"Економіка України була при смерті ...": інтерв'ю із заступником глави НБУ

3 березня 2020, 07:55

Олександра Романюк Олександра Романюк

Дмитро Сологуб розповів, які чорні діри в економіці вдалося залатати і чому навіть Нацбанк не вгадав з прогнозом інфляції

Ситуація в українській економіці в значній мірі залежить від політики Національного банку України. Інфляція, курс валют, банківські ставки і золотовалютні резерви – за це відповідає НБУ. Крім того, Нацбанк регулярно робить прогнози на майбутнє. Про те, як йдуть справи з нашою економікою зараз і чого очікувати в найближчій перспективі, сайт "Сьогодні" розпитав заступника голови Нацбанку Дмитра Сологуба.

Реклама

- Ви відповідайте, зокрема, за департамент економічного аналізу, тому перше питання хотілося б задати про економіку. Рахункова палата недавно заявила, що виконання держбюджету в 2019 році було одним з найгірших з 2015 року. Причому причину бачать в "низькій якості макроекономічного прогнозу" і в "недоліках прогнозування курсу гривні". У соцмережах, не вдаючись у деталі, кажуть простіше: "соросята забили економіку". Як оцінюєте ситуацію ви?

- Я не хотів би детально коментувати бюджетну ситуацію, оскільки, це перш за все, питання до Міністерства фінансів, але можу сказати про цю ситуацію як макроекономіст. Незважаючи на те, що у нас дефіцит бюджету, макроекономічна ситуація, я вважаю, досить непогана. І це, серед іншого, й завдяки правильній бюджетній політиці. Так, баланс бюджету залишається, поки залишається, до певної міри, проблемою. Але це питання не тільки минулого року. У 2016-2018 роках була практично така ж картина, але при цьому ревальвації гривні тоді не було. Тобто курс гривні може девальвувати чи девальвувати, ми бачили за останні 4 роки різні тенденції, але проблема з наповненням дохідної частини бюджету залишається, незалежно від курсу гривні.

Якщо говорити про причини такої ситуації, про те, що глобально змінилося за цей час, – це тіньова економіка. У нас залишаються проблеми з мобілізацією доходів до бюджету, ухиленням від сплати податків, контрабандою і т.п.

Я не заперечую, курс гривні минулого року вплинув на бюджетні показники. Але вплинув як в негативну сторону, так і в позитивну. Наприклад, за рахунок економії на платежах за боргом в іноземній валюті. За нашими оцінками, завдяки більш високому курсу гривні, ніж той, що був закладений в бюджет, країна заощадила 10 млрд грн.

Реклама

- Але при цьому недовиконаний бюджет був більше ніж на 40 млрд грн ...

- Не намагаючись обілити ні Нацбанк, ні Мінфін, скажу, що в 2019 році бюджетна ситуація була точно не гіршою, ніж у 2018 році. Головне, що попри ситуацію з доходами, Мінфін втримав дефіцит бюджету на прийнятному рівні. При цьому в результаті поліпшення загальної макроекономічної ситуації вдалося істотно здешевити нові запозичення. Наприклад, в 2018 році у нас було розміщення зовнішньої позики майже під 10%, а в січні цього року – трохи вище, ніж під 4% євро. Рік тому внутрішні позики держава робила під 20% в гривні, а зараз – під 9-10%. Це теж є відображенням бюджетної ситуації, бюджетного здоров'я.

Я займаюся макроекономічним прогнозуванням в Україні вже 18 років. Працював і в приватному секторі, і в державному. І, як то кажуть, мені є з чим порівнювати. Критична ситуація в економіці була в 2015 році: майже 10% падіння ВВП, інфляція більше 40%, девальвація гривні ... Схожа ситуація була і в 2008-2009 роках. То дійсно були гострі фази, коли, якщо говорити медичними термінами, хворий був у критичному стані. А в 2015 році він був при смерті.

Крім того, в нашій економіці за ці 18 років були періоди, коли хворий був, з одного боку, здоровий, іноді навіть бігав, але все це відбувалося на стероїдах або антидепресантах. Наприклад, в 2012-2013 роках українська економіка була дуже нездорова. Зовні це ніяк не виявлялося. Але слабка банківська система, великі проблеми в торговому балансі і т.п. – все це і призвело до тієї кризи, яка настала у 2015 році. Згадайте тільки ситуацію з "Нафтогазом". Це ж була просто чорна діра, в яку відлітали бюджетні гроші! Для мене як для макроекономіста ті цифри, які я бачив по "Нафтогазу" – це було жахіття і кошмар. Найбільша моя улюблена цифра – це понад 26 млрд доларів, які за два роки, за 2012 і 2013-й, "Нафтогаз" заплатив за імпортований газ. Валютні резерви в 2011 році нараховували 40 млрд доларів, але потім вони зникли.

Зараз же "пацієнт", може, ще не повністю здоровий, але він явно одужує. Економіка України виходить з піке. Крім того, таких прихованих дір, прихованих хвороб, як раніше, у нашій економіці зараз практично немає.

Реклама

- Більш дешевими позиками, як я розумію, закладається фундамент на благополуччя в майбутньому. А от нинішній період виглядає не дуже оптимістичним. Які ваші прогнози на 2020 рік?

- Ну, якщо закладається фундамент на майбутнє, це майбутнє і має виглядати оптимістично. Наші прогнози на 2020 рік не назву дуже позитивними, але ми бачимо подальше поступове поліпшення ситуації. Ми домоглася помітного зниження інфляції. Темпи економічного зростання поки не такі хороші, які хотілося б, але вони вищі, ніж у багатьох країн-сусідів. І ми, в принципі, виходимо з ями, в якій знаходилися. Якихось хронічних хвороб, дірок в економіці зараз немає. Тобто, економіка починає поступово видужувати. Проведення структурних реформ дозволить прискорити прогрес в майбутньому.

Не хотів би давати якісь кількісні, тим більше календарні прогнози. Тобто не можна сказати, що реформа, умовно кажучи, "Укрспирту" в жовтні 2019 року дасть такий-то внесок в економіку в квітні 2020-го. Такі речі відбуваються поступово і дають кумулятивний ефект. Але якщо уряд буде йти такими ж темпами, як зараз і, будемо сподіватися, прискорювати їх, то і цього року, і в наступні роки ми побачимо результат.

Реклама

Ми очікуємо в 2021-2022 роках прискорення темпів економічного зростання до 4%. Але є потенціал і для більшого прискорення.

- Деякі експерти говорять про те, що зайве зміцнення гривні викликане відсутністю взаємодії між політикою Нацбанку і Міністерства фінансів. Нещодавно було повідомлення, що тепер будуть проводитися спільні чаювання, під час яких відомства будуть обмінюватися планами. Чи означає це, що раніше взаємодія, взаємне врахування планів дійсно були відсутні?

- У нас до недавнього часу була "хороша" координація, коли Нацбанк явно або неявно фінансував державний бюджет. Він до цих пір є головним власником державних цінних паперів. У нас їх на 300 з чимось мільярдів. "Прекрасна" була координація ... Жили душа в душу. І ніхто не переживав за таку "координацію". А тепер ми бачимо наслідки ...

Але скоординовану політику дійсно потрібно проводити. Два роки тому в нас навіть відбулася конференція на цю тему – про координацію монетарної і фіскальної політики. Тому що мета у нас спільна – макроекономічна стабільність. А параметри різні: у Нацбанку це інфляція, уряду – бюджет. Між ними можуть виникати тимчасові конфлікти, так буває. І на цих зустрічах, які ми проводимо щотижня, якраз обговорюється широкий спектр питань. Не тільки макроекономіка або бюджет, а й державні банки, зелена енергетика, антимонопольна політика ... Я вважаю ці зустрічі дуже корисними. Я не відчуваю, що вони в якось обмежують незалежність Нацбанку. Але вони дозволяють нам чути один одного.

В тренді
ФОПам повернули карантинні 8000: закон про виплати набув чинності

- Обговорюються чи вами проблеми, пов'язані з випуском цінних паперів урядом і зміцненням гривні?

- Перш за все я хотів би розвіяти міф, що зміцнення гривні минулого року пов'язане тільки і суто з приходом іноземних інвесторів в цінні папери. Цифри це спростовують. Баланс продажу на валютному ринку валюти усіма клієнтами в минулому році становив 9 млрд доларів. Тобто на 9 млрд більше валюти продали, ніж купили. Це враховуючи і валюту від цінних паперів, й інвестицій, й торгових операцій і т.д. Так ось з цих 9 млрд доларів на інвесторів ОВДП доводиться 4,3 млрд доларів, тобто менше половини. Трохи більше 2 млрд склали продажу "Нафтогазу" (за рахунок продажу валюти, отриманої за контрактами і судових рішень від "Газпрому" – ред.).

Знову ж таки, хочу звернути увагу. Якби хтось із 2013 року на машині часу потрапив у 2019-й і побачив, що "Нафтогаз" є продавцем валюти, він би не повірив. Тому що в 2013-му "Нафтогаз" був дірою не тільки українського бюджету, він був дірою українського валютного ринку. А за 6 років все змінилося.

Якщо ж прибрати з результатів валютного ринку ці два фактори – інвестиції в цінні папери та продажі "Нафтогазу" – баланс все одно був кращий, ніж у 2018 році. Так що гривня зміцнювалася б і без приходу на ринок нерезидентів. Наскільки – сказати, звичайно, складно, тому що це ринок. Водночас прихід нерезидентів дозволив нам максимально поповнити наші валютні резерви.

Я ще раз хочу наголосити: політика Центрального банку полягає в тому, що регулювати курс повинен сам ринок. А Нацбанк тільки стримує зайві коливання як в одну, так і в іншу сторону. І в цьому плані ні в 2018-му, ні в 2019-му, ні в 2020-му нічого не змінюється.

- Нацбанк робить свої макропрогнози, а Мінекономіки – свої. Ця робота різних відомств якось пов'язана?

- Ми обговорюємо наші прогнози. Причому ця процедура виникла не вчора, комунікація є з 2015 року. Прогноз Нацбанку спочатку готує департамент, потім його обговорюють зі мною як з куратором блоку, потім він обговорюється правлінням, допрацьовується, розглядається на монетарному комітеті та тільки після цього офіційно затверджується правлінням і випускається. Так ось Мінфін і Мінекономіки беруть участь у цій процедурі на найпершому етапі, задовго до того, як прогноз розглядають на монетарному комітеті. Всі обгрунтовані коментарі від Мінфіну і Мінекономіки ми враховуємо в прогнозі.

Але врешті-решт прогнози можуть бути трохи різні. Тому що не існує якоїсь точної математичної формули, в прогнозах є поведінковий елемент, елемент ставлення до ризику.

Прогнози центробанків традиційно консервативні. В уряду, коли він готує прогноз, можуть бути інші відчуття і допущення.

- І чиї прогнози виявляються точнішими?

- А ось побачите. Ми якраз зараз готуємо презентацію, де порівнюємо прогнози різних організацій. Раз на рік таке робимо. Що я можу сказати? У 2015-2019 роках у нас великої різниці немає. Наприклад, щодо показників платіжного балансу НБУ – один з кращих прогнозистів, в інших – ми десь посередині.

Минулий рік дуже показовий з точки зору інфляції. У лютому 2019 го консенсус-прогноз, тоюто, зважений прогноз всіх організацій, був близько 8%, тобто більшість оцінок було між 7% і 9%. А найнижчий прогноз був у Нацбанку – 6,3%. За підсумками 2019 року інфляція становила десь 4,1%.

- Тобто навіть Нацбанк не вгадав з інфляцією.

- Економіка – це не наука з математичною точністю. Набагато важливіше правильно прогнозувати тенденції. І, в принципі, більшість учасників ринку прогнозували уповільнення інфляції. Але вгадати точно – дуже складно. Адже економіка – це дуже складна система, багато факторів на неї впливають: і погода, і поведінка людей, і світова економіка, і багато іншого.

Зараз ми дійсно бачимо зниження інфляції. Це відображення, як більш низьких світових цін на енергоресурси, так і більш міцної гривні.

Якщо пам'ятаєте, минулого року, всі говорили, що гривня зміцнюється, а ціни не падають. Так, в економіці не відбувається все "на раз-два", за якоюсь формулою. Але поступово споживчі ціни теж починають реагувати на динаміку обмінного курсу. Ми побачили це відображення в січні, побачимо і в лютому. За нашими оцінками, в лютому інфляція в річному вираженні продовжить сповільнюватися.


У другій частині інтерв'ю з Дмитром Сологубом найближчими днями читайте, чи буде Нацбанк підвищувати інфляцію, виросте курс долара до 27 грн і чи можна буде ще заробити на депозитах.

Також дивіться відео інтерв'ю з Дмитром Сологубом:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти