Зростання ВВП і уповільнення інфляції: як змінилася "велика" економіка України

/ Фото: Getty Images

У 2019 році Україна не тільки стала лідером зі зміцнення національної валюти в світовому масштабі. Наша країна також виявилася однією з небагатьох, для кого міжнародні фінансові організації цьогоріч поліпшили прогноз економічного розвитку. На тлі торгових воєн і уповільнення економічного зростання в світовому масштабі Україні вдалося продемонструвати позитивну динаміку всіх макроекономічних показників: ВВП, рівня інфляції, платіжного балансу та зайнятості населення.

Точні дані за всі 12 місяців 2019 року підрахують вже у січні. Однак ми вирішили подивитися на попередні, поточні результати і тенденції вже зараз, напередодні Нового року.

ВВП

Як уже згадувалося на початку, Україна в цьому році виявилася однією з небагатьох країн, для яких і Міжнародний валютний фонд, і Світовий банк вважали за потрібне поліпшити прогнози по ВВП, тоді як для більшості країн вони були погіршені.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Зокрема, в жовтні МВФ підвищив прогнозну цифру щодо ВВП у 2019 році з 2,7 до 3%, а Світовий банк за рік підвищив прогноз щодо ВВП у 2019 році з 2,7% до 3,6%, а в 2020-му – з 3 до 3,7%. Нацбанк також поліпшив прогноз на 2019 рік до 3,5% зростання ВВП.

Реальність, радше за все, виявиться не гіршою за прогнози, а можливо, навіть перевершить їх. У першому кварталі нинішнього року ВВП зріс лише на 2,5%. Зате вже в другому показав рекордні 4,6%. Таких темпів українська економіка не демонструвала з IV кварталу 2016 року. Але тоді це був єдиний такий сплеск, і після 0,1% в I кварталі і 1,7% в II насилу вдалося за підсумками року показати 2,4% зростання. В цьому ж році і в третьому кварталі зростання ВВП склало 4,2%.

"Те, що Україна демонструвала в цьому році, це показники, близькі до межі української економіки. Вони були для багатьох позитивним сюрпризом. Показники II і III кварталу значно перевищили конcенсус-прогноз. І ми думаємо, що за підсумками року зростання ВВП досягне 3,7%. Основним драйвером як і раніше залишається споживання домогосподарств і зростання зарплат", – спрогнозував Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з корпоративного аналізу фінансової групи ICU.

Яку цифру виведе статистика для четвертого кварталу – дізнаємося вже після Нового року. Але зауважимо, що до IV кварталу зростання економіки в Україні традиційно прискорюється (за рідкісним винятком).

Взагалі, якщо подивитися на ВВП України за останнє десятиліття, стане зрозуміло, що з 2016 року наша країна показує досить стабільне економічне зростання. Тепер для неї головне завдання – нарощувати темпи.

Нагадаємо, що в останньому, осінньому макропрогнозі уряду орієнтиром на наступний рік є зростання ВВП в 3,7% за базовим сценарієм і 4,8% – за оптимістичним. Втім, як нещодавно заявив в ефірі телеканалу "Україна 24" прем'єр-міністр Олексій Гончарук, в перші місяці нового року планується ще раз переглянути макроекономічний прогноз. Хотілося б сподіватися, що в кращу сторону.

Інфляція

Що стосується інфляції, то "план на рік" теж, радше за все, виявиться перевиконаним. Як зазначає в грудневому "Макроекономічному і монетарному огляді" Нацбанк, "в листопаді споживча інфляція стрімко сповільнилася – до 5,1% в річному вимірі (з 6,5% в жовтні) і досягла середньострокової мети в 5%".

Нагадаємо, що досягти 5%-вої інфляції Нацбанк планував тільки у 2020 році. У 2019 році, за прогнозами НБУ, вона повинна була сповільнитися лише до 6,3%. Всесвітній банк давав схожий прогноз: 6,4% до кінця року. А прогноз МВФ був ще гірше – 8,7%.

Але в НБУ констатують: вже в листопаді "інфляція знизилася за всіма основними компонентами ІСЦ (індексу споживчих цін). "Зміцнення курсу гривні зумовило зниження базової інфляції (до 4,8% з 5,8% р/р у жовтні) та уповільнення зростання цін на небазові товари, а ціни на ті з них, які в значній мірі представлені на ринку імпортованою продукцією, зокрема на паливо, в річному вимірі продовжували знижуватися. Завдяки розширенню пропозиції ціновий тиск на сирі продукти харчування суттєво ослаб. Темпи зростання адміністративно регульованих цін також знизилися. Так, незважаючи на підвищення цін на природний газ для населення в листопаді у порівнянні з жовтнем, в річному вимірі вони залишалися значно нижчими, ніж рік тому. У листопаді ціни в промисловості знизилися на 4,5% р/р. Таке зниження пояснюється насамперед низькими зовнішніми цінами на товари українського експорту. Зміцнення гривні стало додатковим фактором, який визначав здешевлення сировини і комплектуючих", – наголошується в "макроекономічному і монетарному огляді" НБУ.

Нагадаємо, до кінця листопада 2018 року інфляція в річному вимірі становила 10%, а до кінця грудня 2018 го – 9,8%. Тобто за рік вона сповільнилася практично удвічі.

Платіжний баланс

Ще одним важливим макроекономічним показником є платіжний баланс, тобто співвідношення грошей, які надходять в країну, і які з неї йдуть. Це співвідношення імпорту та експорту, зовнішніх запозичень і виплат за закордонними кредитами тощо.

За словами експертів, з цим показником і з його окремими складовими ситуація теж досить сприятлива.

У 2019 Міністерство фінансів почало активно залучати іноземні інвестиції шляхом продажу ОВДП. Таким шляхом за рік в країну прийшло близько 4 млрд доларів. Як нещодавно заявляв в інтерв'ю сайту "Сьогодні" заступник голови Нацбанку Олег Чурій, у 2019-му порівняно з минулим роком вкладення іноземних інвесторів в ОВДП зросли в десять разів. На думку багатьох експертів, саме цей фактор став вирішальним для несподівано сильного зміцнення гривні. У підсумку, як уже писав сайт "Сьогодні", до кінця року курс долара виявився на 19,5% нижчим за той, який закладався в бюджет.

Державний борг України продовжує зменшуватися. З початку року зовнішній борг України скоротився з 1 трлн 99,2 млрд грн – до 936,13 млрд. А ось внутрішній за рахунок активного випуску ОВДП виріс з 761 до 814 млрд грн. В цілому ж державний борг зменшився – з 1,86 трлн грн до 1,75 трлн. Державний і гарантований державою борг у сумі скоротився з 2,17 трлн до 1,99 трлн грн.

Важливим показником є зниження співвідношення державного боргу до розміру ВВП. І, хоча темпи цього зниження досить скромні (в 2018-му – 52,3%, в 2019-м – 51,2%), завдяки ОВДП збільшується гривнева складова боргу, що несе набагато менші ризики, ніж борг у валюті.

Фото: дані Міністерства фінансів України

Незважаючи на те, що 2019 рік був роком пікових виплат за зовнішнім боргом, протягом року вдалося наростити золотовалютні резерви до 21,4 млрд доларів (дані Мінфіну на початок грудня).

В кінці року українців змусила понервувати інформація про недовиконання бюджету і про заморожування виплат з державної скарбниці. Однак експерти пояснили, що ситуація може вважатися екстраординарною хіба що тому, що ця інформація була відкрито озвучена. Раніше в аналогічних випадках – а виникали вони нерідко – воліли замовчувати про те, що виплати здійснюються в ручному режимі.

До того ж, за словами експертів, до кінця року ситуація повинна була покращитися.

"У цьому році у нас дійсно великий недобір до бюджету. Але під кінець року зазвичай платежі прискорюються, і доходи бюджету в грудні завжди більші, ніж в інші місяці", – говорить економіст, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

Проте дефіцит до кінця року збережеться, вважає експерт. Причин, що викликали недобір, він називає декілька.

"В першу чергу через митницю. А митниця недобирає в основному через низький курс. Крім того, цьогоріч були заплановані великі надходження від приватизації – 17 млрд грн. Але з них до бюджету надійшло менше 1 млрд грн. Тому замість недоотриманих 16 млрд від приватизації джерелами надходжень до бюджету стали надходження від ОВДП. Однак цього все одно не вистачило, і тому в кінці грудня Мінфін провів позачерговий аукціон. Частину отриманих коштів, очевидно, використають у цьому році, а частина точно піде в бюджет наступного року, щоб в перші дні січня у Казначейства були гроші для виплати пенсій, зарплат тощо", – каже Тарас Козак.

До речі, з податкових надходжень до держбюджету план цього року вдалося виконати – вперше з 2011 року. Про це повідомив глава Державної податкової служби Сергій Верланов.

В цілому експерти оцінюють макроекономічну ситуацію 2019 року позитивно.

"У 2019 році вкрай важливим для економіки України стало поєднання різкого уповільнення інфляції і зростання національної економіки в реальному вираженні (хоча в доларах відзначався спад через різке зростання гривні). Стурбованість монетарної влади США і єврозони подіями навколо торговельних суперечок з Китаєм зіграла на руку попиту на ризикові активи, зокрема на ОВДП, а також дозволила зробити гривню кращою валютою до долара по динаміці. Унікальність ситуації у світовій монетарній політиці полягає в тому, що центробанки як країн, що розвиваються, так і розвинених країн могли майже одночасно пом'якшувати свою політику. Раніше ситуація складалася іншим чином: коли ФРС і/або ЄЦБ пом'якшували свою політику в період різкої ринкової турбулентності, центробанкам країн, що розвиваються, навпаки, доводилося підвищувати ставку. Цей захід допомагав таким країнам, як Україна, Туреччина і Бразилія, захистити свої валюти від різкого знецінення", – говорить керівник інвестиційної компанії "EXANTE Україна" Володимир Позній.

Він підкреслює, що у 2020 рікі економіка України входить з надіями на подальше уповільнення інфляції, що дозволить і далі знижувати ставки НБУ. У цих умовах споживче кредитування може стати реальною основою економічного зростання.

Втім, експерт називає і можливі ризики найближчого року.

"Варто пам'ятати, що зараз ринки насичені ліквідністю завдяки зусиллям ЄЦБ і ФРС, але при ескалації торгових суперечок капітали можуть спрямуватися в тихі гавані – європейські та американські держоблігації. Такий сценарій може завдати шкоди не тільки гривні, але й економіці країн, що розвиваються, в цілому. Однак його варто розглядати як можливий ризик, а не як базовий прогноз, тому на початку нового року і десятиліття можна зосередитися на позитивних моментах", – вважає Володимир Позній.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, чи зникне в Україні традиція економити.