"Бюджет без шкурняків": які зміни чекають головний кошторис країни

Від державного бюджету, проект якого взяла в роботу Верховна Рада, залежить, скільки грошей буде в нашому гаманці наступного року. Це велика каса взаємодопомоги, в яку скидаються всі громадяни за допомогою податків, мит, комісій і т.д. А уряд щороку ділить ці кошти.

Бюджет розрахований, виходячи з курсу долара 28,2 грн. Витрати на субсидії – 47,6 млрд грн – майже на 7 млрд грн менше, ніж у бюджеті-2019. А ось прожитковий мінімум хочуть підвищити на 200 грн, до 2027 грн. Ці цифри не дуже сподобалися парламенту, та й уряд обіцяє переписати проект бюджету на 2020 рік. Новини "Сьогодні" розбиралися, що саме може змінитися в головному кошторисі країни.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Кабінет міністрів поспішав вчасно подати проект бюджету до Верховної Ради і вклався в дедлайн – 15 вересня. В уряді Гончарука своє дітище неофіційно охрестили "бюджетом без шкурняків".

"Довідково, "шкурняк" – це тема, яка лобіюється в інтересах окремих політиків. Один з перших термінів, про який я дізнався на новому місці роботи. Сподіваюся, скоро знову його забуду", – пояснив на своїй сторінці в Facebook міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет.

"Ці "шкурняки" з'являються під час внесення змін до бюджету в парламенті. Тобто, як правило, Міністерство фінансів вносить до парламенту "скелет". А вже потім він обростає "хотєлками" депутатів. За такими" шкурними "моментами і потрібно буде оцінювати внесення правок до бюджету і голосування остаточної редакції бюджету ", – говорить економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Тривалий розгляд документа в Раді і внесення правок ще попереду. І в уряді не виключають, що до другого читання проект бюджету-2020 може істотно змінитися. Хоча чинні показники в Кабміні вважають реалістичними. Надходжень передбачили 1,08 трлн гривень. Основне джерело наповнення бюджету – податки.

"В уряду немає наміру підвищувати податки, щоб нарощувати доходи. Це неправильний шлях. Податки потрібно поступово зменшувати, але робити їх однаковими для всіх", – пояснив прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Витрат запланували на 91 млрд гривень більше, ніж доходів – 1,17 трлн грн. Дефіцит бюджету очікується на рівні 2,09% і, за оцінками експертів, повинен задовольнити міжнародних кредиторів. А ось зростання ВВП на рівні 3,3% викликало чимало зауважень.

"На словах йдеться про зростання ВВП на 5%. А в реальний документ вкладають 3,3%, майже на 2% менше. Це викликає величезні запитання і у населення, і у експертів, і у інвесторів", – підкреслює Кущ.

"Я практично впевнений, що 5% ВВП будуть закладені до бюджету до другої версії. І більш того, я впевнений, що цей параметр можна досягти. На 2021-2022 роки потрібно ставити 7%, і це хороший орієнтир для того, щоб рухати Україну вперед", – не погоджується економічний експерт Данило Монін.

Саме від розвитку економіки – темпів її зростання – залежить благополуччя громадян. Але поки що зарплати і пенсії зростають не так швидко, як хотілося б. З 1 січня 2020 року мінімальну зарплату підвищать на 550 гривень – до 4723 грн; середня, за прогнозами, зросте на 1700 гривень – до 12 043 грн. Двічі протягом 2020 року зросте мінімальна пенсія – в сумі на 131 грн, до 1769 грн. Прожитковий мінімум до кінця року повинен досягти 2189 грн, хоча реальний вдвічі вище – 4251 грн.

"Всі параметри: мінімальна зарплата, прожитковий мінімум – все залишилося від уряду Гройсмана. Нічого не змінилося. Вони так і планували такий же рівень мінімальної зарплати, таке ж підняття прожиткового мінімуму", – зазначає Монін.

Решта соціальних виплат зростуть лише на рівень інфляції – як очікується, вона становитиме 6%.

Фінансування за основними бюджетними статтями трохи збільшили:

• витрати на оборони зростуть на 34 млрд грн, до 245 млрд грн;
• на освіту – на 8 млрд грн; до 136,4 млрд грн;
• на ремонт доріг – на 20 млрд грн, до 69,7 млрд грн;
• на охорону здоров'я – на 10 млрд грн, до 108 млрд грн.

"Охорона здоров'я – 108 млрд грн. Це більше, ніж 2019 року. І повністю закладені до бюджету витрати і на первинну медицину, і на реімбурсацію вартості ліків, і на екстрену медицину, і на старт вторинної медичної допомоги з 1 квітня", – розповіла міністр фінансів України Оксана Маркарова.

"Пропорційно: те, що підвищене на Національну службу здоров'я, те зменшене на субвенцію в місцеві бюджети. Фактично ми бачимо централізацію медицини на рівні державного бюджету. Вони продовжують курс попереднього уряду", – коментує Монін.

З нового – зменшення витрат на субсидії з нинішніх 59 млрд грн до 47,5 млрд грн. 2019-го кожен четвертий українець мав право на допомогу. 2020-го очікується ще менше субсидіантів після верифікації.

Крім того, агрохолдингам скасують дотації, зате 4,4 млрд грн на доступні кредити для покупки землі, продаж якої планують відкрити з 1 жовтня 2020 року.

"Загалом держава має зараз 11 млн гектарів державних земель. Відповідно, я думаю, частково продаватимуться ці землі. Вже йдеться точно про 400 тисяч гектарів Національної Академії сільськогосподарських наук", – зазначає Монін.

За попередніми оцінками, один гектар землі може коштує 70 тис. грн. І це суттєве наповнення скарбниці. 

Читайте також:

Ринок землі: що очікує фермерів і чи зростатиме економіка

А ось надходження від приватизації поки що скромні – всього 5 млрд грн.

"Всі завмерли в очікуванні, що зараз вирине дуже пристойна сума надходжень до бюджету. Якщо розпродати все це майно, то можна навіть не 20 млрд грн залучити, а значно більше. Насправді, коли всі побачили 5 млрд грн гривень, то це викликало невеликий шок. Тому що, виявляється, ніхто нічого особливо продавати не збирається", – дивується Кущ.

Але в уряді запевняють, що питання приватизації активно обговорюється і аналізується.

"Ми скоро плануємо змінити керівництво Фонду державного майна. І це нове керівництво фонду, як ми очікуємо, протягом двох тижнів дасть реалістичний план того, що наступного року планується до приватизації", – заявив прем'єр-міністр Гончарук.

Курс долара залишився відповідним до травневого прогнозу – 28,2 грн. При цьому зміцнення гривні не йде на користь наповненню бюджету, вже заявили в Рахунковій палаті.

"Таке різке зміцнення гривні – на 13% – не вигідне для бюджету. Йде недобір до бюджету митних надходжень приблизно на 20%. І це невигідно експортерам, тому що позбавляє їх частини експортної виручки. Водночас, така різка ревальвація гривні вигідна зовнішнім кредиторам. Коли вони репатріюють свій дохід і вивозять його до себе до країн, вони отримують вищу валютну прибутковість", – пояснює Кущ.

Читайте також:

Що не так в проекті нового держбюджету: експерти проаналізували проект і зміни до нього

Розрахунки з кредиторами виявилися в пріоритеті уряду. Значна сума піде на обслуговування і погашення державного боргу – 438,1 млрд грн. Для цього залучать 380 млрд грн нових позик.

Можливо, бюджет на 2020 рік – останній річний бюджет в історії України. Адже в уряді Гончарука прагнуть змінити підхід до його планування. Кошторис хочуть складати відразу на три роки. І це не українське ноу-хау. Наприклад, бюджет Євросоюзу приймають на сім років, а в Німеччині закон дозволяє виконувати окремі частини бюджету протягом кількох років. За задумом українських чиновників, таке середньострокове планування дозволить, зокрема, поступово зменшити державний борг.

Нагадаємо, згідно із законодавством, перше читання проекту держбюджету у Верховній Раді має відбутися до 20 жовтня, друге – до 20 листопада, а третє (якщо воно знадобиться) – до 25 листопада. Крайній термін прийняття бюджету – 1 грудня. Графік розгляду проекту бюджету на 2020 рік враховує ці вимоги закону.