Директор "Нафтогазвидобування": Відмовитися від імпортного газу можна протягом 5-7 років

У четвер, 25 вересня, Угорщина зупинила поставки природного газу в Україну на невизначений час. Це був один з джерел "блакитного палива", яке дозволило би зменшити дефіцит газу, що утворився в результаті конфлікту з Росією. Як пережити зиму і де можна взяти бракуючі енергоресурси для опалювального сезону? Про це ми поговорили з генеральним директором компанії "Нафтогазвидобування" Ігоря Щурова.

— Ігоре В'ячеславовиче, відомо, що для проходження осінньо-зимового сезону Україні не вистачає 5 млрд куб. м газу. По-вашому, як можна вирішити цю проблему?

— Це досить великий обсяг — близько 10% річного споживання України. Покрити такий дефіцит в короткі терміни можна тільки одним способом — налагодити регулярні поставки газу з Європи. Уряд працює в цьому напрямку, але по шляху виникає занадто багато перешкод — як внутрішніх, так і зовнішніх. Для прискорення процесу та підвищення ефективності до нього повинні бути залучені приватні компанії. Якщо дати доступ до "труби", вони могли б самостійно домовлятися про постачання газу з-за кордону.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

І, звичайно, всій країні потрібно ставати енергоекономнішим. І населення, і бізнес повинні зрозуміти всю складність ситуації. Кожна людина, кожне підприємство мають стати більш уважними до споживання енергоресурсів. У цьому ми бачимо значний потенціал для скорочення дефіциту газу.

— А збільшення видобутку газу всередині України? Яку частину дефіциту можна компенсувати таким чином?

— Нарощування власного видобутку, безумовно, теж має стати одним з інструментів вирішення проблеми. Наприклад, компанія "Нафтогазвидобування" вже активно вносить свій вклад в цей процес. У 2014 році інвестуємо в нарощування обсягів видобутку понад 1,5 млрд грн. Це дозволить нам добути 800 млн куб. м газу, що на 60% більше показника минулого року. Для розуміння: додаткового обсягу достатньо, щоб забезпечити взимку кілька великих промислових підприємств. У 2015 р, якщо економічна і політична ситуація в країні стабілізується, а інвестиційний клімат не буде погіршуватися, ми можемо збільшити видобуток до 1,2 млрд куб. м.

Останні півтора-два роки активно розвиваються й інші приватні газовидобувні компанії в Україні. Але, як ви розумієте, так швидко не можна наростити внутрішній видобуток настільки, щоб повністю закрити утворену "діру". Для цього потрібно більше часу.

— Скільки саме?

За нашими розрахунками, повністю відмовитися від імпортного газу можна протягом 5-7 років. Сьогодні це здається дуже оптимістичним прогнозом, але ми вирішили керуватися в своїй роботі саме такою метою. Тільки перед нафтогазовим напрямом групи ДТЕК, до якої входить "Нафтогазвидобування", поставлена задача до 2020 р наростити обсяги видобутку до 6 млрд куб. м. Вирішити її буде непросто, але ми робимо все можливе для цього. Тим більше, в нинішніх умовах, коли від нарощування видобутку залежить не просто розвиток нашої компанії, а стабільність і благополуччя всієї країни.

Якщо ж будуть сприятливі умови, і вся нафтогазова галузь буде розвиватися порівнянними темпами, то замість нинішніх 20 млрд куб. м (без урахування видобутку в Криму), Україна зможе видобувати в півтора-два рази більше. Паралельно можна скоротити споживання газу на 4-5 млрд куб. м — за рахунок застосування енергоефективних технологій. В першу чергу, в сфері ЖКГ та важкої промисловості.

— Якщо ж є така можливість, чому за 23 роки незалежності ми нею не скористалися?

— Давайте згадаємо історію: в 1970-х Україна видобувала 60-70 млрд куб. м газу в рік. Цього обсягу нам зараз вистачило б не тільки щоб повністю покрити свої потреби в газі, а й продавати його за кордон — тій же Європі. До кінця 80-х видобуток знизився до 30 млрд. Куб. м, а в роки незалежності — ще в півтора рази.

Що ж сталося? Раніше держава системно підходило до геологічного вивчення та освоєння надр, направляючи на ці цілі величезні фінансові та інтелектуальні ресурси. Завдяки цьому були відкриті великі родовища. Але в роки перебудови та становлення молодої української держави нафтогазова галузь була практично зруйнована: пошуки нових покладів вуглеводнів практично не проводились, досвід і знання були розгублені, я вже не кажу про нові технології. Фактично, з середини 1980-х країна жила за рахунок напрацювань, які були зроблені попередниками. Але ж вони не безмежні, і сьогодні майже вичерпалися.

— А чи є в українських надрах ще газ і нафта? Може, вже все добули?

— Торік фахівці "Нафтогазвидобування" почали комплексну програму геолого-розвідувальних робіт, в тому числі, із застосуванням унікальних для України сучасних методів досліджень. І її перші результати показують: потенціал вітчизняних надр ще дуже великий. Звичайно, сподіватися на відкриття величезних родовищ, як раніше, складно. Однак нарощувати видобуток можна шляхом використання нових підходів до розвідки вуглеводнів (у тому числі, нетрадиційних) та їх видобутку, застосуванню нових технологій.

Наша компанія, наприклад, сьогодні бачить перспективи в освоєнні великих глибин. У нас в бурінні відразу 9 свердловин глибиною від 5,5 до 6 тис. М. В тому числі, ми закінчуємо буріння однієї з найглибших параметричних свердловин в Україні, яка вже зараз на позначці 6750 м. Це притому, що середня глибина свердловин в країні — близько 4 тис. м, а на багатьох родовищах добувають газ з 1,5-2 тис. м! Буріння на великі глибини набагато складніше і затратним (тільки цього року інвестиції нашої компанії по даному виду робіт перевищують 700 млн грн), але дозволяє досліджувати слабовивчені нафтогазові надра і відкривати нові поклади вуглеводнів. Тобто, ми не "вичавлюємо" останнє з надр, а, навпаки, розвиваємо потенціал родовищ.

— Ви говорили, що активне нарощування видобутку можливе за наявності сприятливих умов. Що ви мали на увазі?

— Насправді — нічого надприродного. В першу чергу, звичайно, потрібна стабільна економічна і політична ситуація в країні. Коли на сході триває військовий конфлікт, коли курс долара кожен день "скаче", а країна живе від виборів до виборів, складно сподіватися, що в галузь будуть приходити великі інвестиції. А без них складно уявити розвиток нових технологій, поява передового досвіду.

І що ще сильно стримує розвиток галузі всі роки незалежності — це непрозорі і постійно мінливі правила гри на нафтогазовому ринку. Говорити про це можна довго: тут і складний порядок отримання спеціальних дозволів на розвідку родовищ, і обмеження доступу приватних компаній до потужностей з транспортування і зберігання газу. Давно вимагають доопрацювання механізми здійснення спільної діяльності та співпраці в рамках угод про розділ продукції з державними компаніями...

— А як на вашу компанію відбилося збільшення податку на надра, яке відбулося в серпні 2014-го?

— Ми з розумінням ставимося до того, що державі довелося вживати екстрених заходів для того, щоб у складний час збільшити надходження до бюджету. Але суттєве збільшення податкового навантаження не може не позначатися на нашій діяльності. "Нафтогазвидобування" була змушена переглянути графіки проведення капітальних ремонтів і буріння свердловин. Кардинально переглянуті адміністративні витрати — робота офісу переведена в режим жорсткої економії. Разом з тим, розуміючи потреби країни в газі напередодні опалювального сезону, коригування в діяльності компанії були проведені таким чином, щоб максимально зберегти шанси на виконання виробничого плану на 2014-го.

Згідно із законодавством, податок на надра підвищений тільки до 1 січня 2015 г. — в якості екстреної заходи для збільшення надходжень до державного бюджету. Ми сподіваємося пережити залишилися кілька складних місяців без великих збитків для обсягів видобутку, а після повернення ставок податку до колишнього рівня продовжити роботу відповідно до раніше наміченими планами. Якщо ж цього не відбудеться, можливості для подальшого зростання будуть поставлені під велике питання.