Податок на виведений капітал: як це працює і чому МВФ проти

Для українців приготували нові податкові зміни: президент України Петро Порошенко, а також деякі народні депутати виступили з пропозицією про те, щоб уже з 2019 року скасувати податок на прибуток. При цьому його передбачається замінити податком на виведений капітал (НВК) – тобто на гроші, які будуть виплачені у вигляді дивідендів та інших видів винагороди акціонерам, або інакше виведені за кордон.

Разом з тим, згідно з підготовленим законопроектом, прибуток, інвестований в розвиток виробництва і поліпшення умов праці найманих працівників, оподаткуванню не підлягає.

"Обкладається податком тільки те, що споживається власником. Споживання відбувається шляхом вилучення капіталу з діяльності компанії. Таким чином, НВК – це податок на споживання", – пояснив на своїй сторінці в Facebook партнер юридичної фірми "КМ Партнери" Олександр Шемятнік.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Прихильники закону кажуть, що такі податкові зміни прискорять зростання економіки України, а противники – що в бюджеті утворюється дірка від недонадходжень, перекрити яку буде складно.

Як працюватиме новий податок

Як роз'яснила "Сегодня" один з ініціаторів законопроекту, голова комітету Верховної Ради з податкової і митної політики Ніна Южаніна, заміна податку на прибуток податком на виведений капітал означає, що базою оподаткування для підприємств стане не прибуток, а дивіденди та прирівняні до них доходи, такі як роялті і відсотки.

Передбачається, що дивіденди обкладуть податком за ставкою 15%, а прирівняні до них платежі – за ставкою 20%. Нагадаємо, зараз податок на прибуток дорівнює 18%.

Як пояснив Олександр Шемятнік, податком на виведений капітал обкладаються такі групи операцій, які здійснюються платником НВК з тим, хто його не платить:

• виплата за рішенням власника (дивіденди);
• виплата пасивних доходів (роялті, відсотки);
• фінансова допомога і безкоштовне надання майна;
• інвестиції за кордон;
• перерахування коштів з рахунку в українському банку на рахунок за кордоном;
• платіж за товари (послуги) на єдиноподатника – пов'язане обличчя;
• коригування з трансфертного ціноутворення.

За словами Шемятніка, для того, щоб чітко визначити вартість операції, до якої застосовується ставка податку, були прописані правила визначення бази оподаткування.

"Також були прописані винятки, щоб не оподатковувати, наприклад, придбання товарів (послуг) у неплатника НВК", – додав Олександр Шемятнік.

За словами президента Петра Порошенка, таким чином повинна бути ліквідована корупційна схема адміністрування податків.

"Сьогодні не закон, а настрій і апетит фінінспектора визначають, що можна віднести до собівартості, а що ні", – зазначив Порошенко.

Чому МФВ не рекомендує вводити новий податок

Разом з тим, і сама Южаніна, і в Адміністрації президента (АП), і в Мінфіні визнають, що в перші рік-два функціонування нового податку бюджет недоотримає 30-40 млрд грн (до 4% доходів скарбниці), і лише потім, коли бізнес "розкрутиться" і вийде з тіні, втрати будуть перекриті за рахунок зростання виробництва.

Крім того, така податкова ініціатива насторожила і Міжнародний валютний фонд (МВФ). Як розповів заступник голови АП Дмитро Шимків, 7 березня законопроект повинні були внести на розгляд Верховної Ради, проте в своєму листі МВФ наполіг на перегляді деяких норм документа.

Зокрема, за словами заступника голови АП, Фонд попросив переглянути механізм компенсації втрати доходів держбюджету при введенні нової моделі оподаткування прибутку.

Крім того, МВФ попередив, що поспішне прийняття парламентом законопроекту про податок на виведений капітал вплине на терміни перегляду програми співпраці з Україною – і, таким чином, отримання чергового траншу.

"У нас є серйозна заклопотаність з приводу втрати доходів, яка при відсутності... компенсуючих заходів ще більше підірве одну з основних цілей підтримуваної МВФ програми: забезпечити фінансову стійкість. З цією пропозицією було б дуже складно переконати Виконавчу раду МВФ в тому, що податково бюджетна політика України залишиться на правильному шляху, щоб зменшити її ще високий рівень державного боргу і поставити державні фінанси на надійну і стійку основу. Таким чином, представлення цієї пропозиції призведе нас до того, що ми не зможемо завершити розгляд очікує програми. Тому ми настійно закликаємо вас не представляти цей законопроект до парламенту", – процитував Шимків лист МВФ.

На які поступки готова Україна

Президент України Петро Порошенко, в свою чергу, зазначив, що готовий до компромісів щодо законопроекту про податок на виведений капітал. Так, президент згоден на введення цього податку для частини бізнесу.

"Я готовий до будь-яких компромісів... На перших етапах це може стосуватися малого і середнього бізнесу", – розповів Порошенко.

Президент України заявив, що готовий до "непростих дискусій" в Європейській Бізнес Асоціації та Американській торговельній палаті щодо такого нововведення, але підкреслив, що такий податок може стати "потужною ін'єкцією, щоб стимулювати економічне зростання".

При цьому Міністерство фінансів України планує внести законопроект про оподаткування виведеного капіталу до Ради разом з Бюджетною резолюцією (влітку 2018 року) – врахувавши в останній як необхідність скоротити витрати бюджету в разі ухвалення закону, так і результат консультацій з МВФ.

"Мінфін почав роботу над розробкою оновленої трирічної Бюджетної резолюції. Ми до неї закладемо впровадження моделі оподаткування податком на виведений капітал, але також відпрацюємо з колегами з міністерств і відповідне скорочення державних витрат. Потім проведемо консультації з МВФ. Коли це буде погоджено, винесемо це питання на Кабмін, після чого пакет – Бюджетна резолюція плюс законопроект про податок на виведений капітал будуть внесені до парламенту", – розповів Данилюк.

Податок на виведений капітал і офшорне питання

Відзначимо, на початку січня низка країн, в тому числі Латвія і Естонія, потрапили до списку "офшорних" з точки зору Києва в зв'язку з тим, що в них податок на прибуток становить 0%, що відповідає критерію включення країни до такого переліку Мінфіну.

Непорозуміння полягало в тому, що в цих країнах податок на прибуток як раз і був замінений на податок на виведений капітал, який збирається вводити і Україна.

Естонія, Латвія і Грузія, яка потрапила до того ж списку, тоді виступили рішуче проти того, щоб Україна вважала їх офшорами, і вказали на тонкощі в своїх системах оподаткування.

Консультації на рівні міністерств і зустрічі голів урядів країн дозволили прояснити ситуацію, і наприкінці січня Україна виключила п'ять країн зі свого "офшорного" списку.