Бюджетна ніч: як приймався головний фінансовий документ України на 2019 рік

23 листопада 2018, 08:38

Олександра Романюк Олександра Романюк

Зміни до Податкового кодексу прийняли з 6-ї спроби, до Бюджетного – з 4-ї

Верховна Рада о 6-й годині ранку 23 листопада 240 голосами таки ухвалила закон про державний бюджет України на 2019 рік. Пленарне засідання, на якому приймався головний фінансовий документ країни, тривало загалом 20 годин.

Реклама

Ще вранці Верховна Рада проголосувала (хоча і з третьої спроби) за пропозицію голови парламенту Андрія Парубія не закривати вечірнє засідання, поки не буде прийнятий бюджет. Але інтрига – приймуть чи не зможуть? – зберігалася до останньої хвилини. Вірніше, незрозуміло було, чи вдасться депутатам "сторгуватися" з приводу змін до Бюджетного та Податкового кодексів, які потрібно було прийняти перед тим, як голосувати за бюджет, і які традиційно викликали найзапекліші суперечки.

"Наукові" і "медичні" суперечки про поправки до Бюджетного кодексу

Наскільки гострі розбіжності між депутатами різних фракцій, стало ясно ще під час розгляду змін до Бюджетного кодексу, які традиційно голосують перед самим бюджетом. І, хоча в першому читанні закон про зміни до Бюджетного кодексу вдалося проголосувати (законопроект №9084), до другого читання до нього було подано 185 правок, які треба було голосувати окремо.

Однією з найдискусійніших новацій став дозвіл облрадам і обладміністраціям самостійно робити зовнішні запозичення під власні, місцеві гарантії. Якщо прихильники вважали це нововведення розширенням самоврядування, то противники називали "фактичною федералізацією" і побоювалися, як би через таку вільність держава не опинилася в ще більшій залежності від зовнішніх боргів.

Іншим питанням, через яке голосування ледь не зірвалося, виявилося питання про зарахування частини рентної плати за користування надрами до місцевих бюджетів. Після бурхливих обговорень було вирішено-таки прийняти правку про те, що частина рентної плати (зі слів – 37%) надходитиме до місцевих бюджетів.

Реклама

Ще одним каменем спотикання виявилося питання про державні гарантії в медицині. Спочатку передбачалося в питаннях про підвищення зарплат працівників медицини і про безкоштовні послуги продовжити дію формулювання: вводити в дію "виходячи з наявних фінансових ресурсів", тобто фактично відкласти на невизначений час. Однак в рік виборів багато депутатів визнали це питання важливим. І ця правка виявилася однією з тих, від яких залежало ухвалення всього закону про поправки до Бюджетного кодексу.

Ламалися списи і щодо питання фінансування Академії наук. Пропозиція "децентралізувати" фінансування науки, зокрема, перенісши фінансування на рівень університетів, не знайшло підтримки у багатьох. В результаті новацію скасували, НАНУ вдалося зберегти фінансування як мінімум до 2023 року.

Загалом, пішовши на поступки і погодивши компромісні формулювання щодо низки питань, депутатам таки вдалося проголосувати за поправки до Бюджетного кодексу. З четвертої спроби, але ще в робочий час. А ось до розгляду другого "добюджетного" кодексу – Податкового – депутати приступили тільки після опівночі, тобто вже 23 листопада.

Податковий кодекс-2019: що вийшло – стане зрозуміло тільки після публікації документа

Дискусії навколо Бюджетного кодексу померкли на тлі тих баталій, що розгорілися навколо змін до Податкового кодексу. Між першим і другим читаннями законопроекту до нього було подано понад 500 поправок. Які з них враховувати, а які ні – вже в день голосування узгоджували спочатку до першої години ночі в комітетах і кулуарах, а потім ще до 5-ої ранку – в сесійній залі. При цьому під час обговорення і голосування за багатьма пунктами приймалися т.зв. компромісні формулювання, які подавалися з голосу і які після нічної сесії тільки належить упорядкувати і зрозуміти.

Зміни до Податкового кодексу прийняли з шостої спроби.

Реклама

Наразі зі слів депутатів, які брали участь в нічній сесії, вдалося зрозуміти, що, наприклад, вартість посилок, які можна отримувати з-за кордону без сплати податків, знижено до 100 євро. У 70 разів зріс екологічний збір для низки підприємств (у кілька етапів). Збережено і навіть збільшено бюджетне фінансування для технікумів і коледжів, які є структурними підрозділами вищих навчальних закладів. Виділено 1 млрд грн на безпеку військових арсеналів і складів. Передбачено фінансування для 147 новостворених об'єднаних громад. Це лише деякі питання з числа тих, навколо яких велися найзапекліші суперечки.

Як змінився бюджет після першого читання

У законопроекті, який був оприлюднений на сайті парламенту як варіант до другого читання, дохідна частина держбюджету збільшилася майже на 18 млрд грн – з 1,008 до 1,026 трлн грн. На стільки ж зросла і видаткова частина. При цьому очікується, що дефіцит бюджету становитиме 90 млрд грн.

Дохідна частина бюджету до другого читання збільшилася переважно за рахунок збільшення плану з податкових надходжень (+12 млрд грн). Зокрема, план з рентної плати за користування надрами збільшений більш ніж на 10 млрд грн, план з податків на прибуток підприємств – на 3 млрд грн. Більш ніж на 1,5 млрд грн збільшився план з екологічного податку. А ось сума доходів від внутрішніх податків на товари і послуги зменшилась на 2,5 млрд грн (у т.ч. за рахунок акцизів на спиртні напої та тютюнові вироби).

В тренді
Українців зобов'яжуть забезпечувати немічних батьків: за що доведеться платити

З 93,5 до 95,5 млрд збільшений план за доходами від власності та підприємницької діяльності. З 45,6 до 47,6 млрд збільшений план з перерахування коштів Нацбанком.

Видаткова частина держбюджету до другого читання зросла на ті ж 18 млрд грн. Зокрема, понад 300 млн грн додали Апарату Верховної Ради, понад 170 млн – Держуправлінню справами президента, майже 230 млн – Кабінету міністрів.

Реклама

Не обділили і суди. Майже на 500 млн більше отримає Державна судова адміністрація. Верховному суду додали 85 млн, Конституційному – 56 млн, Вищому антикорупційному – 31 млн. Отримала додаткові гроші також Генпрокуратура (+100 млн грн),

Напевно, не дивно, що в бюджеті на рік подвійних виборів найбільше "додаткових" грошей дісталося "соціальним" міністерствам: власне, Мінсоцполітики, Міносвіти і МОЗ.

Найбільші прибавки з міністерств отримало Мінсоцполітики – 56 млрд додаткових грошей. З них 20 млрд розписано на нову бюджетну статтю: "Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у готівковій формі". Крім того, сума субвенції місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій збільшена з 2,2 до 37,5 млрд ггрн. Щоправда, при цьому забрали субвенцію на пільги і житлові субсидії у Міністерства фінансів (55 млрд грн). Разом на субсидії в бюджеті-2019 виявилося закладено 63 млрд грн.

Міністерству освіти додали 4,3 млрд. грн. Один млрд з цієї суми доданий за новим бюджетним рядком – "Фонд Президента України щодо підтримки освітніх і наукових програм для молоді", якої не було в попередні роки. Таке нововведення викликало гарячі дискусії в парламенті. Противники вважають створення цього фонду з прийдешніми виборами.

При цьому на 1,3 млрд грн була урізана освітня субвенція. Зате з'явилися дві нові субвенції з держбюджету – місцевим: "на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти" (1,5 млрд грн) і "на створення і ремонт існуючих будівельних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх рівнів" (150 млн грн).

Решта "додаткових" грошей розписали на окремі проекти. Наприклад, на створення Міжнародного центру підготовки пілотів при НАУ (90 млн), на реконструкцію Черкаського нацуніверситету (45 млн), реставрацію одного з корпусів Києво-Могилянської академії (10 млн) тощо.

МОЗ отримало понад 2 млрд додаткових грошей, які переважно розписали на окремі проекти. Так, 636 млн додали за статтею з хитромудрою назвою "забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру", довівши загальну суму витрат за цією статтею до 6,5 млрд грн. Майже вдвічі збільшили суму на лікування громадян за кордоном, додавши 300 млн грн. 600 млн виділили на добудову лікувально-діагностичного комплексу в "Охматдиті" і т.д.

Інші міністерства отримали надбавки поменше. Наприклад, Міноборони – 1 млрд, МВС – 795 млн, Мінагрополітики – 300 млн, Мінкультури – 165 млн, Мінмолоді та спорту – 110 млн

А деяким міністерствам суми урізали. Наприклад, з бюджету Мінекономрозвитку і торгівлі повністю зник рядок "Державні капвкладення на розробку і реалізацію державних інвестиційних проектів". А разом з ним – 2,1 млрд грн.

Понад 800 млн забрали у Держкомітету телебачення і радіомовлення, скоротивши бюджет відомства майже вдвічі. Мінекономрозвитку збідніло більш ніж на 3 млрд. На таку суму скоротили витрати за статтею "державний фонд регіонального розвитку". Ще 426 млн забрали за статтею "фінансове забезпечення заходів щодо безпеки дорожнього руху". Зате на 300 млн збільшили субвенцію місцевим бюджетам на інфраструктуру об'єднаних територіальних громад.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти