Держбюджет-2019: головні плюси і мінуси "нічного держкошторису", прийнятого Радою

Прийняття Верховною Радою держбюджету-2019 можна назвати політичною перемогою прем'єра Володимира Гройсмана, оскільки главі уряду вдалося показати організаторські здібності на тлі песимістичних прогнозів деяких аналітиків про неприйняття головного фінансового документа країни і його критики в нереалістичність. Але Кабміну вдалося знайти аргументи для депутатського корпусу і "дотиснути" до 23 листопада питання прийняття парламентом "кошторису" на наступний рік.

Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

"Загалом бюджет є дійсно збалансованим і нормальним. Єдине питання в тому, що в "кошторисі" закладено значний обсяг коштів, який треба буде віддавати за відсотками і за обслуговування зовнішнього боргу України. Звісно, в цьому є проблема, адже ми більшу частину доходу, який зараз вкрай необхідний для розвитку економіки країни, для фінансування Збройних сил і т.д., просто віддаємо зовнішнім кредиторам. Це треба розуміти. І ми йдемо на урізання різного роду програм. Наприклад, скоротили фінансування програми з переселенців, для яких виділення грошей – дуже важливо. За іншими соціальними програмами також є "урізання". І це робиться через те, що ми повинні віддавати відчутну частину доходів держбюджету на фінансування зовнішніх зобов'язань", – пояснив він.

За словами Мусієнка, стосовно інших слабких сторін бюджету на 2019 рік, то нардепи "не прислухалися до побажань силового блоку (особливо оборонної сфери) і недофінансували той запит, який просив міністр оборони і Генштаб, що є проблемою".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"У решті ж частини можна сказати, що бюджет збалансований. Повторюся, єдиною проблемою є те, що кошти, які ми могли б вкладати в розвиток економіки, інфраструктури і т.д., віддаватимемо за зовнішніми боргами. І, до речі, чому ще Гройсман намагався так швидко цей бюджет прийняти, схиляючи депутатів піти на різного роду компроміси, пояснюється тим, що місія МВФ завершує свою роботу в Україні цього року. А глава Кабміну хотів, звісно, показати представникам Фонду прийнятий Радою бюджет, щоб гарантувати отримання Україною траншів наступного року. Тобто під зовнішнім наглядом МВФ умова Фонду було таке: ви прийміть бюджет, покажіть, дайте цей документ нам на затвердження, а ми тоді вирішимо, давати вам транші 2019 року чи ні, і в якому розмірі", – додав він.

У свою чергу голова Комітету економістів України Андрій Новак нагадав сайту "Сегодня", що раніше від провладної політсили звучало, що бюджет на наступний рік буде найскладнішим "кошторисом", однак, на його думку, це зовсім не так.

"Нічого складного в цьому бюджеті немає. Складним був сам бюджетний процес, і то, тільки з однієї причини – він був дуже прискореним. Як ми пам'ятаємо, останніми роками ми гадали, приймуть бюджет під "ялинку" чи вже після "ялинки". Зараз його затвердили вже 23 листопада. Через прискорений бюджетний процес і можна сказати, що сама підготовка прийняття "держкошторису" була складною. У самому ж бюджеті немає нічого складного з тієї простої причини, що співвідношення між доходами і витратами (дефіцит), співвідношення між центральним "кошторисом" і місцевими бюджетами є "ксерокопією" держбюджету-2018. Як його сформували: взяли показники "кошторису" на цей рік, додали інфляцію до кожної статті (до якоїсь – трохи більше, а до якоїсь – трохи менше), і так вийшов бюджет на 2019 рік", – говорить експерт.

Новак додав також, що єдине, у чому є новація у видатковій частині прийнятого документа – стаття "Президентський фонд" на 1 мільярд гривень, якої раніше не було.

"Хочу нагадати, що діяльність президента забезпечується через статтю за системою Державного управління справами (так звана "ДУСя"). Витрати за цією статтею в бюджеті зросли значно більше, ніж показник інфляції. І тут раптом, крім витрат на забезпечення діяльності глави держави, виникає президентський фонд. Номінально заявлено, що гроші з цього фонду повинні нібито йти на стипендії молодим вченим, на забезпечення шкіл інтернетом, зв'язком, транспортом і т.д. Тоді виникає питання, для чого тоді Міністерство освіти, яке має всі відповідні програми щодо забезпечення транспортом, зв'язком, інтернетом і стипендіями (звичайними, підвищеними і науковими)?! Тому є велика підозра, що цей президентський фонд на 1 млрд грн не що інше, як фонд президентської передвиборної кампанії", – вважає економіст.

Колишній міністр економіки України Віктор Суслов теж зазначив сайту "Сегодня", що в схваленому Радою документі є низка слабких моментів у частині доходів, і є ризики, що "держкошторис" не буде виконаний за деякими багатомільярдними дохідними статтями.

"Візьмемо хоча б одну з таких вагомих статей, як доходи від приватизації. На 2019 рік закладено надходження в 17 млрд грн. На цей рік планувалося надходження в 21 млрд грн. Скільки було виконано 2018-го? Менше 100 млн грн! Майже напевно можна очікувати, що і 17 млрд грн наступного року скарбниця недоотримає. Можна так далі продовжувати. Чи цей бюджет буде збалансованим. Єдиний плюс цього бюджету полягає в тому, що він прийнятий. Річ у тім, це "кошторис" виборчого року з президентською владою і парламентською кампанією. Однозначно, після виборів бюджет переглядатиметься. Можна ставити під серйозні сумніви і макроекономічні показники, закладені до бюджету. Наприклад, зниження темпів інфляції, якого у нас не виходить досягти останніми роками. З року в рік рівень зростання цін у нас вище, і 2018 року інфляція буде більше 10%, і наступного року 7%, очевидно, не буде. Малоймовірно, що бюджет буде виконаний в такому вигляді, в якому він прийнятий", – говорить екс-голова Мінекономіки. 

Як повідомлялося, пленарне засідання, на якому приймався головний фінансовий документ країни, тривало загалом 20 годин. Ще вчора вранці Верховна Рада проголосувала (хоча і з третьої спроби) за пропозицію голови парламенту Андрія Парубія не закривати вечірнє засідання, поки не буде прийнятий бюджет.

Читайте детальніше, як приймався бюджет України на 2019 рік.

Також стало відомо, як голосували народні депутати. Виявилося, що Радикальна партія Ляшка, "Самопоміч", "Батьківщина" і "Опозиційний блок" не дали жодного голосу на підтримку бюджету.