Експорт і зарплати зростають, а субсидій стало більше: як НБУ бачить життя в Україні

Останнього дня січня НБУ опублікував випуск свого щомісячного макроекономічного та монетарного огляду. Він містить аналіз стану зовнішнього середовища для української економіки і актуального стану економічного розвитку країни. В огляді розглянуті різні фактори, що впливають на економіку. Сайт "Сегодня" вибрав найцікавіше з цього документа.

Як демонструють дані НБУ, зарплати в Україні зросли, втім як і заборгованість з їх виплати, а кількість безробітних зменшується:

Основні показники соціального розвитку України

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ринок праці і субсидії

У грудні 2017 року попит на робочу силу традиційно знизився порівняно з попередніми місяцями. Однак в сезонно скоригованому вираженні тривало зростання потреби в працівниках, про що свідчили дані Держслужби зайнятості і приватних сайтів пошуку роботи.

За офіційними даними, станом на кінець 2017 року найбільше вакансій було в переробній промисловості, торгівлі та транспорті, а найбільший темп зростання вакансій за професійними групами зафіксовано серед простих професій. За даними приватних сайтів пошуку роботи, кількість вакансій збільшилася в більшості видів діяльності, найсуттєвіше – у фінансово-банківській сфері, сфері бухгалтерії та аудиту, логістики, а також для робочих спеціальностей.

Рівень навантаження на одне вільне робоче місце, за офіційними даними, в грудні 2017 року порівняно з аналогічним періодом минулого року знизився з 11 до 7 осіб.

У грудні номінальна середня заробітна плата (нарахована в розрахунку на одного штатного працівника) продовжувала зростати високими темпами, трохи сповільнившись в річному вираженні до 35,5%. Це на тлі майже незмінного рівня споживчих цін призвело до уповільнення темпів зростання реальної заробітної плати (до 18,9%). Уповільнення зростання номінальної заробітної плати, серед інших чинників, було обумовлено ефектом бази порівняння (через підвищення мінімальної зарплати в грудні 2016 року на 14,3%).

У грудні загальна кількість домогосподарств, які отримують субсидії, зросла на 5,7% в річному вираженні до 6,9 млн, що становить 46,2% загальної кількості домогосподарств в країні. Разом з тим в грудні тривало зниження кількості домогосподарств, які звернулися за субсидіями. Також знизився середній розмір призначених субсидій на одне домогосподарство (на 46,3%, до 732,4 грн). Це було пов'язано зі зростанням доходів домогосподарств (внаслідок підвищення заробітних плат) на тлі помірного збільшення тарифів на послуги ЖКГ.

Економічна активність

У грудні зростання індексу виробництва базових галузей в Україні прискорилося до 3,5% в річному вираженні (порівняно з 0,5% в листопаді). Це сталося завдяки суттєвому прискоренню в торгівлі, транспорті, збереженню високих темпів зростання в будівництві та уповільненню падіння в сільському господарстві, що компенсувало зниження промислового виробництва. В цілому за 2017рік індекс зріс на 2,2%.

Обсяги роздрібного товарообігу в грудні істотно збільшилися (на 16,1% порівняно з 6,8% в листопаді) завдяки зростанню реальної заробітної плати і підвищенню пенсій. В цілому за 2017-й зростання роздрібного товарообігу становило 8,8%, а оптового – 2,8%.

Обсяги вантажообігу також зросли (на 3,3% порівняно з падінням в листопаді) в більшій мірі за рахунок зростання обсягів залізничних перевезень (на 5,5%). Також сповільнилося падіння вантажообігу трубопровідним транспортом (до 0,9%) через зменшення темпів падіння транзиту нафти, нафтопродуктів і аміаку. В цілому за 2017-й зростання вантажообігу становило 5,8%, а пасажирообороту – 7,4%.

Індекс виробництва базових галузей, темп зміни порівняно з відповідним періодом попереднього року, %

З початку 2017 року дані роздрібного товарообігу включають тільки торгівлю підприємств

У грудні будівництво продовжувало зростати високими темпами (9,7%) на тлі сприятливих погодних умов. В цілому за 2017 рік обсяги будівництва зросли на 20,9%.

Падіння в сільському господарстві в грудні сповільнилося (до 1,5% порівняно з 13% в листопаді) насамперед завдяки хорошому врожаю пізніх технічних культур (зростання обсягів сільськогосподарської продукції до попереднього місяця становило 60,1%).

У тваринництві прискорилися темпи падіння за рахунок зменшення обсягів виробництва молока, прискорення падіння поголів'я великої рогатої худоби і уповільнення зростання виробництва яєць. При цьому зростало поголів'я птиці і сповільнилося падіння поголів'я свиней.

В цілому за 2017-й обсяги сільськогосподарського виробництва зменшилися на 2,7% переважно через нижчий врожай зернових і олійних культур. Зокрема, урожай зернових становив 61,3 млн т, що на 7,3% менше, ніж 2016 року, насамперед через низький урожай кукурудзи в результаті посухи в період вегетації цієї культури. Також знизився урожай соняшнику (на 10,7% порівняно з 2016 роком).

У промисловості обсяги виробництва в грудні знизилися на 0,5% порівняно зі зростанням на 0,3% в листопаді. При цьому прискорилося зростання переробної промисловості (до 4,4%), головним чином за рахунок збільшення виробництва хімічної продукції (на 41%), в машинобудуванні (на 14,6%), у виробництві будівельних металевих конструкцій та виробів (на 16% ).

Обсяги промислового виробництва в цілому 2017 року залишилися на рівні 2016-го (зменшилися на 0,1%).

Зовнішнє середовище

З початку 2018 року світові ціни на товари українського експорту залишалися сприятливими – підвищувалася вартість сталі, залізної руди і зернових.

Так, ціни на сталеву продукцію на світових ринках, крім китайського, зростали, досягаючи максимуму за останні п'ять років. Їх підштовхувало зростання світового попиту завдяки підвищенню економічної активності в багатьох країнах. До того ж Китай знизив експорт сталі на 30,5% на тлі стійкого внутрішнього попиту і кроків з ліквідації в країні несанкціонованого виробництва сталі низької якості (близько 10% загального обсягу виробництва).

Ціни на залізну руду в січні коливалися на високих рівнях. Це насамперед було обумовлено підвищеним попитом з боку Китаю. Меткомбінати на півдні цієї країни, на які не поширюються обмеження, скуповували сировину з метою максимально завантажити свої потужності, а також поповнити запаси напередодні святкування нового року за місячним календарем. Крім того, на початку 2018 року Китай опублікував досить жорсткі вимоги до нових сталевих потужностей, що означає зростання попиту на залізну руду високої якості. Одночасно збільшився попит на сировину і в низці інших країн (зокрема в Індії).

На світовому ринку зерна на початку року ціни зростали. Ціни на пшеницю зросли під впливом несприятливих погодних умов та зменшення площ посіву озимих. Аномальні морози в Канаді і на частині території США спровокували зростання цін на якісну продовольчу пшеницю. Погіршений прогноз врожаю пшениці в ЄС через погодні умов і зменшення площ посівів у Франції і Німеччині.

Світові ціни на кукурудзу з початку січня зросли через підвищений попит з боку Мексики, а також погіршення очікувань втрати частини нового врожаю Аргентини через засуху. Додатковим фактором стало збільшення прогнозу обсягів імпорту кукурудзи Китаєм як наслідок держполітики скорочення її запасів в попередні два роки.

Ціни на нафту на світових ринках в січні зросли до 70 доларів за барель – максимального рівня за останні три роки. Основними факторами були: істотні перебої в поставках нафти, геополітична нестабільність (відносин між Іраном і Саудівською Аравією, масові заворушення в Ірані) і високий рівень виконання угоди ОПЕК+ про добровільне обмеження видобутку. При цьому поступове збільшення бурової активності в США і Канаді стримувало зростання цін на нафту.

З початку 2018 року спостерігалася помітна активізація потоків іноземного капіталу до країн з ринками, що розвиваються, що відображає позитивні очікування щодо інвестицій в активи цієї групи країн 2018 року. У січні переважали тенденції зміцнення валют країн з ринками, що розвиваються. Цьому сприяв оптимізм інвесторів, що підігрівається поліпшенням макроекономічних показників в більшості з цих країн, стабільний приплив іноземного капіталу, знецінення долара США на світових валютних ринках і поліпшення кон'юнктури на товарних ринках. На жаль, ці фінансові тенденції не торкнулися України: інвестицій не додалося, гривня знецінювалася.