Яким буде 2018 рік: хліб може подорожчати, долар злетіти, а Путіну буде не до України

Прийдешній 2018 рік може бути непростим для України. За словами експертів, на країну можуть очікувати новий виток підвищення цін, нестабільність гривні і проблеми з урожаєм. Які ризики можуть підстерігати Україну наступного року, дізнавалася "Сегодня".

Зовнішній борг

2018 року припаде більше сплатити за раніше взятими закордонними кредитами, перш за все – у МВФ. За інформацією Нацбанку, платежі за ними наступного року становитимуть 61,7 млрд грн (за курсом НБУ – 2,33 млрд доларів), що на 30,8 млрд грн (1,16 млрд доларів) більше, ніж 2017-го. Ще 50,86 млрд грн (1,92 млрд доларів) треба віддати кредиторам у вигляді відсотків. Ситуацію погіршує відстрочка траншу МВФ на суму 1,9 млрд доларів. Як заявив міністр фінансів Олександр Данилюк, Україна найближчими місяцями його точно не отримає. І коли транш дадуть – неясно, все залежить від проведення реформ і підвищення цін на газ для населення.

Президент Украналітцентру Олександр Охріменко впевнений, що розрахунок з кредиторами за рахунок золотовалютних резервів НБУ (ЗВР) – вихід з положення: "Нацбанк накопичив понад 18 млрд доларів – їх більш ніж достатньо". У той же час Охріменко визнає, що обсяги ЗВР є додатковою гарантією стабільності нацвалюти.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Те що досі неясно, збільшаться чи зменшаться ЗВР наступного року, робить складно прогнозованим курс гривні, – сказав нам Охріменко. – Закладений у проекті бюджету на 2018 рік курс по 30,1 грн/долар – технічний показник, щоб звести доходи скарбниці із запланованими витратами. Насправді курс може відкотитися до 25 грн або перевищити 30 грн".

Економіст Іван Нікітченко каже, що 2018 року головний ризик - припинення співпраці з МВФ і труднощі з обслуговуванням зовнішнього держборгу і надходженням валюти до країни.

"Через це можуть бути девальвація гривні (вище 30 грн/долар), падіння ВВП або зупинка його зростання і нове прискорення інфляції, яка і так висока. Імовірність такого сценарію 25-30%", – оцінив Нікітченко.

Енергоносії

За словами екс-секретаря Кабміну Віктора Лисицького, подорожчання енергоносіїв, що триває в світі, – найбільший ризик для нашої економіки.

"Ми не можемо впливати на політику країн ОПЕК, які стали видобувати менше нафти, щоб підняти ціни на неї. Водночас ми на 90% залежимо від імпорту палива і на 70% – від імпорту газу, – роз'яснив Лисицький. – Але наш уряд навряд чи перед виборами виконає вимоги МВФ щодо підвищення тарифів на газ для населення до ринкових, а це – одна з умов отримання траншу".

Політолог Володимир Фесенко сподівається на взаємні поступки: ми поквартально підвищуємо ціну газу в обмін на новий транш, який допоможе погасити старі борги перед МВФ. За його оцінкою, для МВФ така ситуація вигідніша, ніж припинення співпраці.

Урожай і ціни

Оскільки курс гривні впливає на вартість імпортних товарів (чим гривня дешевше, тим вони дорожче), а ціна енергоносіїв закладена до вартості всіх товарів і послуг, то Нікітченко побоюється 2018 року двозначної інфляції, хоча уряд планує її не вище 7% (2017-го планували 8%, але буде, за оцінками аналітиків, не менше 12%).

Лисицький згадав також про ризик неврожаю: "Не виключаю, що зберемо мало зерна. Це цілком ймовірно, оскільки через подорожчання добрив, солярки і насіння аграрії не зможуть нормально відсіятися яровими культурами. Низький урожай не тільки знизить надходження податків до бюджету від експорту зерна, але і підніме ціни на хлібопродукти".

Через футбол буде спокійно

Ризик загострення конфлікту на Донбасі 2018-го експерти називають малоймовірним.

"Україна на ескалацію військових дій не піде. А у Росії зараз інші проблеми - підготовка до виборів президента і проведення чемпіонату світу з футболу. Тому в першій половині року все збережеться на нинішньому рівні – незначні перестрілки та інші порушення з боку бойовиків. Далі прогнозувати складно , але, швидше за все, така ситуація очікується і в другому півріччі", – сказав нам Фесенко.

З ним згоден Лисицький, який сподівається, що після виборів президента в РФ вдасться перезапустити Мінські угоди і поступово почнеться реінтеграція Донбасу.