Бюджет виживання: кому депутати додали грошей і за чий рахунок

14 квітня 2020, 13:48

Олександра Романюк Олександра Романюк

Дефіцит бюджету зріс майже втричі

На позачерговому засіданні Верховної Ради 13 квітня нарешті були проголосовані зміни в закон про держбюджет на цей рік. Ухвалення цього законопроекту розблокувало виділення додаткових грошей на заходи, пов'язані з епідемією коронавірусу і економічною кризою.

Реклама

Після внесення змін до бюджету його обсяг доходів виявиться менше, ніж планувалося. Скорочення складе 11%, або 120 млрд грн. Якщо спочатку в державну казну розраховували зібрати 1 трлн 95 млрд грн, то тепер знизили план до 975,8 млрд грн.

У той же час видаткова частина бюджету збільшена майже на 7%, або на 82,4 млрд грн (з 1,199 трлн до 1,282 трлн грн). Таким чином, дефіцит бюджету збільшений майже втричі - з 103,6 млрд до 305,8 млрд грн. Щодо доходів бюджету дефіцит становить тепер 31% (був 9,5%).

Покривати дефіцит бюджету розраховують за рахунок зовнішніх запозичень. Також Мінфіну дозволили випускати, змінювати, купувати і продавати державні цінні папери понад план.

В оновленому законі про держбюджет зазначено, що загальний розмір державного боргу на кінець року може скласти 2,387 трильйона гривень, тобто майже два з половиною річних бюджети України.

Недоотримані податки

Реклама

Епідемія фактично зупинила багато видів бізнесу. Плюс Верховна Рада оголосила податкові канікули на період карантину. Тому очевидно, що податкові надходження в бюджет в цьому році будуть менше. Питання – наскільки.

Судячи зі змін до держбюджету, з плану "відняті" податки фактично за два місяці: план з податкових надходжень зменшено на 15,7%, або на 145,4 млрд грн (скорочено з 926,5 млрд до 781,1 млрд грн).

Найбільше недобору очікується по внутрішніх податках на товари і послуги – 79,5 млрд грн (план скорочено з 587,2 до 507,7 млрд грн). Однак в процентному відношенні скорочення за цією статтею становить всього 13,5%. На другому місці за сумою недобору – ПДВ від імпортованих товарів: 45,7 млрд грн, або 13% (план скорочено з 349,5 млрд до 303,8 млрд грн).

Якщо ж говорити про те, які податкові надходження найбільше скоротяться в процентному співвідношенні, то це рентна плата. Так, рента за користування надрами, як очікується, впаде на 45,8%, за використання природних ресурсів – на 41,2% і т. д.

При цьому план з деяких податкових надходжень, навпаки, підвищено. Так, на 11% більше, ніж раніше, планується отримати рентної плати за транспортування нафти (на 27,4 млн грн) і аміаку (на 124,5 млн грн). Можливо, цифри переглянуті через зміни прогнозного курсу долара. Адже за транзит з Україною розплачуються в твердій валюті, відповідно, в разі девальвації гривні суми надходжень до бюджету можуть збільшитися.

Реклама

Також підвищено план з неподаткових зборів до бюджету – в цілому на 17%, або на 26 млрд грн. Найбільше зріс план з доходів від власності та підприємницької діяльності – на 27,6 млрд грн, або на 32% (з 86 до 113 млрд грн). На 26,7 млрд грн виріс план з передачі в бюджет прибутку і дивідендів державних і комунальних підприємств, і це збільшення становить аж 65%. За рахунок чого вдасться настільки перевиконати початковий план за цими статтями, залишається невідомим.

Кому додали грошей

У першу чергу додаткові суми за рахунок перерозподілу бюджетних коштів і збільшення дефіциту направили на фінансування охорони здоров'я та соціальної сфери. Зокрема, бюджет Міністерства охорони здоров'я перевалив за трильйон: спочатку на 2020 рік на галузь було передбачено 98,2 млрд грн, тепер додали ще 16,4 млрд грн.

З цих грошей 15,7 млрд грн додали на фінансування Національної служби здоров'я, а саме – програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Тобто ці гроші підуть на зарплати медикам і забезпечення закладів охорони здоров'я ліками і обладнанням, необхідними для лікування коронавірусної хвороби.

В тренді
Купити паску чи спекти самому: як вигідніше зібрати великодній кошик

Бюджет Міністерства соціальної політики зріс навіть більше, ніж бюджет МОЗ – на 19,5 млрд грн (з 293 до 313 млрд грн). Зокрема, Пенсійному фонду збільшили фінансування відразу на 29,7 млрд грн. Всі ці гроші підуть на підвищення пенсій і соціальної допомоги під час карантину.

При цьому виявилися зменшеними видатки на пільги та субсидії за комунальні послуги. На пільги – на 1,3 млрд (з 62 млрд), на субсидії – на 8,2 млрд (з 47 млрд). Ймовірно, автори оновленого бюджету підрахували, що через "карантинні" доплати і підвищення пенсій коло субсидіантів звузиться.

Реклама

Крім того, в Україні створено спеціальний "Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19". Він буде підпорядкований Міністерству фінансів. Його бюджет, як планується, складе 64,7 млрд грн. Гроші фонду спрямовуватимуться на додаткові зарплати медикам, виплату "карантинної тисячі" пенсіонерам, допомогу сім'ям медиків, які загинуть від COVID-19, трансферти Пенсійному фонду, Фонду соцстрахування, місцевим бюджетам, поповнення резервного фонду держбюджету тощо. Передбачається, що цей фонд буде діяти під час карантину і місяць після його закінчення.

Кому урізали фінансування

Змінами до бюджету на період карантину встановлено граничний розмір зарплати чиновників, працівників бюджетних установ, суддів, прокурорів, співробітників Нацбанку і т. д. Це ж стосується зарплат і винагород керівникам і членам спостережних рад держпідприємств. Винагорода за їх працю в цей період не може перевищувати 10 мінімальних зарплат, або 47 230 грн. Правда, в цю суму не входять виплати за лікарняними, допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, оплата щорічної відпустки.

Ймовірно, за рахунок такого обмеження зарплат чиновників та інших високооплачуваних категорій "бюджетників" вдалося дещо знизити витрати міністерств і відомств. Втім, зниження вийшло досить помірним. Очевидно, в уряді впевнені, що карантин не триватиме довго.

Так, скорочення фінансування апарату Верховної Ради склало всього 48 млн грн, або 2,4% (з 2,04 до 1,99 млрд грн). Держуправління справами має "стиснутися" всього на 1,6%, або на 38 млн грн (замість 2,43 млрд отримає 2,39 млрд грн). Кабмін "постраждав" більше – мінус 37% фінансування. При цьому найбільш відчутним стало скорочення витрат на Держслужбу статистики, яка знаходиться в підпорядкуванні Кабміну, – на 49,2%, або на 1,23 млрд грн. А апарату Кабміну зменшили фінансування на 8,2% (87 млн грн).

Витрати на діяльність міністерств скоротилися не однаково. Наприклад, на потреби співробітників МЗС виділять на 46 млн менше (було заплановано 342 млн), Фонду держмайна – на 48 млн менше (було 509 млн), Мінфіну – на 35 млн менше (з 572 млн), Міністерства у справах ветеранів – на 29 млн менше (було 150 млн). У Мінкульту забрали 64 млн з 200 млн, а у Мін'юсту – лише 49 млн з 4,4 млрд грн. Держмитслужбі скоротили фінансування майже на півмільярда з 4 млрд грн, податковій службі – на 386 млн з 8 млрд.

А ось апарату Міненерго навіть додали на витрати 10 млн грн (було 260 млн). Також додали грошей співробітникам Держагентства автомобільних доріг (14 млн, було 55 млн грн), Державному казначейству (120 млн, було 2 млрд), Офісу фінансового контролю (41 млн, було 521 млн) і т. д.

Від яких проектів вирішили відмовитися

У "бюджеті виживання" не знайшлося грошей в першу чергу на багато проектів розвитку, а також на нещодавно створені фонди розвитку. Перелічимо основні статті бюджетних витрат, від яких довелося повністю відмовитися, щоб акумулювати гроші на медицину та доплати малозабезпеченим і людям, які знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом.

  • Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів (передбачалося виділити 240 млн грн). Цей фонд був створений лише в нинішньому році, за рахунок його коштів планувалося надавати кредитні гарантії малому і середньому бізнесу в сільському господарстві.
  • Створення Фонду національного багатства (250 млн). Також створено тільки в 2020 році. Мав об'єднати всі держпідприємства, які не підлягають приватизації, для більш ефективного управління і збільшення прибутковості.
  • Функціонування торгових представництв за кордоном (25,6 млн). Саме відсутністю фінансування цієї статті витрат в останні роки пояснювали скромні результати України в розширенні експорту.
  • Фонд президента з підтримки освіти, науки і спорту (500 млн). За гроші Фонду планувалося фінансувати навчання талановитих студентів за кордоном, участь у міжнародних наукових конференціях тощо. Зараз в період епідемії це втратило актуальність.
  • Створення Міжнародного центру підготовки пілотів на базі НАУ (68 млн).
  • Підтримка пріоритетних напрямків наукових досліджень розробок в вузах (400 млн).
  • Будівництво Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Польщі (55 млн).
  • Реставрація головного корпусу Львівського нацуніверситету ім. І. Франка (46,7 млн).
  • Реставрація староакадемічного корпусу ансамблю Братського монастиря, Києво-Могилянська академія (10 млн).
  • Підвищення кваліфікації соцпрацівників (686 млн).
  • Функціонування Фонду енергоефективності (1,6 млрд). Гроші цього фонду направлялися на часткову компенсацію ОСББ робіт з утеплення та енергозбереження будинків.
  • Субвенція місцевим бюджетам на підтримку розвитку об'єднаних територіальних громад (2,1 млрд).
  • Субвенція Одеськійї області на реконструкцію аеропорту "Ізмаїл".
  • Агентство з управління державним боргом (52,7 млн). Агентство було створено лише у 2020 році для більш ефективного управління держборгом.
  • Будівництво режимного корпусу Вільнянської колонії в Запорізькій області (33 млн).
  • Будівництво прикордонних інспекційних постів для поліпшення доступу малих сільгоспвиробників до експортних ринків (75 млн).
  • Держпідтримка для будівництва доступного житла (100 млн)

У той же час фінансування деяких інших проектів розвитку вирішили зберегти, хоча багатьом урізали фінансування. При цьому багато зі збережених проектів розвитку в ситуації економічної кризи та карантину здаються необов'язковими.

  • Субвенція місцевим бюджетам на будівництво та реконструкцію басейнів (200 млн) і палаців спорту (150 млн).
  • Субвенція бюджету м. Яремче Івано-Франківської області на будівництво біатлонного комплексу в с. Поляниця (70 млн).
  • Будівництво аеродрому аеропорту "Дніпропетровськ" (з 1 млрд грн залишили 100 млн).
  • Будівництво об'єктів загальнодержавного значення в сфері культури (з 554 млн залишили 100 млн). З цієї бюджетної статті планувалося продовжувати будівництво Національного музею пам'яті жертв Голодомору і почати будівництво Музею Революції Гідності, а також виплатити премії переможцям конкурсу проектів.

Детально про те, як приймалися зміни до бюджету, дивіться на відео:

Всі подробиці в спецтемі Адаптивний карантин в Україні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти