтогаз" і "Газпром" коментувати відмовляються

Україна і Росія досягли принципової угоди про транзит газу. Про це після засідання тристоронньої групи в Берліні 19 грудня повідомив представник Єврокомісії на переговорах Марош Шефчович. Він назвав це "позитивними новинами для Європи, Росії, Україниі для газового ринку".

Реклама

Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель на своїй сторінці в Facebook уточнив, що "принципова угода" стосується саме деталей договору. Втім, розкривати ці деталі він не став, зазначивши, що вийти на фінальне рішення сторони зможуть на переговорах у Мінську, які почалися 20 грудня. На них присутні представники України та Росії особисто, а Єврокомісія "в онлайн-форматі", написав Олексій Оржель.

Єдина деталь, про яку згадав міністр, – це що Україна планує отримати "справедливу оплату за транспортування газу". А також запевнив, що українська сторона "незалежно від місця переговорів, незалежно від ситуації, відстоюватиме інтереси українців".

Реклама

А от джерела Reuters в Москві виявилися більш балакучими. Вони повідомили, що йдеться про пакетну угоду. Частиною цієї угоди повинна стати виплата Росією 3 млрд доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу. Однак у відповідь Київ може відмовитися від нового позову до Стокгольмського арбітражу на суму 12 млрд доларів. Заступник голови уряду РФ Дмитро Козак фактично підтвердив такий розклад за судовими спорами. А також уточнив, що йдеться зараз про укладання транзитного контракту на 5 років.

Офіційні органи підготовлений проект угоди поки не коментують. І в найближчі дні деталей остаточних домовленостей ми, можливо, і не дізнаємося. Оскільки після тристоронньої зустрічі в Мінську 20 грудня заплановано ще інші зустрічі на газову тематику. Зокрема, як анонсують російські ЗМІ, 21 грудня "Газпром" обговорюватиме деталі з українським "Оператором газотранспортної системи". Крім того, попередній текст договору повинні схвалити керівники обох країн. А можливо, їм знадобиться і особиста зустріч.

"Домовилися домовлятися далі"?

Чимало експертів вважають, що до того, як текст узгодять президенти України і Росії, Володимир Зеленський та Володимир Путін, про прогрес у газових переговорах говорити завчасно.

"Поки ні про які конкретні домовленості не йдеться, – упевнений експерт в нафтогазовій сфері Геннадій Рябцев . – Йдеться тільки про те, що сторони не можуть домовитися без присутності двох президентів. Якби домовилися – можна було б підписувати угоду, і все. А так виходить, що сторони "домовилися про те, що потрібно домовлятися" (як висловився керівник "Нафтогазу" Юрій Вітренко на Нормандській зустрічі, – авт.).

Відео: Громадське телебачення

Про те, що текст договору повинен бути узгоджений на найвищому рівні, написав у Фейсбуці і сам Юрій Вітренко: "Напрацьовано основні принципи договорів, які вимагають додаткового узгодження на політичному рівні. Після цього питання буде в імплементації цих угод на різних рівнях", – написав він.

Реклама

"Для вирішення питання про транзит газу обов'язково потрібна участь перших осіб держав. Газовий бізнес має на увазі під собою роботу і домовленості насамперед перших осіб держави. Вся "газова еліта" – керівництво "Нафтогазу" і "Газпрому" – не має до цього відношення. Їх запрошують на переговори тільки як професіоналів. Але домовлятися в цій ситуації будуть тільки перші особи. Завжди так було, і в усьому світі так відбувається", – говорить віце-президент Асоціації платників податків України з питань економічного розвитку Сергій Костенко.

На чиїх умовах домовляться

Щодо того, чиї умови більшою мірою будуть відображені в газових контрактах, експерти висловлюють різні точки зору.

"Я думаю, угода не просто буде, а буде на вигідних для України умовах. Риторика Росії зараз чітко спрямована на те, що вони повинні домовитися. Тому що для них, для європейських партнерів і взагалі для всіх дійових осіб це реальний вихід з ситуації, що склалася. Моя особиста думка – ніхто зараз не буде заганяти себе в патову ситуацію, коли невідомо, чим закінчиться історія з поставками газу. Я вважаю, що і керівництво українського Міністерства палива і енергетики зробить все можливе і неможливе для максимально ефективного вирішення цього питання. Я б не говорив зараз про розбіжності. Я б говорив про те, що люди, які працюють в цьому напрямку, шукають компроміс і шукають правильне рішення. І воно буде знайдене. Найголовніше, що зробив наш президент – і за це йому треба пам'ятник поставити – він посадив за стіл переговорів протилежну сторону – Росію. І вона почала нас чути. Це найголовніше", – вважає Сергій Костенко.

Експерт вважає, що головний інтерес України сьогодні полягає в довгостроковому партнерстві, і ця умова в газових домовленостях буде врахована.

"Я вважаю, що наш інтерес на сьогоднішній день – довгострокове партнерство. Вся ситуація по Стокгольмського арбітражу – це все удаване, і це нічого не дасть. Ще немає жодного прецеденту, коли хтось з когось щось стягнув. Є тільки одна проблема: це напруга у відносинах. Але це, знову ж таки, моя думка. А найголовніша вимога, яке буде у росіян, я думаю, – це контроль. Вони завжди боялися, що триває несанкціонований відбір газу на території України. І через це починали зриватися поставки. Ми повинні гарантувати, що поставки будуть в 100% -му обсязі і що ніякого несанкціонованого відбору не буде. І тоді це дасть можливість навіть реально отримати компенсацію, яку ми виграли в Стокгольмському арбітражі. Ми повинні вийти на ту позицію, що ми працюємо чисто з економічної точки зору. І найголовніше, що вдалося керівництву країни, – вивести газове питання саме в комерційну площину", – говорить Сергій Костенко.

Економічний експерт Олексій Кущ вважає, що найбільш вигідний для України варіант – створення східно-європейського газового хабу – зараз на переговорах взагалі не обговорюється. А принципові розбіжності стосуються термінів контракту і способу отримання Україною виграшу по Стокгольмського арбітражу.

"Зараз всі сторони переговорів, в принципі, розуміють ту точку, в яку повинні прийти: це варіант усіченого транзиту. Українська сторона вже змирилася з тим, що це буде не 100 млрд кубів, а 40-60 млрд. На це ж згодна Європа, на це ж згоден "Газпром". І, коли всі зійшлися на одній точці переговорів, яка не вигідна Україні, але вигідна Європі та Росії, почалася політика дотискання опонента. Лонг-лист побажань Газпрому – це відмова України від претензій в рамках Стокгольмського арбітражу (як від нових, так і від тих, що Україна вже виграла). Росія обіцяє компенсувати кілька мільярдів, що ми вже виграли, у вигляді так званої знижки на газ, який вони хочуть продавати Україні. Але хочуть оформити це не як компенсацію, а саме як знижку на газ. Крім того, вони хочуть отримати доступ на пільгових умовах на український газовий ринок – продавати нам газ безпосередньо. Зараз газовий ринок дозволяє російським компаніям і без того продавати в Україні газ. Але вони не хочуть заходити на цей ринок як ринкові учасники, а хочуть продавати газ безпосередньо "Нафтогазу". Тому що це вже регулюватиметься фактично міждержавними угодами. Тобто, звичайно, корпоративними, між "Нафтогазом" і "Газпромом", але які за статусом майже прирівнюються до державних. Крім того, на ринку досить складно зашити в ціну корпоративний інтерес, а в переговорах з корпоративним учасником – можна. Ну, і найголовніше – на ринку не можна зашити в ціну знижку в рахунок компенсації нашого виграшу в Стокгольмському арбітражі. Її можна зашити тільки в рамках угоди з "Нафтогазом" про прямі поставки газу", – пояснює Олексій Кущ.

Реклама

"Нафтогаз", за його словами, звичайно, хоче зберегти позиції по Стокгольмському арбітражу і не допустити прямої угоди між "Нафтогазом" і "Газпромом" про постачання газу. Однак чи вдасться втриматися на цих позиціях – невідомо.

"Все буде залежати від суб'єктивних факторів. США невчасно для Росії ухвалили пакет "Санкцій з пекла", який вводить додатковий санкційний тиск. Росія на 90% впевнена, що може добудувати "Північний потік-2", але на 10% у неї все ж таки є сумніви. Якщо росіяни розуміють, що "Північний потік-2" відкладається або затримується на рік-два, тоді вони можуть підписати з Україною угоду про транзит 40-60 млрд кубів газу на 5 або 10 років. Якщо ж вони будуть розуміти, що "Північний потік-2" запускається в термін, тоді їм вигідно дотиснути Україну, і в такому випадку максимум, на що вони підуть, це разовий газовий зимовий пакет, тобто на найближчий опалювальний сезон. А якщо вони отримають сигнали, що з "Північним потоком" взагалі все чудово, то вони можуть піти на такий своєрідний газовий "блекаут". Причому ці інструменти тиску розглядатимуться ними в тому числі і як інструменти тиску на Європу, щоб мотивувати європейців захищати "Північний потік-2". Тому що 5 або 10-річна транзитна угода з Україною частково демотивує Європу у підтримці "Північного потоку-2". Тому зараз росіяни ведуть таку хитру гру, тактичне маневрування, чекаючи, що станеться в найближчі тижні або місяці. А ми, на жаль, в цих переговорах граємо пасивну роль, роль об'єкта, а не суб'єкта", – вважає Олексій Кущ.

Всі подробиці в спецтемі Газові переговори

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти