Держслужба зайнятості в Україні підлаштується під бізнес

Українські підприємства диктуватимуть біржам праці, які саме фахівці їм потрібні. Днями Держслужба зайнятості, Об'єднання організацій роботодавців і Федерація роботодавців підписали меморандум, який передбачає тісніше співробітництво в справі підготовки персоналу. У структурі Держслужби зайнятості на рівні областей створюються спеціальні підрозділи, які збиратимуть інформацію про реальні потреби місцевих ринків праці і шукатимуть потрібні кадри, пише UBR.

"Наприклад, центральні офіси великих торгових мереж знаходяться, зазвичай, в столиці. І як розвиватиметься мережа в регіонах, знає тільки топ-менеджмент. Співпрацюючи з бізнесом, ми намагаємося спрогнозувати попит хоча б на короткострокову перспективу не тільки в ритейлі або сфері послуг , а й у виробничому секторі, в тому числі аграрних холдингах", – повідомив в.о. голови Державної служби зайнятості (ДСЗ) Валерій Ярошенко.

За його словами, служба вже системно працює з найбільшими держпідприємствами – "Укрзалізницею", "Укроборонпромом", "Укроборонсервісом". На черзі – торгівля, послуги і виробництво.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Підприємствам доводиться переорієнтуватися на нові ринки збуту і, відповідно, змінювати вимоги до кадрів. Ми бачимо сильний дисбаланс на ринку праці: технічні професії втрачають свою привабливість в очах молоді", – розповів член президії Ради ФРУ Сергій Біленький.

Бізнесу не вистачає кваліфікованих інженерних кадрів. В тому числі, для обслуговування агропідприємств. "Немає навіть агрономів з досвідом роботи. Вузи не дослухаються до вимог реального ринку праці і зв'язок між теоретичним і практичним навчанням втрачено. Тому наша служба намагається бути максимально корисною роботодавцю", – говорить Ярошенко.

Станом на 28 березня 2017 року, кількість вакансій в базі даних Державної служби зайнятості (ДСЗ) становила 199 тисяч. Це на 60% більше, ніж за той же період минулого року.

"Якщо минулого року служба співпрацювала зі 165 тисячами роботодавців, які надали нам 919 тис. вакансій, то до кінця поточного року ми плануємо значно наростити ці показники", – розповів чиновник.

ДСЗ відкрила по всій Україні 11 центрів професійної підготовки. Найпотужніші з них знаходяться в Харкові, Рівному та Одесі. Крім навчальних класів та майстерень з сучасним обладнанням, там є гуртожитки для іногородніх. "Наприклад, якщо в регіоні зникає попит на якусь професію, ми пропонуємо людині за рахунок коштів Фонду соціального страхування поїхати до такого центру і отримати нову спеціальність, яка дозволить їй швидко працевлаштуватися", – розповів Ярошенко.

Чиновник стверджує, що з 100 переучених 90 знаходять роботу. Диплом державного зразка можуть видати за 86 професіями, починаючи від таких екзотичних як коваль, бондар, майстер лозоплетіння або вишивання до водіїв, слюсарів і ІТ-фахівців.

"Потрібно тісно співпрацювати з роботодавцями, щоб розуміти, в якому регіоні на які професії буде попит. Наприклад, компанії можуть інформувати нас про плановане відкриття своїх виробництв і перелік фахівців, які їм будуть потрібні. Ми перенавчатимемо людей чітко під замовлення роботодавця", – говорять в Держслужбі зайнятості.

Підприємства готові брати участь, в тому числі фінансову, в створенні спеціальної бази професій. Адже дефіцит кваліфікованих кадрів тільки наростає. Багато вже виїхали за кордон на великі зарплати, і відтік умів і робочих рук триває.
Підприємствам же потрібні навички роботи з новим обладнанням і робітники високої кваліфікації. І якщо раніше підприємці тільки заявляли про величезний розрив між знаннями, одержуваними в вишах і училищах і сучасними вимогами бізнесу, то тепер вони змушені інвестувати гроші в навчання молодих фахівців. Інакше на їх майданчиках просто нікому буде працювати. Держслужба теж зацікавлена в тому, щоб догодити потенційним роботодавцям. Адже в цьому випадку вона зможе заощадити на допомогу з безробіття.

Змусити українців працювати хоче і влада. 29 березня постановою КМУ виділено 50 млн грн на створення і оновлення матеріально-технічної бази 25 навчально-практичних центрів з підготовки робітників за трьома найдефіцитнішими професіям. Це тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, монтажник санітарно-технічних систем і устаткування, швачка, кравець, закрійник.