Чим запасаються завбачливі українці, щоб пережити зиму

Незважаючи на зростання цін, українці все більше намагаються купувати продукти в міру потреби і все менше роблять запасів. Про це говорять свіжі результати досліджень Асоціації постачальників торговельних мереж України спільно з Research & Branding Group. З них випливає, що якщо рік тому 80% людей робили запаси консервації, варення, або овочів в льохах, то зараз таких 75%. Хоча, за даними Держстатистики, витрати на продукти у нас становлять майже половину доходів.

Найбільш запасливі люди в західних регіонах, там їх 85%. На сході і на півдні запасливих найменше – 68%. Найбільш популярні – консервація та соління, понад 69% українців зробили саме такі запаси. Варення і соки закривали майже 62% співвітчизників, овочі до льоху заклали 49%, сухофрукти запасають 36%, 18% роблять м'ясну тушонку. Жителі півдня закручують у банки переважно огірки – 91%, жителі східних регіонів – помідори – 83%, в західних областях популярні гриби – 57%. Овочевим консервованим салатам і асорті віддають перевагу 41% мешканців центру країни.

Якщо оцінити динаміку по кожному виду заготовок, то бажаючих робити консерви і соління за рік зменшилася на 8%, або до 69%, варити варення і консервувати соки – на 12%, або до 61%. З 61% до 49% скоротилася кількість тих, хто закладає на зберігання овочі борщового набору.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А ось щодо заготовки не перероблених продуктів, зниження кількості запасливих менше помітне: заморожують овочі 48% опитаних, або на 5% менше, 33% (-1%) набивають морозилки м'ясом, 31% (-2%) збирають запас бакалії.

"Молоде покоління хоче більше заробляти, а не витрачати час на роботу на городах і заготівлю запасів, дбайливістю відрізняються перш за все ті, хто старші, і пенсіонери-дачники. Для останніх, з їх маленькими пенсіями і запасом вільного часу, це шанс вижити. Але пенсіонерів стає все менше, а тих, хто добре заробляє, як трудові мігранти, і може дозволити собі переплатити за готові соління та варення, все більше, звідси і зниження кількості запасливих", – аналізує голова Нацради економічного розвитку Олексій Дорошенко.

У тих, хто звик харчуватися з городу, свої аргументи.

"По-перше, я знаю, що я їм, так як вирощую фрукти-овочі на органічних добривах, квашу, засолюю і закочуваю їх в банки без будь-якої хімії та консервантів, тільки сіль і оцет, – опонує пенсіонерка-дачниця Катерина Бунчук. – По-друге, виходить набагато економніше, наприклад, банка огірків обходиться втричі дешевше покупної. По-третє, посильна робота на свіжому повітрі набагато корисніша для здоров'я, ніж сидіння на лавочці біля під'їзду в загазованому місті".

Як бачимо, у кожного покоління свої причини.

Детальніше читайте у статті "Як рекордний урожай зерна вплине на ціни в магазинах".

Про те, в чому різниця між дорогими і дешевими продуктами, і чи є вона взагалі, дивіться в сюжеті: