Ще одна пенсія: навіщо українців зобов'яжуть збирати на старість

Зараз в Україні діє солідарна пенсійна система. Тобто гроші пенсіонерів – це податки тих, хто працює. Пенсіонерів у нас – більше 11 мільйонів, а працівників – тільки 10 мільйонів, і через коронавірус безробітних сердь них стало більше. Тому дефіцит Пенсійного фонду з 2016 року постійно зростає і вже сягнув 172 млрд гривень. У Кабміні пропонують запровадити другий рівень пенсійної системи – накопичувальний. Новини "Сьогодні" дізнавалися, чи не погіршить це ситуацію.

У розробленому урядом законопроєкті пропонується таке: із зарплати українців щомісяця будуть вираховувати 1% і направляти ці кошти на спеціально створений для цієї людини рахунок. Ще 2% із зарплати за співробітника буде платити роботодавець. І так буде тривати, допоки працівник не досягне пенсійного віку. Тоді вся накопичена сума стане його "другою пенсією" – на додачу до тієї, яка виплачується за солідарною системою.

Звичайно, якщо з вашої зарплати вираховуватимуть відсоток, ця зарплата стане менше. Та й роботодавці не у захваті – для них це зайві витрати. Чи не зроблять вони зарплати на 2% менше? Цілком ймовірно. Хоча у Міністерстві соцполітики впевнені, що цього не станеться.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Дуже важко людям знижувати зарплату. Можна не підвищити наступного разу – такі бувають випадки. А ось сказати, мовляв, я тобі на 2% завтра знижу зарплату – таке майже не відбувається", – каже заступник міністра соцполітики Тетяна Сальникова.

Хто ж буде займатися збором коштів на вашу накопичувальну пенсію? Це можуть бути або приватні пенсійні фонди – вони вже давно працюють в Україні. Або ж це буде Державне пенсійне казначейство – яке ще належить створити.

Якщо ви отримуєте 10 тисяч гривень і щомісяця на майбутню пенсію буде вираховувати по 3%, вийде 300 гривень на місяць. Якщо вам при цьому до пенсії залишилося 15 років, то накопичити удасться 54 тисячі гривень. Але сума повинна бути більше.

"Фонд може ці гроші зберегти довгий час і примножити – тобто створити прибуток. Щоб було вище рівня інфляції, скажімо, через 10-20-30 років", – відзначає глава ради української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Олена Сотскова.

Для цього гроші вкладатимуть у банківські депозити, в золото та інші дорогоцінні метали, у нерухомість, в акції та облігації. Головний принцип тут – розкладати яйця в різні кошики, щоб зменшити ризики. Наприклад,-акції падають в ціні, а золото зростає. Результатом цього стане те, що фонд десь гроші втратить, але десь заробить. А в підсумку це повинно бути хоч невеликий, але гарантованим прибутком.

"Це найкращий спосіб, який винайшло людство, щоб щось зберігати", – говорить Сальникова.

Гроші на накопичувальному рахунку будуть власністю працівника. Якщо він отримає інвалідність або важко захворіє, кошти можна буде забрати навіть до настання пенсійного віку.

"Рак, інфаркт, інсульт – якась важка хвороба ... Він може звернутися до адміністратора – до недержавного пенсійного фонду і отримати ці кошти в повному обсязі або частково – скільки потрібно, наприклад, для операції", – пояснює Сотсоква.

"Але просто так – без підстав – забрати їх до настання пенсійного віку буде неможливо. Тому що мета цього все ж забезпечити людині додаткову пенсію", – додає Сальникова.

Коли ж ви досягнете пенсійного віку, зможете або забрати всю суму відразу, або отримувати її частинами щомісяця. Якщо людина раптом помирає, накопичувальна пенсія не зникає – її отримують спадкоємці.

Читайте також:

У Кабміні розповіли про проблеми з пенсіями на окупованих територіях

За великим рахунком, накопичувальна пенсійна система в Україні вже давно працює. Різниця лише в тому, що вона поки не обов'язкова для всіх, а добровільна.

В Україні зараз діє близько 60 недержавних пенсійних фондів. Андрій Сенишин – вкладник одного з них. До настання пенсійного віку йому залишилося тільки п'ять років. І все ж він каже, що хоче встигнути хоч щось накопичити на старість і мати другу пенсію. Тому що його лякає перспектива бути звичайним пенсіонером і отримувати тільки пенсію від держави.

"Люди пропрацювали все життя, а тепер, коли питаю про їх пенсії, мені стає страшно", – ділиться Сенишин.

Про це ж говорить й інша вкладниця недержавного пенсійного фонду, Анна Вишняк. Їй лише 28 років і до старості ще далеко, але вона має накопичувальний рахунок вже три роки. Може сама контролювати, що з грошима, – через особистий електронний кабінет.

"Можу бачити загальну суму, яка у мене накопичена від самого початку і по сьогодні день", – розповідає Анна.

Також вона може дізнатися, куди саме фонд інвестує гроші. І при бажанні в будь-який момент перевести всі свої накопичення до іншого приватного фонду – як тільки буде чимось незадоволена.

Всі ці можливості прописані й в законопроєкті про запровадження загальнообов'язкових накопичувальних пенсій. Тобто система практично нічим не відрізняється від тієї, що є зараз. Крім того, разом з приватними пенсійними фондами повинна запрацювати державна структура, яка буде відповідати за накопичення пенсій.

На початку 2000-х так було в Росії. Чим все закінчилося, новини "Сьогодні" запитали у колишнього міністра економіки РФ Андрія Нечаєва (1992-1993).

"Зараз у нас фактично ця система зруйнована – тому що протягом багатьох років через важку економічну ситуацію уряд заморожував накопичувальні пенсії", – говорить Нечаєв.

Тобто російський уряд брав гроші з накопичувальних пенсій і направляв їх на різні соціальні виплати. Все для того, щоб закрити дірки в бюджеті.

Такий же спокуса буде і перед будь-яким українським урядом. Цього можна уникнути, якщо накопичувальні пенсійні фонди будуть тільки приватними. Але тоді є інший ризик.

"А якщо там злодій є? А якщо там є злочинне угруповання, яке через покупку фейкових паперів – сміття – виведе гроші з цього пенсійного фонду і оголосить його банкрутом? Купа різних варіантів можливі", – застерігає економіст Олег Пендзин.

І все ж найбільший ризик, каже економіст, – це знецінення грошей. Згадайте середину 90-х – тоді долар коштував 1,2 гривні. Потім гривня впала до 5 грн/дол., потім – до 8 грн/дол., а зараз долар коштує майже 27 гривень.

"Щонайменше у 20 разів знецінилися щодо долара накопичення – у 20 разів! Слабкі економіки приречені на подібні речі. Зберегти людські кошти – надзвичайно важко", – говорить Пендзин.

У недержавних пенсійних фондах на це відповідають, що частина заощаджень тримають у валюті.

"60% активів недержавного пенсійного фонду вкладені саме в доларах. Це дуже добре для майбутніх пенсіонерів, я так вважаю", – говорить Сотскова.

І де гарантії, що фонд не збанкрутує? Так, буде державний нагляд Нацбанку. Але так само був нагляд і за комерційними банками. І це не допомогло – у 2014 році внаслідок "банкопаду" ми втратили 40% банківської системи. Втім, економісти заперечують, що досвід недержавний пенсійних фондів зовсім інший.

"Криза, яка була у 2008 році, яка була у 2014 році – ці всі кризи фонди пережили. Більшість фондів пережило успішно – отримали прибутковість, яка була вищою інфляції", – зазначає Сотскова.

Читайте також:

"Ні слова про підвищення пенсійного віку": Шмигаль заспокоїв українців стосовно МВФ

Але з одного приватного пенсійного фонду гроші все ж зникли, кажуть у Міністерстві соціальної політики. Як пояснює Сальникова, власник фонду виводив звідти гроші, а це "прямий кримінал". Однак така ситуація – швидше виняток, ніж правило.

Накопичувальні пенсійні фонди працюють у всьому світі. І це дозволяє людям вийти на пенсію і мати достатньо грошей, щоб відпочивати і подорожувати. Представник Асоціації страхових компаній Бельгії Вотьє Робінс запевняє, що ніколи не зустрічася з ситуацією, коли гроші в його країні зникали з накопичувальних рахунків.

"У нас не було таких випадків у Бельгії. Пенсійні фонди знаходяться під наглядом національного банку, який повинен переконатися, що ці компанії стабільні і захищені від будь-яких струсів", – говорить Робінс.

Але можна порівнювати Бельгію і Україна? Чи не варто відкласти впровадження обов'язкових накопичувальних пенсій до кращих часів – а спочатку зменшити рівень корупції, знизити інфляцію, підвищити ВВП? Тоді й ризики втрати грошей будуть менше. Але ось що на це кажуть в Мінсоцполітики.

"У нас немає часу – ми це відкладаємо вже 16 років. Ми можемо відкласти, а потім чесно сказати людям – ви знаєте, пенсії у вас не буде", – пояснює Сальникова.

Заступник міністра каже: так тому, що вже зараз на одну людину, який працює і платить податки, припадає один пенсіонер. І за прогнозами Міністерства соціальної політики, вже через п'ять років співвідношення може бути ще гіршим. На одну людину, яка працює, буде припадати два пенсіонери. Цього нинішня пенсійна система може просто не витримати.

Тому вводити накопичувальну пенсійну систему все ж доведеться. І прем'єр вже заявив – вона повинна запрацювати вже з початку наступного року. Але, звичайно, це не буде панацеєю. Які пенсійні реформи не впроваджуй, які новації не запроваджуй – якщо зарплати у людей низькі, пенсії теж будуть маленькими.

До слова, раніше в Мінсоцполітики також пояснювали, що буде після підвищення мінімальної зарплатиу 2020 році.