Аліменти в Україні доведеться платити по-новому

Влада подбала про дітей, які виховуються в неповних родинах. 8 липня в Україні набуде чинності новий закон про виплату аліментів. Законодавці внесли зміни до низки нормативно-правових актів – Сімейного та Цивільного процесуального кодексів, а також до закону "Про судовий збір", пише UBR.

Основні нововведення нового закону наступні:

• аліменти визнаються власністю дитини;
• мінімальний розмір аліментів збільшений до 50% від прожиткового мінімуму;
• стягнути аліменти можна в порядку наказного провадження.

Наказне провадження є спрощеним видом судового провадження, без виклику сторін та в мінімальні терміни. "Таким чином, інша сторона не зможе штучно затягувати процес. Крім того, тепер при визначенні розміру доходу платника аліментів враховуватимуться великі покупки, зроблені протягом року, стане важче приховувати реальні доходи", – розповіла юрист, редактор порталу Prostopravo Катерина Гутгарц.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ще одне нововведення – розширено перелік причин, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме:

• наявність у платника аліментів рухомого і нерухомого майна, грошових коштів;
• дорогі покупки платника (вартість яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму), якщо вони не відповідають офіційним доходам людини.

Тобто, якщо при вирішенні судом спору про стягнення аліментів позивач зможе довести і документально підтвердити значні витрати колишнього чоловіка, це служитиме підставою для збільшення суми, належної дитині.

В Україні також часті випадки, коли недобросовісний батько, щоб не виконувати рішення суду про стягнення аліментів, переписує майно на родичів або знайомих. У підсумку забрати таке майно в рахунок боргу за аліменти практично неможливо. Тепер же платник повинен буде розкрити джерело доходів і розповісти, звідки у нього коштів на дорогі покупки, навіть якщо майно належить не йому, а наприклад, новій дружині.

"Новим законом визначено, що розмір аліментів повинен бути достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Однак довести, що є для дитини необхідним, повинен стягувач аліментів", – зазначила юрист судового департаменту АТ "AVER LEX" Оксана Гайченя.

Заберуть швидко

Ще один плюс для самотнього батька, який виховує дитину: тепер подача позовів про визнання батьківства, зміну місця проживання тощо, що активно використовувалося для затягування розгляду спорів про стягнення аліментів, не буде підставою для зупинки судових процесів. Це істотно скоротить терміни розгляду таких спорів.

"Заповнили і низку законодавчих прогалин, наприклад, звільнення від сплати судового збору у спорах, похідних від стягнення аліментів, порядок стягнення неустойки при заборгованості за аліментами і т.п.", – зазначив керуючий партнер АО "Suprema Lex", адвокат Віктор Мороз.

При цьому неповнолітня дитина може самостійно отримувати і розпоряджатися грошима. Раніше нормами Сімейного кодексу прописувалося, що аліменти є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються. Хоча тепер не зовсім ясно, що робити з аліментами, які вже стягуються за рішенням суду на користь батьків, кажуть юристи.

Раніше аліменти були часткою від доходу платника, а якщо заробіток був нерегулярним, то гроші стягувалися у фіксованій сумі. Новим же порядком встановлено, що одержувач аліментів самостійно визначає який спосіб стягнення йому вибрати: в частці від заробітку чи у твердій грошовій сумі.

"Якщо батьки не досягли домовленості про спосіб отримання аліментів, батько, який виховує дитину, має право подати позов про визначення такого способу судом. Законодавець залишив можливість визначити спосіб і розмір стягнення аліментів шляхом укладення між батьками нотаріального договору", – розповів юрист ЮК "Волхв" Ярослава Борка.

Новим законом також встановлено, що до стягнення на одну дитину передбачена одна чверть доходу одного з батьків, на двох дітей – одна третина, а на трьох і більше дітей – половина заробітку платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину. А при стягненні аліментів у твердій грошовій сумі мінімально можна претендувати на 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

"Раніше в разі стягнення аліментів через суд мінімальний платіж на дитину не міг бути нижче 30% від прожиткового мінімуму на дитину, а це для дітей віком до 6 років – 1228 грн, від 6 до 18 років – 1531 грн", – розповів юрист, координатор сімейної практики Eterna Law Катерина Лисечко.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує низку факторів:

• стан здоров'я дитини;
• стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
• наявність у платника аліментів інших дітей, осіб, які потребують утриманні;
• матеріальне становище того з батьків, з ким проживає дитина.

Аліменти відраховуються від офіційного доходу платника.

Ввели штрафи за просрочення

Перевіряти цільове витрачання аліментів можуть органи опіки та піклування – за власною ініціативою або на прохання платника. Якщо аліменти використовували не за призначенням, платник може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру виплат і навіть залучити недбайливого екс-чоловіка до відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків (аж до позбавлення батьківських прав в окремих випадках).

Аліменти можуть сплачуватися як на банківський рахунок, відкритий платником аліментів, так і другим з батьків, так і поштовим переказом або, наприклад, можна розмістити кошти на депозиті нотаріуса. Можлива і виплата аліментів готівкою, але в такому випадку слід формалізувати відповідні виплати. Інакше, у одержувача аліментів буде можливість заявити, що грошей він не бачив.

"Стосовно окремого банківського рахунку для дитини – його можна відкрити в будь-якому віці, однак розпоряджатися ними можна з 14 років. Неповнолітня дитина (14-18 років) має право на самостійне одержання і розпорядження аліментами відповідно до Цивільного кодексу", – говорить Борка.

У разі ж виникнення заборгованості з вини платника, одержувач має право вимагати неустойку в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. "Однак сума неустойки не повинна перевищувати 100% розміру основної заборгованості", – уточнила Лисечко.

Разом з тим, кажуть юристи, хоч пропоновані зміни і можуть врегулювати деякі спірні питання щодо аліментів, але, на жаль, в них немає необхідних норм, що стосуються виконання прийнятих судових рішень. "Тому, навіть маючи на руках рішення суду, виконати його в багатьох випадках буде все так само складно", – зауважила Гайченя.