15 копійок з срібла і розмінні "кроки": історія українських грошей

Звичні нам гривні і копійки – не перша валюта незалежної України, хоча про її попередників вже рідко згадують.

"Прототипи" українських грошей

Мабуть, першою "валютою" незалежної України можна було б назвати купони. Хоча вони були введені ще в 1990 році – до проголошення незалежності, але вже після виходу постанови КК КПРС "Про порядок виходу з СРСР". Подібні купони були у багатьох колишніх радянських республік, але у кожної – свої.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Повноцінними грошима ті купони, звичайно, не були: швидше, доповненням до них. Хоча і радянські гроші вже не були повноцінним платіжним засобом: в магазинах їх приймали до оплати тільки в парі: рублі і купони.

Відривні купони проіснували недовго. До 1992 року були віддруковані звичні нам гривні. Купюри від 1 до 20 – в Канаді, 50 і 100 – на Мальті (британською фірмою), монети – в Італії. Але почалася гіперінфляція, і введення повноцінної грошової одиниці вирішили відкласти. Замість неї були введені багаторазові купони – карбованці. Видрукувані у звичайній друкарні, на дешевому папері, вони часто рвалися. Але питання про довговічність цих грошей не ставилося взагалі – передбачалося, що вони пробудуть в обороті не довше 4-5 місяців.

Однак купони протрималися в зверненні 4 роки. В останні місяці їх ходіння у нас була просто країна мільйонерів. Зарплата в 4 млн купоно-карбованців вважалася не такою вже й високою. Навіть мами в декреті отримували допомогу в 1,5 млн. Правда, цих грошей не вистачало навіть на пачку памперсів.

ГривнА чи гривнЯ?

"Днем народження" сучасної української гривні став день 2 вересня 1996 року, коли гривні і українські копійки були нарешті введені в обіг. На той час в Києві була побудована фабрика з виготовлення паперових грошей. Монети стали друкувати на Луганському патронному заводі. У 1997 році була побудована Фабрика банкнотного паперу в м. Малин Житомирської області.

Купоно-карбованці обмінювали на гривні за курсом 100 000:1. Долар тоді коштував 2 гривні.

Цікаво, що всі 22 роки існування української грошової одиниці не вщухають дискусії про те, як її правильно називати: гривна або гривня. Філологи стверджують, що "гривна" – назва масивного намиста, яке носили жінки в Київській Русі. А ось "гривня" – назва монет тієї ж епохи. Проте в російських словниках українську грошову одиницю записали як "гривна". Хоча ще в 1996 році Нацбанк розіслав офіційне роз'яснення "Про правильне відтворення назви української грошової одиниці "гривня" в інших мовах". Там, зокрема, йдеться про те, що всякі "grivna" або "hrivna" – неправильно, єдиний прийнятний варіант – "hryvnia".

Втім, сам НБУ в розділі "Історія української гривні" повідомляє, що назва "гривня" походить "від слова "гривна", яке за часів Київської Русі означало нашийна прикраса". Так що дискусії щодо "а" і "я" в назві української валюти припиняться, схоже, ще не скоро.

50 кроків плюс 50 кроків – буде гривня

Гарячі суперечки велися і з приводу назви української копійки. Залишати "радянську" назву не хотілося. Всерйоз обговорювалися такі варіанти назв, як "крок", "сота", "резана". Навіть були випущені пробні монети 1 крок і 50 кроків. Але у кожного з них знаходилися критики.

Довгий час металеві українські гроші назвали просто "монета". Сліди цієї невизначеності збереглися, наприклад, в листі НБУ від 13 вересня 1996 року:

Але в підсумку вирішили залишити звичну "копійку".

До речі, українські металеві гроші могли бути набагато цінними. По-перше, в постанові НБУ "Про розмінну монету України" від 1992 говорилося про випуск не тільки звичних нам монет, але також про 3 і 15 копійок. По-друге, довго вибирали, з якого металу карбувати копійки. Були випущені пробні партії монет з алюмінію, бронзи, нікелю, латуні і навіть зі срібла!

Ось такими могли бути копійки зі срібла.

Фото з сайту www.dpa.cv.ua

Але в підсумку зупинилися на алюмінії (1 і 2 коп. до 1994 року), нержавійці (5 коп.) і латуні (10-50 коп. до 1996 року).

А ось з дизайном монет, схоже, особливо не фантазували, визначилися відразу.

Пізніше виробництво монет кілька разів намагалися здешевити. Так, з 2000 року "білі" копійки стали робити з нержавійки, а "жовті" – з алюмінієвої бронзи. Після 2013 року "жовті" монети почали випускати зі сталі з латунним покриттям.

Зараз українські копійки поступово відходять у небуття. Останній раз копійки були викарбувані в 2016 році, і нещодавно Нацбанк заявив, що відмовляється від монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. Зате випустив 1 і 2 гривні (сталь із нікелевим покриттям). У наступному році в гаманцях українців повинні з'явитися ужиткові металеві монети в 5 і 10 грн. Як часто надалі будуть випускати нові 10 і 50 копійок – в НБУ не зізнаються.

Станом на 1 липня в обігу знаходяться 13 млрд монет на загальну суму 2,1 млрд грн. Приблизно по 300 монет на одного жителя. Через два роки в побуті має залишитися вдвічі менше монет – 158 штук на душу населення.

Чому не вводять купюру в 1000 гривень?

"Головні герої" паперових грошей (чиї портрети зображені на купюрах) також були затверджені ще в 1991 році і з того часу не змінювалися. Хіба що спочатку не планувався випускати купюру в 500 грн, вона була додана до переліку грошей пізніше.

Дизайн купюр змінювався кілька разів. Додавалися нові захисні елементи. Зараз їх близько 20.

В даний час НБУ проводить черговий редизайн банкнот. Починаючи з 2014 року, були оновлені купюри в 100 і 500 гривень. А 25 вересня 2018 року буде випущена в обіг нова 20-гривнева купюра. Виглядати вона буде так:

У минулому році в НБУ зізналися, що "найближчим часом" мають намір ввести в обіг купюру в 1000 грн. Чий портрет планувалося на ній розмістити – тримали в страшну таємницю.

Однак "тисячу" досі не ввели. Можливо, причину варто шукати в такому роз'ясненні заступника голови НБУ Дмитра Сологуба:

"В цілому, якщо дивитися на систему з купюрами, є оптимальна точка. Якщо ти робиш справді велику купюру, то це стимулює тіньову економіку. Як, наприклад, кажуть, що 500 євро прибирають, тому що це улюблена купюра фальшивомонетників або наркодилерів. А наші розрахунки показували, що в умовах того, як змінилася монетарна база, як змінився рівень цін в країні, оптимально все-таки введення цієї купюри", – пояснив Сологуб.

Станом на 1 липня в обороті перебувало 2,9 млрд банкнот на загальну суму 371,4 млрд дон. Тобто по 68 на кожного. Через два роки має залишитися лише по 42 банкноти на людину. НБУ заявив, що має намір стимулювати безготівкові розрахунки, а кількість готівки поступово зменшувати.