Готуємось до наслідків. Чому податкові "баталії" можуть дорого коштувати українцям

Як і ФОП, податковому тиску піддається і великий бізнес / Фото: уніан,

Соціальна сфера, інфраструктура, "оборонка" фінансуються сьогодні за допомогою державного бюджету. А тому питання платити чи не платити податки – не тема для дискусій.

Цікавими залишаються методи, за допомогою яких оподаткування в Україні останнім часом набуло жорстких форм. Причому під приціл підпадає не лише малий, але середній та великий бізнес. Водночас питання з корупцією, яка "з'їдає" до 30% ВВП України, залишається відкритим.

В цілому ж економісти вважають, що наслідки "податкового удушення" для держави матимуть далекосяжні наслідки.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Спірні "схеми"

Головним інформаційним порядком у темі податків сьогодні є фізичні особи підприємці (ФОП), які з початку року почали протестувати під Радою проти обов'язкової установки РРО/ПРРО (у народі – касові апарати). В уряді нові вимоги пояснюють необхідністю боротьби з "нелегалами", бажанням збільшити надходження до бюджету та ліквідувати "ферми" для приховування реального обороту.

Зазначимо, що більшість ФОП якраз виступають не проти фіскалізації, а проти жорстких вимог, пов'язаних із цим процесом. Людині, окрім бізнесу, потрібно самотужки вести додатково три обліки, що вкрай ускладнює роботу. Через невідповідність у даних податкова погрожує великим штрафом, що для деяких підприємців рівносильно банкрутству.

Економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що ФОП якраз одні з тих, хто сьогодні працює "у білу", тому що інакше ризикують усім своїм майном. Він також вважає, що схема уникнення податків за допомогою фізосіб підприємців щонайменше – перебільшення.

Так, оборот тих же торгових мереж, за його словами, становить мільярди гривень, де за допомогою ФОП третьої групи можна "перетравити" максимум 7 млн грн, з яких без питань від податкової на рік можна перевести в готівку 1 млн грн -1,5 млн грн.

"Уявіть, що треба провертати, щоб мільярд гривень вивести по 1,5 млн грн. Для цього знадобиться близько тисячі ФОП. І їх треба якось скоординувати, провести інкасацію... Я не говорю, що цього не може бути в принципі. Може. Але вже явно не з використанням такої кількості людей і явно це не стабільна практика", – зазначив він.

Економіст також акцентує, що на підтвердження подібних схем свідчила б безліч адміністративних справ, ініційованих з різних боків позивачами чи відповідачами. До того ж той факт, що з торговельними мережами сьогодні працює незначна кількість ФОП, явно говорить не на користь "схем".

Інший підхід

Гаврилечко наполягає на тому, що фізособи підприємці вигідні державі, тому що самі створюють собі робочі місця. Якщо ж ФОП стерти як вид, а нинішню ситуацію інакше розтлумачити не можна, то величезна кількість українців просто залишиться без роботи або піде в тінь. В підсумку: непомірне навантаження на центри зайнятості та падіння надходжень до бюджету та Пенсійного фонду, зниження купівельної спроможності населення.

Експерт пропонує інший підхід з оподаткуванням, що стосується насамперед самозайнятих осіб та залежить від видів діяльності. Це: ліцензія чи патент.

"Для певних видів діяльності може бути застосовано ліцензійний платіж або вартість патенту, який за сумою може відрізнятись від регіону до регіону, не виходячи за рамки встановленого законодавства. Нічого складного порахувати вартість патенту для багатьох видів діяльності немає. Тому таксисти, перукарі, IT-шники – цілком можуть платити річний патент на свою діяльність. З тієї простої причини, що обсяг виконаних робіт, відповідно, й отриманий дохід, у такій ситуації залежить від їхніх фізичних можливостей", – зазначив він.

Ще одним варіантом оподаткування, на думку експерта, може бути вимога встановлення певного відсотка з доходу, а також кордону за обсягами продажів.

Під ударом великі гравці

Поряд із ФОП податкового тиску зазнає і великий бізнес. Про що "Сьогодні" розповів заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков.

"Ситуація з "АрселорМіттал", "Сінево" та ін. – це приклади того, що влада розглядає великий бізнес як можливість поповнення державного бюджету, а не з погляду розвитку, робочих місць, містоутворення. Я думаю, що це, по-перше, стопорить бізнес-клімат. А, по-друге, призводить до того, що іноземці не будуть йти в Україну, не тільки через поточну паніку, а в основному через оцінки бізнес-клімату, який на нинішньому рівні підтримує влада. Це в результаті позначається негативним чином на розвитку країни", – розповів він.

Економіст вважає, що є інші способи поповнення бюджету. Можна вжити заходів щодо пожвавлення економічної ситуації, стимулювати економічне зростання. У результаті буде наповнюватися бюджет і з'являться ресурси для фінансування "соціалки" та ін.

"Однак влада йде шляхом видавлювання, у кого що залишилося: починаючи від активно працюючих підприємств, і закінчуючи заощадженнями громадян під подушками", – підсумував Олексій Плотніков.

Корупції більше, посадок менше

У гонитві за додатковими коштами чомусь обходиться стороною тема боротьби з корупцією, на яку йде до 30% українського ВВП. "Весна прийде – садитимемо" – одне з гасел передвиборчої президентської кампанії Володимира Зеленського. Але якщо поглянути на статистику, результати боротьби з корупцією виглядають не такими значними.

Візьмемо для прикладу статтю 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою чи службовим становищем). Відповідно до даних, опублікованих на сайті Офісу генерального прокурора, за 2020 р. за цією статтею було зареєстровано 4060 правопорушень, а розкрито (вручено підозр) – лише 131. У 2021 р. кількість злочинів знизилася до 3 955, а розкриття збільшилося до 260.

Проте якщо порівняти ситуацію з 2013 р., ми побачимо, що тоді при подібній кількості злочинів – 3 810, а статистика, нагадаємо, велася з урахуванням Криму та непідконтрольних нині територій Луганської та Донецької області, розкриття було в рази вищим – 697 випадків. Тому постає питання щодо якості роботи правоохоронних органів та загалом боротьби з корупцією в Україні.

Звичайно, за допомогою податкового тиску можна на якийсь час розв'язати фінансові проблеми держави. Але що ж далі? Адже під удар ставляться два мільйони робочих місць в особі ФОП (за даними Опендатабот) та легально працюючий бізнес.

По суті, в країні створюються умови для планомірного руйнування та відходу підприємців у "тінь", що неминуче вдарить по бюджету. Саме час поставити запитання: це робиться через недалекоглядність?

Раніше ми писали про те, як ситуація на світових ринках може повернутись проти вітчизняної економіки. Все про податки й про те, куди йдуть наші гроші, читайте у нашій спецтемі.