Українці вкрали у своїх роботодавців $ 5,5 млрд

Збитки підприємств від економічної кризи можуть бути меншими, ніж збитки від корпоративного шахрайства. За даними аудиторської фірми PricewaterhouseCoopers (PwC), в 2011 р від дій шахраїв постраждало 36% всіх українських компаній, а до початку 2014 р. – більше 60%. За цим показником наша країна поступається лише ПАР, де жертвами шахраїв стає 69% підприємств, пише "Деловая столица".

У міжнародній Асоціації сертифікованих фахівців з розслідування розкрадань оцінили розмір середнього збитку від корпоративного шахрайства на рівні 5% від річного обороту компаній. Це означає, що в минулому році персонал вкрав у рідних фірм близько $ 5,5 млрд.

Причому ця сума набралася не на дрібному: за інформацією PwC, приблизно в 18% випадків сума крадіжки варіювалася в межах від $ 100 тис. до $ 1 млн. Іншими словами, головна загроза для власника бізнесу – не слюсар або офісний планктон, а топи, які оббирають свого роботодавця в основному двома способами: виводять з підприємства цінні активи або заробляють на великих відкатах. Як показує практика, в корупційних схемах бувають замішані співробітники фактично всіх підрозділів – від юристів до обслуговуючих та ремонтних відділів. Використовувані схеми досить прості: реалізація товарів за заниженими цінами "своїм" дилерам або навпаки – закупівля сировини, матеріалів і послуг у "дружніх" постачальників за завищеними прайсом.

"Для різних сфер бізнесу характерні свої види шахрайства. В секторі фінпослуг, на ринку споживчих і промислових товарів і в фармсекторі найбільш поширене розкрадання. У секторі енергетики та телекомунікацій, а також держсекторі – махінації при закупівлі. Корупція найбільш характерна для фармсектору, фінансових послуг та енергетики", – констатує менеджер відділу податкового та юридичного консультування компанії КПМГ Україна Юліана Ревюк.

Криза дуже змінила мотивацію злодіїв. Як говорять дослідження, раніше обкрадати свого боса топи вирішувалися під тиском обставин, наприклад, щоб обслуговувати взятий непомірний кредит, знайти гроші на дороге лікування або навчання нащадка. Тепер злодіями рухає бажання зробити подушку безпеки. "Через зниження зарплат і погрози звільнення співробітники все частіше почали переступати межу, здійснюючи протиправні дії", – розповідає партнер адвокатського об'єднання "СК ГРУП" Юлія Курило. Та й спокуса зробити "легшим" бізнес господаря велика як ніколи: під час кризи компанії почали тотально скорочувати персонал, часто жертвуючи і співробітниками внутрішніх служб безпеки.

Експерти не сумніваються, що кількість внутрішніх крадіжок продовжить зростати – в найближчі рік-півтора цією недугою можуть бути охоплені вже близько 75% вітчизняних компаній. Карт-бланш злодіям може давати і та обставина, що далеко не всі власники бізнесу готові "виносити сміття з хати", роблячи випадки шахрайства надбанням громадськості і правоохоронних органів. За оцінками юристів, кримінальні справи проти корпоративних шахраїв відкривають лише приблизно в 35% випадків. Причому найчастіше "під роздачу" потрапляють рядові співробітники, а не керівники фірм.

Щоб виявити махінації, в компаніях воліють проводити внутрішні розслідування. Якщо не вдається розібратися власними силами, звертаються за допомогою до юридичних консультантів, аудиторам і фахівцям в області фінансових розслідувань. При цьому в більшості випадків власники бізнесу не ставлять метою посадити за грати крадія співробітника, головне – повернути викрадені активи. Але на практиці це вдається менше, ніж у третині випадків. "Процес повернення активів – довга і дуже скрупульозна робота юристів, пов'язана з судовими позовами та кримінальними провадженнями, без яких часто не можна досягти бажаного результату", – пояснює юрист ЮФ "Астерс" Олексій Уколов. Нерідко ця робота займає роки.

Вважається, що найбільш ефективний метод запобігання корпоративному шахрайству – подвійний контроль: служба внутрішнього аудиту плюс періодичні перевірки зовнішніх експертів. Але безпека вимагає чималих інвестицій. Європейські компанії витрачають на неї від 0,5 до 1% фінансового обороту, українські ж – менше 0,1%.