Держзакупівлі по-новому: чого чекати бізнесу

Верховна рада прийняла закон про приведення держзакупівель у відповідність з міжнародними стандартами. Експерти пояснили, чи допоможе це навести порядок до держзакупівлі, пише Forbes.

Старший аналітик Transparency International Віктор Нестуля вважає, що головні законодавчі нововведення можна розділити на три блоки: антикорупційні новації; дерегуляція і спрощення доступу бізнесу до держзакупівель; приведення українського законодавства у відповідність міжнародним стандартам.

Серед антикорупційних ініціатив експерт виділяє:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• обов'язкову перевірку кінцевих бенефіціарів компаній-учасників;
• умова про те, що при розкритті пропозицій демонструється документ, в якому вказується інформація про ціну;
• те, що всі протоколи оцінки пропозицій повинні публікуватися на веб-порталі.

Крім того, учасник отримує право звернутися до замовника за детальним роз'ясненням причин його дискваліфікації або відхилення пропозиції. Вводиться право виправлення формальних помилок.

Серед дерегуляційних новацій – введення принципу посткваліфікаціі. Це означає, що тільки учасник, який за своєю ціновою пропозицією визначений переможцем тендеру, надає всі необхідні довідки. При цьому замовник не має права вимагати ті довідки, які він може сам отримати з відкритих реєстрів. Функція моніторингу переходить від Мінекономіки до Держфінінспекції; при цьому остання не має права втручатися у проведення процедур закупівлі.

За міжнародними стандартами законопроект вводить цінові пороги для публікації оголошень про закупівлі англійською мовою: для товарів і послуг – 133 000 євро, для робіт – 5,15 млн євро. Крім того, у разі якщо закупівля має міжнародний характер, термін подачі пропозицій збільшується до 40 днів.

З важливих нововведень юристи також виділяють вимогу до учасників про наявність в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про їх кінцевих бенефіціарних власників.

"Україна сьогодні знаходиться на заключному етапі переговорів про приєднання до GPA WTO. Потенційно наші підприємства можуть отримати доступ на ринок держзакупівель 48 країн світу, обсяг якого становить $ 1,7 трлн. Законопроект виправив формальні невідповідності. Якраз сьогодні група МЕРТ знаходиться в Женеві і переконує членів GPA підтримати Україну", – розповідає Нестуля. У самому МЕРТ сподіваються, що незабаром українські виробники зможуть брати участь у держтендерах найбільших економік світу – США, Канади, Сінгапуру і т. д.

Графіка: МЕРТ

"У той же час, на жаль, документ не містить відповідальності за невиконання замовником обумовлених зобов'язань. Також бізнесу відомий не один спосіб, як уникнути вказівки у згаданому реєстрі кінцевого власника", – констатує керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group Анатолій Косован.

Відкриваються можливості, за словами аналітиків, здатні підхльоснути бізнес до подальшого розвитку. "Всім відомо, що інтерес бізнесу до участі в торгах не дуже високий. У тому числі це пов'язано і зі складністю підготовки документів. Принцип посткваліфікаціі та перевірки довідок безпосередньо замовником значно спрощує цей процес. Ми очікуємо зростання конкуренції в середньостроковій перспективі", – говорить Нестуля.

Крім можливої економічної експансії українських виробників, експерти очікують від законодавчих ініціатив як позитивного впливу на бюджет, так і скорочення корупційної складової. Наразі в МЕРТ оцінюють збитки від корупції та неефективного використання коштів у 20% від річного обсягу закупівель.

У цінах 2014 держзакупівлі склали близько 250 млрд гривень.

"За приблизними підрахунками, близько 10%, або 25 млрд гривень – це пряма корупція. Тобто хотіли вкрасти, і вкрали. Ще 25 млрд гривень – це орієнтовні втрати від неефективного проведення закупівель. Коли вкрасти, може, й не хотіли, але так недбало проводили закупівлі, що витратили багато грошей, – пояснював напередодні голосування закону замміністра економіки Максим Нефьодов. – Звідси і орієнтовна сума втрат – і, відповідно, потенційної економії – в 50 млрд гривень на рік. Однак вона може виявитися як менше, так і більше".

У МЕРТ також говорять, що другий законопроект, необхідний для успіху реформи – "Про електронні (публічні) закупівлі" – незабаром буде подано до парламенту.

В цілому експерти позитивно оцінюють зміни, однак не виключають, що ряд моментів може привести до нових зловживань на ринках закупівель.

"Прогнозувати однозначний успіх досить складно. Будь-яке спрощення у вимогах може бути використане як можливість для зловживань. Так само, як і збільшення вартості предметів закупівель, які підлягають регулюванню цим законом. Навіть найбільш прогресивні зміни в законодавстві не дадуть бажаного і настільки очікуваного нами результату без зміни осіб, які застосовують ці закони, і їх підходів", – резюмує Косован.

"Прийняття закону – досить позитивний фактор, однак про його вплив на практичну сторону проведення держзакупівель судити ще рано. Разом з тим одне є очевидним вже зараз: якихось кардинальних реформ і реального приведення цієї сфери у відповідність зі світовими стандартами очікувати поки не слід", – попереджає старший юрист юридичної фірми "Антика" Олександр Третьяков.