Половина економіки України стала тіньовою (інфографіка)

Влада та експерти б'ють на сполох: частка тіньової економіки в Україні досягла 47%, підскочивши за рік, за різними підрахунками, на 5-8%! Такі дані за перший квартал 2 015-го оприлюднили аналітики Мінекономрозвитку (МЕРТ). За спостереженнями відомства, найбільш високий показник тіні – 65% – зафіксовано у видобувній промисловості, а найнижчий – 9% – в сільському господарстві (докладніше див. Інфографіку)

Тінь означає, що до бюджету країни не надходять податки. А відповідно, якщо не переломити ситуацію, то криза в економіці України може стати ще глибшою, попереджають експерти. "Сегодня" розібралася, які чинники провокують зростання тіньової економіки в Україні і як змінити ситуацію в кращу сторону.

ПРИЧИНИ . Як відзначають в МЕРТ, на зростання тіні в Україні вплинув військовий конфлікт на Сході та знецінення гривні: "Розчарування підприємців та бізнесменів в ситуації в країні змусило їх активно використовувати схеми приховування частини прибутків, у тому числі – у вигляді ухилення від сплати податків. Крім того, наявність неконтрольованої території на Сході країни формує передумови для розвитку нелегального бізнесу". На думку аналітиків відомства, не сприяють поліпшенню економічної ситуації в країні і нинішні умови роботи окремих галузей, зокрема – добувної та переробної промисловості.

"Багато виробничих потужностей зруйновані або зупинені. Логістичні зв'язки розірвані, у тому числі на багатьох зовнішніх ринках (наприклад, країни-члени Митного союзу використовують зовнішньоторговельні обмеження щодо вітчизняних товарів). Дорожчає собівартість виробництва через девальвацію нацвалюти. Все це впливає на зростання збитковості підприємств і робить їх інвестиційно непривабливими", – пояснюють в Мінекономрозвитку.

Ясна річ, весь цей негатив впливає на купівельну спроможність населення, яке також почасти формує тіньову статистику. "Зараз українці почали активніше заощаджувати через зниження рівня доходів. Тому менше купують товарів в так званому легальному секторі торгівлі, наприклад у великих супермаркетах, і віддають перевагу відвідинам бюджетних ринків", – пояснюють автори дослідження.

ЩО РОБИТИ . У Мінекономрозвитку впевнені, що поліпшити споживчі настрої українців можна досить просто – достатньо оптимізувати витрати на утримання персоналу та знизити податкове навантаження на заробітну плату (наприклад, можна знизити єдиний соцвнесок, який складає 37% зарплатного фонду. – Авт.). "Це сприятиме виведенню економіки з тіні та легалізації українського ринку праці, підвищенню зарплат і поліпшенню купівельної спроможності", – пояснюють у МЕРТ. Експерти згодні з такою антитіньовою політикою, але додають: обов'язково потрібно підтримати і вітчизняний бізнес.

"Потрібні податкові преференції для підприємств – наприклад, налагодити повернення ПДВ. Також бажано надати податкові канікули для наших компаній, які заводять імпортне обладнання в Україні в ході модернізації своїх виробничих потужностей. Якщо податкове навантаження буде адекватним, то і компанії будуть офіційно платити податки, що збільшить надходження до держбюджету", – вважає президент Украналітцентру Олександр Охріменко.

У свою чергу аналітик MPP Consulting Павло Мельник зазначає, що для виведення економіки з тіні потрібно вирішити питання з сірими контрабандними схемами: "Зараз на тих же ринках неофіційно продаються чоботи, одяг та інші товари. Ніхто тут чеків не видає, тому не факт, що податки сплачуються у 100% -му обсязі. Думаю, не завадило б встановити касові апарати для виявлення всіх обсягів торгівлі, щоб у підсумку встановити справедливі податки з обороту понад 1 млн грн. Хоча не виключено, що оптовики та роздрібні продавці спробують знайти нові схеми відходу від оподаткування – наприклад, будуть торгувати через інтернет".

Також, на думку експертів, потрібно забезпечити доступ бізнесу до купівлі валюти, щоб всі експортно-імпортні операції йшли вільно. Тоді не буде накрутки цін через дефіцит доларів або євро. "В цілому, якщо проводити антитіньову політику правильно, що вже через рік-два рівень білої економіки зросте на 10%", – вважає Охріменко.