Діряві засіки: куди зникає зерно з Держрезерву України

14 вересня 2020, 10:40

Ксенія Капустинська Ксенія Капустинська

Журналісти "Сьогодні" з'ясовували, чи вистачить країні запасів на випадок голоду

Щонайменше 30 країн світу опинилися в зоні гуманітарної катастрофи, заявляють в ООН. За даними організації, багатьом країнам загрожує голод. В Україні поточного року теж очікується не дуже добрий урожай. До того ж з'ясувалося, що справи з державним резервом відбуваються не найкращим чином – аудит викрив нестачу 150 тис. тонн зерна. Це три тисячі вагонів. Чиновники запевняють, що зерно "з'їли миші". Та чим у разі біди годуватимуть українців?

Реклама

Щоб розібратися в ситуації з Держрезервом, новини "Сьогодні" перевірили звіт Рахункової палати. Документ був опублікований ще навесні 2019 року, більш свіжого звіту знайти не вдалося. У звіті є дані про діяльність резерву за попередні роки. Цифри вражають – 1,7 млрд гривень, виділених на управління матеріальними цінностями Держрезерву, були використані неефективно. Згідно з документом, в Держрезерв закуповували товари без підтвердження якості. Це завдало збитків на 318 млн гривень.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко не здивований. Він запевняє, що вкрасти мільйони гривень на закупівлях дуже просто.

"Якщо у вас пшениця другого класу, її вартість завжди вища. Якщо порівнювати з четвертим класом, то відсотків на 30. Ви можете її замінити на продукцію четвертого класу. І сказати, що через певні обставини якість впала, а за це отримати різницю у незаконний спосіб", – пояснює фахівець.

А ще в Держрезерві неодноразово знаходять прострочені продукти. Так сталося, наприклад, наприкінці 2019 року, коли Державне бюро розслідувань виявило на складах "прострочення" на 60 млн гривень.

"Корупція. Це ж державне підприємство. І всі проблеми, які притаманні державним підприємствам, притаманні Держрезерву зокрема. Зникає зерно, невідомо куди", – зазначає доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський.

"Порахували кількість гризунів, якої в природі існує. Виходить, треба, щоб була атака мишей з усього ЄС або, скажімо, з Росії ... Тобто вся територія Росії може дати таку кількість гризунів, яка могла б з'їсти ту кількість зерна, що зникає в Україні за рік", – додає Козаченко.

Втім, правоохоронці вже активно шукають цих "мишей". Запевняють: у кожного "гризуна" є ім'я і прізвище.

"Національна поліція почала кримінальне провадження за статтею "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем". Вірю, що так звані "миші" в чиновницькій подобі будуть не тільки встановлені, покарані, але й відшкодують збитки, завдані державі і мільйонам наших громадян", – відзначає радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол.

Реклама

Ці мільйонні збитки владі вже, схоже, набридли. У Мінекономіки тепер планують забезпечити продовольчу безпеку за новою схемою:

"Забезпечення продовольчої безпеки здійснюється через нові інструменти, не в межах Держрезерву. Це дійсно застарілий радянський інструмент. Держава через форвардні закупівлі або через інші інструменти створює для себе запас на комерційних підприємствах. Тобто все прозоро, все оновлюється", – пояснює міністр економіки Ігор Петрашко.

Читайте також: Рекорду не буде: Шмигаль пояснив падіння врожаю зернових на 7 млн тонн

"Повну відповідальність за втрату продукції, якщо її "миші з'їдять" або ще щось станеться, несе приватна компанія. Якщо вона не хоче відшкодовувати збитки, завдані державі, держава забирає майно даної компанії, порушує кримінальні справи", – додає Козаченко.

До слова за кордоном така практика – вже незрідка. У Польщі, наприклад, існує Агентство матеріальних резервів. Ця служба керує різними видами запасів – від медикаментів до конструкцій мостів. На початку коронавірусної пандемії це агентство зіграло важливу роль. У Словаччині ж ведуть перелік предметів першої необхідності, призначених для безкоштовної роздачі населенню в разі надзвичайної ситуації.

"Якщо порівнювати в перерахунку на одного жителя країни, і порівнювати з нашим Держрезервом, то всього 25% продукції, яка зараз є в Держрезерві, ми мусимо мати в фонді. Стільки зберігають в європейських країнах", – говорить Козаченко.

Уряд ще 2015 року доручив освіжити запаси зерна в Держрезерві – продати старе і закупити нове. Та держпідприємство виконало вимогу тільки частково – просто продало старе зерно. Зрештою в певний момент запаси зерна становили лише 5% від затвердженої кількості. Чи матимуть взагалі українці, що їсти, особливо на тлі посухи на півдні?

"Урожай є. Якщо згадати врожаї, які були 15 років тому, то зернових вирощували всього близько 30 млн тонн. Зараз ми говоримо про 70 млн тонн", – заспокоює Нів'євський.

У профільному міністерстві уточнюють: збір ранніх зернових вже закінчили, і причин хвилюватися немає.

"Ми бачимо, що у нас є виробництво близько 26 млн тонн пшениці, що більш ніж достатньо як для внутрішніх потреб, так і для експорту. Внутрішнє споживання пшениці зараз становить 8 млн тонн", – наводить цифри заступник міністра розвитку економіки Тарас Висоцький.

Реклама

Проте якщо країна таки потрапить до масштабної халепи, чи вистачить нам залишків з Держрезерву, щоб уникнути гуманітарної катастрофи?

"У разі певної надзвичайної ситуації, якщо вона трапиться зараз, у нас вистачить [запасів] мінімум на 2-3 місяці. Але це зважаючи яка продукція. Деяких запасів вистачить і на півроку", – вважає Козаченко.

Це заспокоює, поки не згадаєш про корупційних "мишей", які спустошують запаси за завісою державної таємниці. Тому експерти й радять уряду скоротити запаси в рази і передати приватні склади – для якісного зберігання та постійного контролю.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що уряд України має намір закуповувати гречку в резерв. До того ж в Мінекономіки відзначали, що відомство відпрацьовує способи, як це зробити прозоро, "щоб уникнути зловживань, як це було в минулі періоди".

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти