Експерт пояснив, як підвищення соцстандартів впливає на інфляцію

Підвищення соціальних стандартів, як, зокрема, підвищення прожиткового мінімуму, яке анонсував віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, може призвести до прискорення інфляції. Про це в коментарі "Сегодня" розповів президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило.

Зазначимо, зарплати працівників бюджетної сфери тарифікуються за "Єдиною тарифною сіткою" (ЄТС) – вони розраховуються, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних громадян.

Так, посадовий оклад для 1-го розряду ЄТС дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних громадян на 2018 рік – 1762 грн. При цьому з 1 липня зазначений прожитковий мінімум, згідно з держбюджетом-2018, зросте до 1841 грн, а з 1 грудня – до 1921 грн.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"У держбюджеті-2018 зафіксована наша "програма-мінімум": за рік прожитковий мінімум зросте на 10-12%, а від нього залежить понад 80 видів соціальних виплат", – пояснив Розенко.

Тарифні ставки від 1-го до 11-го розрядів – нижче мінімальної заробітної плати, і тільки починаючи з 12-го розряду – вище (3735 грн). Таким чином, працівникам, чиї посадові оклади віднесені до 1-11 розрядів, роботодавці повинні забезпечити доплати до рівня мінімальної зарплати.

Зазначимо, мінімальна зарплата з 1 січня 2018 року становить 3723 грн, а за підсумками першого кварталу 2018 року уряд розгляне можливість чергового підвищення "мінімалки" – до 4100 грн.

Як зазначив Ярослав Жаліло, наразі підвищення соцстандартів, зокрема, зростання мінімальної зарплати 2017 року до 3200 грн, вже транслювалося в прискорення інфляції в Україні.

"Минулого року ми побачили ситуацію, коли різке підвищення "мінімалки" призвело до вибухового росту доходів і було важливим інфляціогенним фактором. Тобто ми дійсно отримали потужну "продовольчу інфляцію", яка була підкріплена об'єктивними факторами, як погіршення врожаю тощо. У нас утворилося несприятливе середовище для інвестування, для підприємців", – пояснив економіст.

Зазначимо, Національний банк України також звертав увагу на те, що зростання доходів населення є однією з рушійних сил інфляції. За даними офіційної статистики, середня зарплата в країні зросла – при цьому в Кабміні націлені на те, що середня зарплата в Україні 2018 року становитиме 10 тис. грн.

"Будь-яке підвищення доходів носить потенційний інфляціогенний характер. Вся справа в тому, наскільки воно співвідноситься з можливістю збільшення обсягу виробництва, щоб воно компенсувало збільшення обсягу платоспроможного попиту", – додав Ярослав Жаліло.

Так, експерт вказав, що значне зростання доходів населення негативно позначиться на динаміці інфляції – темп зростання цін може перевищити рівень, закладений в держбюджеті-2018.

"З цими речами треба чинити дуже і дуже обережно. І, насамперед, впливати на те, щоб люди виробляли якомога більше продукту, який потім забезпечував би зрослий платоспроможний попит", – резюмував економіст.