Такого раніше не бачили: як в Україні можуть звільнити з роботи під час війни

Звільнити можуть навіть через месенджер / Фото: Сьогодні, Колаж: Сьогодні

За останні 10 років криза на ринку праці найбільша, багато людей втрачають роботу. Для звільнення вже не потрібно подавати заяву фізично, зробити це можна дистанційно.

На порталі "Безоплатна правова допомога" пояснили, наскільки це законно.

Зміни у законодавстві

На час воєнного стану в трудове законодавство ввели деякі зміни, однак як і раніше, звільнитися можна такими способами:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• через розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
• за згодою сторін;
• через закінчення строку дії трудового договору;
• через розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органа у випадку змін в організації виробництва і праці.

Зараз працівники можуть не попереджувати роботодавців за 2 тижні про бажання звільнитися. Винятки лише становлять ті, хто залучені до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану. І також працівники, залучені до робіт на об'єктах, які відносяться до критичної інфраструктури в районах, де ведуться бойові дії.

А от роботодавці можуть звільнити будь-яку людину, якщо вона непрацездатна, або ж навіть коли перебуває у відпустці (виняток лише відпустка з вагітності і догляд за дітьми до 3 років).

Чи можна звільняти людей через електронну пошту або месенджери

"Відповідно до частини третьої статті 29 КЗпП ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов'язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв'язку", – наголошують юристи.

У такому випадку, якщо роботодавець і працівник обмінялися електронними документами, це вважається підтвердженням, що обидві сторони з цими документами ознайомились.

Наприклад, один з варіантів, як може відбутися такий обмін і власне, звільнення:

• працівник має кваліфікований електронний підпис (КЕП), яким підписує будь-яку заяву, зокрема про звільнення та надсилає її роботодавцю;
• у відповідь роботодавець надсилає працівнику наказ, підписаний, зокрема з використанням КЕП.

Проте дуже важливо, щоб така процедура була прописана в актах організації, звідки таким способом звільняється працівник.

Якщо немає КЕП, то обмін документами може відбутися через електронну пошту чи месенджери. Але потім організація має створити протокол, в якому обов'язково має бути інформація, затверджена цим порядком.

Можуть виникати суперечки

Юристи наголошують, що все ж таки якщо виникне трудова суперечка і буде проходити суд, доказами будуть виступати акти, де зафіксована процедура обміну електронними документами між роботодавцем та працівником. Якщо таких актів і підтверджень не буде, імовірно, що суперечку виграє працівник.

"Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 3 грудня 2018 року у справі № 686/21222/16-ц, відповідно до якої за відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв'язку, такі документи мають подаватися у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв'язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника", – зазначають юристи.

Підстав для звільнення стало більше

"Сьогодні" вже розповідали, що в Україні розширили підстави для звільнення працівників під час війни, а саме: неможливість забезпечувати умови праці через знищення майна в результаті бойових дій. На додаток до цього вводиться особлива процедура звільнення таких працівників.

Також там зазначена ще одна додаткова підстава для розірвання трудового договору — відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності більш ніж чотирьох місяців.

Ми також розповідали, як в Україні знизилася середня зарплата, і яка різниця між простоєм і призупиненням трудового договору під час війни.