Європа відкриває кордони: чи знайдеться робота для українських заробітчан після коронавірусу

Через пандемію COVID-19 частина заробітчан втратили роботу. За оцінками уряду, за час всесвітнього карантину до України повернулися 2,2 млн заробітчан. Але як тільки кордон відкриють, вони знову поїдуть, прогнозують експерти. Працівники їдуть з нелегальними перевізниками або чартерами, які наймають роботодавці. Але чи зможуть всі заробітчани знайти роботу? Адже європейські підприємства теж постраждали через затяжний карантин. Які робочі місця залишаться для українців за кордоном, розбирався сайт "Сьогодні".

Постраждали мільйони

Коронакриза відчутно вдарила по ринку праці у всьому світі. В Європі 59 млн працівників тим чи іншим чином постраждали від пандемії COVID-19, говориться в дослідженні McKinsey. Скорочення годин роботи і оплати праці, тимчасове безробіття і звільнення торкнулися 26% працівників.

Всесвітній карантин торкнувся і заробітчан. Наприклад, в Польщі більше половини заробітчан зіткнулися зі зменшенням годин роботи (61%), а понад чверть були змушені змінити сферу роботи (27%), говориться в дослідженні компанії EWL S.A. і Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету. До речі, 85% трудових мігрантів в Польщі – українці. Ті, хто змінював галузь, йшли в електронну комерцію, на виробництво продуктів харчування, в служби доставки. Ці галузі, навпаки, наростили обсяги і залучали більше українців, зазначає Владислав Штепа, керівник компанії "Український рекрутинг".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Українці втрачали роботу ще й через те, що не працювали візові центри.

"Більша частина українців перебували в Європі за робочими візами. Вони не могли оновити терміни, щоб продовжувати роботу. Така ситуація була до 4 травня, коли людям, які подавали заяву до карантину, почали видавати паспорти. Тільки з 3 червня візові центри відновили свою роботу в очній формі", – пояснює Владислав Штепа, керівник компанії "Український рекрутинг".

Вплив коронакризи відчуватиметься на ринку праці ще довго. І по Україні він ударить більше, вважає Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. Це може посилити бажання шукати роботу за кордоном. Однак в такому випадку постає питання, чи зможе ринок праці Європи відновитися і приймати українців.

Чи залишиться на ринку праці Європи місце для українців

Конкуренція між українцями і місцевими, безумовно, зросла, каже Штепа. Однак не настільки сильно, щоб витіснити наших громадян. Справа в тому, що галузі, в яких зайняті наші заробітчани, дуже непопулярні серед місцевих.

За даними соцдосліджень, 93% українців зайняті на роботах, де потрібна фізична праця, – сільське господарство, будівництво, переробна і харчова промисловість, сфера обслуговування, зазначає Воскобойник. Так залишатиметься і надалі, тому що місцеве населення неохоче йде на таку роботу.

"Ці галузі вважаються низькооплачуваними, непрестижними. Але у нас в країні так само – українці в Україні не хочуть працювати в сільському господарстві. Однак, якщо людина розуміє, що можна поїхати на сезон в Польщу і заробляти 600-1000 євро за місяць, то вона поїде. А поляк за ці гроші працювати не захоче, він поїде до Німеччини на 1400-2000 євро", – говорить Василь Воскобойник.

З початком сільськогосподарських робіт в Європі відчули залежність від трудових мігрантів. Фінляндія наприкінці квітня – на початку травня організувала чартерні рейси для доставки українських робітників. Незважаючи на те, що офіційно кордону Фінляндії закриті, сезонним працівникам, в тому числі з України, фінський уряд дозволив приїхати.

А міністр МВС Естонії заявив, що країна повинна відмовлятися від українських робітників, оскільки стає занадто залежною від них.

"З'ясовується, що ми нічого не можемо зробити без українців. Ми не можемо збирати полуницю, не можемо займатися зваркою, не можемо будувати, не можемо не знаю що ще робити без українців. А скоро ми, напевно, не зможемо без українців випускати газети, робити телепередачі", – заявив голова ультраправої Консервативної народної партії і міністр внутрішніх справ Естонії Март Гельме після того, як фермери його країни зажадали впустити іноземних заробітчан.

Польща визнала, що не зможе зібрати врожай без українських заробітчан.

Серед роботодавців зросла конкуренція на працівників, каже Воскобойник. На це вплинуло і те, що була пауза, пов'язана з затримкою видачі віз.

"Роботодавці піднімали стандарти умов роботи, щоб залучити людей. Спостерігається і таке явище, що кілька компаній спільно наймають чартерні рейси, щоб доставити працівників. Крім відомого чартеру до Фінляндії, до Польщі також практично щотижня відправляються чартери", – говорить Воскобойник.

Однак попит на трудову силу з України помітно не позначився на заробітній платі, зауважують експерти.

"Я не думаю, що рівень зарплат буде вище. Все залежатиме від того, як зростатиме економіка. Але я не думаю, що зарплати зменшуватимуться", – додає Воскобойник.

Яку роботу пропонують українцям після карантину

В Європі українцям пропонують ту роботу, на яку не йдуть місцеві. Це фізична робота. Зараз це польові роботи.

"Уже є вакансії на польові роботи до Польщі, Словаччини, Фінляндії. Сезонна робота є по всій Європі – є вакансії до Британії, Нідерландів. У Німеччині, Чехії шукають далекобійників. Варіантів багато. Але є і пропозиції роботи на заводи, там не одне робоче місце, а відразу сотня. У Китай зараз привертають "мізки", наукові таланти. Наприклад, є вакансія в науково-дослідній лабораторії. Такі вакансії бувають рідко, але вони є", – розповідає Тетяна Пашкіна, експерт ринку праці.

Але в деяких країнах залишаються карантинні обмеження. наприклад, при перетині кордону Польщі людина обов'язково повинна провести 14 днів на самоізоляції. І це серйозно моніториться на рівні держави через додаток. Уже при перетині кордону треба довести, що є місце для самоізоляції. Разом з тим, з огляду на гостру необхідність виконання робіт в сільському господарстві, в Польщі послабили умови обсервації для працівників полів. По суті, їм дозволили відбувати ізоляцію на місці роботи.

У Словаччині є вимога щодо самоізоляції, але вона відбувається в місцях, які визначає держава. Тобто там за рахунок держави людина поміщається на 14-денну обсервацію.

У Чехії знімаються вимоги обсервації, але є вимога пред'явити довідку про негативний результат тесту на COVID-19, строком не пізніше, ніж за три дні до в'їзду.

Де шукати нову роботу в Україні після карантину, дивіться в сюжеті новин "Сьогодні":