"Тіньовий" бізнес в Україні досяг приголомшливих масштабів – експерти

16 червня 2015, 08:28

Через кризи люди шукають будь-які способи заробити

За даними Державної служби статистики, тіньовою зайнятістю в Україні охоплено більше 50% всього працездатного населення.

Реклама

Щоб вижити в сучасних умовах господарювання, значна частина населення України змушена шукати додаткові джерела заробітку, якими нерідко стають доходи від неформальної зайнятості. По суті, зазначає кандидат економічних наук Ірина Ангелко, це прояв механізму саморегуляції економіки, вимушена форма адаптації населення до соціально-економічній ситуації, а для багатьох верств населення – ще й спосіб мобільності.

Характерні ознаки цього сектору – незареєстровані, нестабільні, негарантовані трудові відносини, відсутність належного управління, яке забезпечувало б узгодженість різних видів неформальної діяльності в системі розподілу праці, ризикованість, часто випадковість діяльності, недекларування і нестабільність доходів, відсутність соціального захисту.

Ще одна причина такого стану речей – бажання малого та середнього бізнесу і самих працівників, заощадити на виплатах до бюджетів усіх рівнів та Пенсійного фонду. Але правда і те, що бізнес все менше може щось запропонувати новим працівникам. "Центри зайнятості – своєрідний термометр реального сектора економіки України, – каже екс-депутат ВР України, голова підкомітету з питань заробітної плати, індексації та компенсації грошових доходів населення та колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин Комітету з питань соціальної політики та праці (2006) Володимир В'язівський. – Чим більше людей вивільняється, тим гірший стан економіки держави. Сьогодні термометр показує – "хлопці, ми приїхали". У нас нікуди влаштовувати людей на роботу".

"У кожній країні, без винятків, є тіньова економіка, у тому числі неформальна зайнятість і працевлаштування, – каже Ангелко. – В Україні її масштаби. За даними Міжнародної організації праці, близько 50% всіх працівників у нашій державі знаходяться в тіні. Цьому сприяють значні нарахування на фонд оплати праці. Більше 36% від фонду оплати праці державі платить роботодавець. Крім того, ще 15% від зарплати платить сам працівник. До цієї суми слід додати 3,6% відрахувань до Пенсійного фонду і 1,5% військового збору. В цілому, виходить непогана сума: більше 50% своєї зарплати людина відраховує до бюджету. Це багато. Мені можуть сказати, що в європейських країнах податки бувають ще більше. Але там, по-перше, зарплата вище, а по-друге, податки диференційовані залежно від рівня доходів".

Реклама

Неформальне працевлаштування має свої регіональні особливості. Найменше населення у неформальному секторі економіки виявлено в східних областях, зокрема, в Луганській (22,4%), Харківській (14,4%), Дніпропетровській (12,1%), Донецькій (12,4%), а також в Севастополі (8,4%) та Києві (4,1%) (Збірник "Економічна Активність населення України 2014"). Разом з тим у 2008- 2013 рр. найвищий показник фіксується в Чернівецькій області, де він у два рази більше (в межах 50-58%), ніж у середньому по країні. Значні масштаби поширення неформальної зайнятості характерні насамперед для західних і північних областей, що обумовлено аграрним сектором економіки.

"На відміну від великих компаній, малому та середньому бізнесу набагато легше працювати в умовах неформальної зайнятості. Цим вони зменшують навантаження на фонд оплати праці. Тому, коли мова йде про легалізацію заробітної плати з тіні, слід пам'ятати, що, як тільки це буде зроблено , реальне навантаження на бізнес зросте. Зараз він сам регулює навантаження, яке може "потягнути". Зменшує витрати на виплату заробітної плати, сплату податків і т. п. Коли це йому не вдається – скорочує чисельність працівників або ж закриває бізнес", – відзначає віце-президент УСПП Юлія Дроговоз.

Тільки третина підприємств не планує скорочувати кількість своїх працівників. Ще третина чітко заявили, що без скорочень працівників їм не вижити. Інші поки що не визначились і будуть діяти по ситуації.

Але бізнесу було б вигідно працювати легально, вважає експерт. "Відкритим залишається питання, настільки це зниження надходжень дозволить покрити потреби Пенсійного фонду. Сьогодні мало підприємств можуть похвалитися стабільною роботою. І багато хто розуміє, що навіть якщо на поточний момент у них є можливість стабільно виплачувати заробітну плату, то завтра її може не бути. Звільняти працівника завжди складно, набагато простіше діяти відповідно до фінансовою ситуацією. Є кошти – заплатили заробітну плату, ні – заплатять пізніше. Якщо працівника влаштовувати на роботу офіційно, заробітну плату йому треба виплачувати вчасно", – відзначає фахівець.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти