Дефіцит води: в Україні стрімко міліють річки і озера

Клімат по всьому світу стрімко змінюється – в Антарктиді стало більше островів, в Білорусі – менше картопляних гектарів... Не минула ця тенденція і Україну. Нещодавно Київ накрила справжня пилова буря. Такого не було кілька десятиліть. Вітер підняв у повітря пересушений шар ґрунту. У Гідрометцентрі запевнили, що серйозної загрози для людей цей пил не несе, якщо носити і так обов'язкові під час карантину маски.

Небезпека в іншому – водоносні запаси країни скорочуються. Рівень води в річках, вологи в лісах і болотах впав на метр-півтора. Наразі на кожного українця припадає тисяча кубометрів запасів води, і кожен використовує приблизно по 200 літрів на добу. Українці – світові лідери за споживанням водних ресурсів. Кажуть, влітку може статися так, що ми відкриємо кран, а там – ні краплі. Інший варіант – воду можуть давати по годинах. А на осінь можливі сценарії – ще гірші. Тож чи все так катастрофічно, розбиралися новини "Сьогодні".

У Держагентстві водних ресурсів України вже заявили, що в Україні в цьому році вперше масово обмежать використання води. Перше, що спадає на думку, коли чуєш про такі обмеження, – вода тільки в певний час, але це не зовсім так.

"Це не пов'язано з подачею води. Це пов'язано з певними обмежувальними заходами", – говорить в.о. глави держагентства Михайло Хорєв.

Тобто панікувати не слід. Адже існує золоте правило – спочатку людина, потім рослина. Поки що запасів питної води в країні вистачає. Але першими її нестачу відчують аграрії.

"У кожного водокористувача є дозвіл на спеціальне використання. Там є ліміти забору води. Ми просто говоримо, що на такий-то період ваш ліміт зменшено. І ви, відповідно, маєте право забирати лише обмежену кількість води", – пояснює Хорєв.

Йдеться про зрошення – підведення води до полів, де не вистачає вологи. У країні, до речі, стрімко зростає кількість регіонів, де без зрошення агробізнес вести неможливо. А перетворитися на пустелю, наприклад, ризикує Херсонська область.

"Ми маємо посушливий регіон, зона ризикованого землеробства, тому без води землеробство однозначно тут неможливе", – говорить начальник басейнового управління нижнього Дніпра Ігор Андрієнко.

Херсонські аграрії заповнюють зрошувальні системи не з річок, а з штучних водойм, точніше – з Каховського водосховища. Якби його не побудували ще в радянські часи, Херсонська область залишилася б без каналів і одночасно без людей, які зараз там живуть. Тому що це була б пустеля. Але тепер через аномально теплу зиму і відсутність опадів вибору може не залишитися.

"В даний момент проблема в країні є така – ми мали в цьому році дуже посушливу зиму. Дуже посушливу осінь, і зараз навесні практично не випадає ніяких опадів. Десь маленький дощик... Цього недостатньо, щоб наситити ґрунт, який і так за час зими був абсолютно висушений", – говорить Андрієнко.

"Колеги з Українського гідрометеорологічного центру не можуть навести нам аналогію за останні 120 років, щоб була схожа на цей осінньо-зимовий період ситуація", – додає Хорєв.

Тому тепер аграріям доведеться затягнути паски, адже такої кількості води для поливу, як раніше, вже не буде. відповідно, не буде і рекордного врожаю.

"Щоб було зрозуміло, який зараз рівень води в Каховському водосховищі, – це добре видно по трубах водозабору. Горизонт води, який піднімається, на півметра він ще підніметься. Але то потім буде..." – говорить начальник експлуатаційної дільниці Михайло Губа.

А поки рівень води в Дніпрі залишає бажати кращого. Головна артерія країни стрімко висихає, що вже говорити про менші річки, наприклад, Рось або Сулу. Там ситуація кричуща, адже восени не вистачило дощів, а взимку – снігу.

"Нестача опадів призводить до того, що міліють річки, озера, знижується рівень ґрунтових вод. Все це відбивається і на господарстві. І ця нестача опадів, яку ми зараз бачимо, – це загальна тенденція, вона вже істотно відчувається в посушливих регіонах України", – каже еколог Олександр Соколенко.

Втім, проблеми проявляються і в тих областях, які раніше не вважалися посушливими. Наприклад, у Волинській області катастрофічно висихають Шацькі озера. Екологи впевнені, що якщо погодні умови кардинально не зміняться, Полісся по клімату перетвориться в Херсонську область. І чекати довго не доведеться. Зміни вже відбилися на врожайності.

"У нас температура йде вище норми – це перше. Опадів випадає значно менше – це друге. Ми бачимо, що зміни йдуть кардинальні. Ті рослини, які були нам притаманні, погано приживаються, погано розвиваються. Зате ті, що були на Херсонщині, тепер у нас. Добре поводяться баклажани, кавуни. Навіть на Світязі люди вирощують кавуни", – говорить начальниця метеорологічної станції "Світязь" Руслана Вільнер.

"Почало різко міліти озеро Світязь. Це, можна сказати, єдине озеро, яке має дуже велику мілководну зону, і по ньому видно, що міліють наші озера. В зв'язку з цим озеро відступило від берега на метрів сто. І почали шукати причини, звичайно , і можливості якось припинити це обміління озера. Хоча 90% – це глобальне потепління", – додає в.о. начальника регіонального офісу водних ресурсів Волинської області Ростислав Кравчук.

"Пам'ятаю, що близько 10 років тому, навпаки, була проблема надлишку води і її відведення. Підтоплювалися садиби, будинки, господарські будівлі. А останні три-п'ять років вже в зворотному напрямку проблема виникла – як зберегти цю воду", – говорить начальник Ратовського управління водного господарства Михайло Тимощук.

Пересихають тим часом не тільки річки та озера, а й колодязі. Правда, проблем з питною водою поки що все ж не виникає. Але екологи все одно б'ють на сполох – через глобальне потепління, за песимістичними прогнозами, через 20 років степ дійде до Києва. А за 50 років головна річка України – Дніпро – обміліє вдвічі.