Дохід на країну: звідки бюджет отримає гроші (інфографіка)

Верховна Рада продовжує працювати над проектом бюджету на наступний рік, який нардепам представили в середині вересня. "Сегодня" проаналізувала законопроект про держкошторис і розібралася, за рахунок чого його планують наповнювати.

ГРОШІ ДО БЮДЖЕТУ. В цілому уряд хоче отримати в 2018-м 877 млрд грн, що на 156 млрд більше, ніж минулого. І майже на 300 млрд – ніж позаминулого року. Найбільше відведено під податкові надходження (див. інфографіку). Наприклад, тільки за рахунок податку на доходи фізосіб планується поповнити бюджет на 90,7 млрд грн. Акцизи на вироблені в Україні товари (алкоголь, тютюн, паливо і автомобілі) можуть дати 79,5 млрд грн, а на імпортні – більше 46 млрд грн.

У свою чергу, Нацбанк перерахує до бюджету доходи від ігор на курсі і цінних паперів 47,8 млрд грн, а за рахунок реєстрації авторських прав країна отримає всього 815 тис. грн. За розрахунками уряду, судові збори забезпечать 3,3 млрд грн, а єдиний збір на державному кордоні – 450 млн грн. Крім того, до бюджету закладено і надходження коштів від продажу "надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки", а також військового майна ЗСУ. За рахунок цього планується залучити 30,5 млн грн. Нарешті, за допомогою міжнародної допомоги бюджет поправиться майже на 2,4 млрд грн. З них найбільше грошей наша країна отримає від Євросоюзу та інших країн – більше 1,8 млрд грн. А ось за участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки нам повинні заплатити 2018 року 566 млн грн. Ці гроші перерахують ООН, НАТО і ОБСЄ.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ПОДАТКИ І ІНФЛЯЦІЯ. Економічний експерт "Українського інституту майбутнього" Анатолій Амелін зазначає, що, незважаючи на зростання дохідної частини, в держбюджеті залишається дефіцит (79,2 млрд грн).

"Стимулом для зростання економіки міг би стати перехід від податку на прибуток до податку на виведений капітал, додавши до економічного зростання 0,5-1%. Поки що уряд не бачить в цьому пріоритету на 2018 рік", – говорить він.

Експерт нагадує, що в дохідній частині закладені гроші від приватизації, яка регулярно не виконується.

"Тому, доходи можуть бути менше заявлених і, відповідно, є ризик зростання дефіциту. Але інфляція може бути вищою за заплановану Мінфіном, через це зростуть надходження до бюджету в гривневому еквіваленті та перекриють різницю. Загалом, при запланованих темпах розвитку економіки прописані показники цілком реалістичні", – додає Амелін.

Член Економічного дискусійного клубу Володимир Висоцький каже, що при двозначному індексі інфляції показники в дохідної частини легко будуть перевищені. Нагадаємо, що, за прогнозами Мінекономрозвитку, наступного року інфляція може досягти 18%.

"Якщо говорити про реальність цифр, які прописані в статті податкових надходжень до бюджету, то вони залежатимуть від зростання економіки. Хоча і ця залежність далеко не пряма – на надходження впливає багато інших чинників, серед яких інфляція, курс валюти, частка ВВП, який розподіляється через бюджет. Але якщо податкові надходження будуть нижче запланованих, то навряд чи нардепи забудуть про такий випробуваний засіб, як збільшення акцизів", – резюмує Висоцький.

"У листопаді бюджет приймуть за основу"

Бюджет минулого року нардепи прийняли вранці 21 грудня, пішовши від практики голосування за держкошторис вночі під Новий рік або навіть з настанням січня. На думку політолога Руслана Бортника, цього року процес прийняття теж навряд чи затягнеться.

"Я не бачу зараз в парламенті жодних конфліктів з приводу законопроекту про бюджет. Поки уряду вдається уникати ключових конфліктів, які традиційно відбуваються між депутатами-списочниками і мажоритарниками, які завжди лобіюють інтереси своїх округів", – розповідає експерт.

Однак, на його думку, на бюджетний процес може вплинути голосування за кадрові питання в уряді. Нагадаємо, сьогодні без керівників залишаються Мінагрополітики, Мінінформполітики і МОЗ.

"До цих негараздів може призвести і виконання бюджетних показників цього року. Але це навряд чи, з огляду на те, що за вісім місяців у нас профіцит в 68,6 млрд грн, – додає Бортник. – Думаю, що десь в середині грудня ВР проголосує за останню редакцію бюджету, а за основу, тобто в першому читанні, його приймуть в листопаді".