Через 30 років через відсутність "справжньою" пенсійної реформи у 60% літніх українців не буде державних пенсій. Нині тільки 36% громадян України працездатного віку (від 15 до 64 років) в Україні відраховують внески в державну пенсійну систему.
Такий прогноз розміщений у звіті "Майбутнє пенсійної системи України: адекватність, охоплення і стійкість" на сайті Міжнародної організації праці (МОП).
"Коли охоплення населення знаходиться на такому низькому рівні, застосування суворого принципу сплати внесків з точки зору придатності означає, що в кінцевому рахунку більше 60% людей похилого віку не отримуватимуть пенсію, пов'язану зі сплатою внесків", – йдеться в повідомленні.
Основні причини низького рівня охоплення:
- щодо "низьке участь населення в робочій силі" і високе безробіття (зокрема для молоді та жінок);
- відсутність реєстрації через неформальність та заниження заробітної плати.
Що робить Кабмін
Уряд планував почати впровадження накопичувальної пенсійної системи вже в 2021 році. Це могло б залучити в найближчі 10-15 років інвестиційний ресурс у розмірі до 50 мільярдів доларів.
На думку прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля,пенсії українців можна підвищити удвічі завдяки введенню такої накопичувальної системи, яка буде працювати одночасно з наявною солідарною.
На початку серпня уряд вже провів установче засідання робочої групи з розвитку накопичувальної пенсійної системи в Україні. Тепер Кабмін сподівається, що Верховна Рада після повернення з літніх канікул займеться цим питанням, і вже в 2021 році будуть прийняті перші законопроєкти.
Варто було раніше починати
Якби накопичувальна пенсійна система запрацювала 16 років тому, то середні виплати пенсіонерам були б на 20-25% вище існуючих, вважають в Міністерстві соцполітики. Це сталося б за рахунок пенсійних накопичень у людей, які з 2007 року були б учасниками системи.
На думку міністра соцполітики Марини Лазебної, такий план реалізувався б навіть із урахуванням двох криз 2008 і 2014 років за 14 років накопичень. Пенсійні накопичення склали б уже понад один трильйон гривень, тобто близько 25% ВВП 2020 року.
Зворотній бік медалі
Крім плюсів, експерти знайшли у накопичувальної пенсійної системи три основні ризики:
- відсутність регулятора, який міг би ретельно контролювати діяльність пенсійних фондів;
- нестача надійних інвестиційних інструментів, які дозволять зберегти гроші і забезпечити їм роботу на економіку;
- відсутність чіткої системи повернення пенсійних активів у разі ліквідації емітентів цінних паперів і банків.
Який вихід
У Раду вже подали черговий законопроєкт (№2683-3) про накопичувальні пенсії. Документ передбачає, що з 2023 року почне працювати спільне обов'язкове відрахування внесків із працівника і роботодавця (приватні підприємці-фізособи можуть це робити самостійно), але воно менше, ніж пропонувалося раніше: по 2% від зарплати на місяць, в сумі 4%.
До цього воно було від 1% з працівника і роботодавця з поступовим підвищенням протягом декількох років до 7% в сумі. Щоб не збільшувати витрати бізнесу і не зменшувати зарплату працівника, запропоновано на 2% зменшити єдиний соцвнесок (з 22% до 20%) і податок на доходи фізичних осіб (з 18% до 16%).
Нагадаємо, Міністерство соціальної політики розписала правила введення щомісячної доплати по 300 гривень пенсіонерам у віці від 70 до 75 років. Виплати збираються почати з 1 жовтня 2022 року, а з 2023 року ввести їхню індексацію.
У той же час із 1 вересня одержувачів пенсій не будуть масово переводити на обслуговування в банки. У пенсіонерів залишиться два варіанти отримання виплат: за місцем проживання в межах України через організації, які здійснюють виплати і доставку пенсій (за фактом – через "Укрпошту"); через установи банків.
А останні новини в Україні та світі можна дізнатися зі свіжого випуску "Сегодня":