В Україні можуть подорожчати посилки і кур'єрська доставка

В Україні гряде поштова реформа. Новий законопроект на цю тему, який вже пройшов громадське обговорення в Мінінфраструктури, вводить обов'язковий внесок в 0,2% від доходів поштових служб на фінансування діяльності національного регулятора, що в підсумку може погіршити ринкові умови і підвищити тарифи, пише UBR.

Керівник комунікаційної платформи E-commerce Expert Ірина Холод вважає, що такий "податок", якщо він буде введений, в результаті перекладуть на гаманець кінцевого споживача.

"І це будуть не 0,2%, а набагато більше, адже компанії врахують й інші ризики, якими рясніє законопроект", – говорив Холод.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ризики, як уточнили в компаніях, пов'язані з бажанням Мінінфраструктури взяти під контроль ринок, який в останні роки активно зростає. "Причина успіху нових компаній – саме в тому, що держава не втручалася в їх роботу. В результаті, наприклад, E-комерція в минулому році показала найбільше в Європі зростання – 35%", – навела приклад Холод.

З 2010 року в поштовій галузі в рамках дерегулювання було скасовано ліцензування. І новим законопроектом, через шість років, Міністерство інфраструктури, має намір повернути цю практику.

"Одна з норм свідчить, що в разі, якщо поштовий оператор працює без реєстрації, весь прибуток повинен бути вилучений на користь держави. Але реєстратор сам прописує правила, за якими вирішує – кому давати ліцензію, у кого відкликати і т. п. ... Жодного нового оператора не з'явиться, а ті, що вже існують, зіткнутися зі складнощами і почнуть згортати свою діяльність", – дає похмурий прогноз Андрій Івасів, заступник голови правління "Делівері".

Як наслідок, ринку загрожує зменшення числа гравців на ринку, а пересічним українцям – збільшення тарифів на послуги, вважають експерти.

При цьому держчиновники бачать ситуацію інакше і пояснюють свою наміри – привести законодавство у відповідність з нормами міжнародного права, а саме Директиви 97/67/ЄС, яка прописує обов'язок будь-якої держави забезпечити потреби населення в поштового зв'язку. Тобто в будь-якій точці громадянин повинен отримати універсальні послуги (листівки, листи, послання для сліпих, посилки без оголошеної вартості до 10 кг і періодичні видання). Держава забезпечує цю можливість, призначає оператора, каже влада.

Зараз ці функції виконує "Укрпошта", і, як визнали учасники ринку, у інших немає ні мережі, ні бажання брати на себе такі обов'язки. Але працює в цьому напрямку "Укрпошта" зі збитками, адже на відміну від інших гравців ринку, її тарифи затверджуються державою, і останній раз переглядалися в травні 2015 року.

"У нас у віддалених селах працює близько 8 тисяч відділень. Вони приносять все менше коштів – люди рідше пишуть один одному листи, а доставку пенсії все частіше здійснюють банки. В результаті 80% наших відділень працюють в збиток, і ми були змушені скоротити частину персоналу", – повідомив перший заступник гендиректора по операційній діяльності "Укрпошти" Олександр Перцовський.

Зараз ситуація на ринку виглядає так: держава контролює роботу і тарифи тільки "Укрпошти", решта ринку орієнтується на попит і пропозицію. Гравці ринку виступають за рівні умови роботи, але комерційні структури хотіли б, щоб ринкові правила поширилися і на "Укрпошту". А ось в Міністерстві рівноправність бачать, навпаки, в більш серйозному котроль комерційного сегмента. У тому числі кур'єрських послуг.

"Невже доставка квітів або випічки повинна бути включена в реєстр? У чому сенс? Яку користь принесе новий регулятор ринку? Тим більше, що буде на утриманні бізнесу. І йдеться не про разовий платіж, а про 0,2% генерованого прибутку" – говорить директор юридичного департаменту Meest Group Ілона Коваль.