Держконтроль, перевірки і експорт послуг: що Рада приготувала для економіки України

Наприкінці минулого тижня Верховна Рада розглянула ряд важливих законопроектів, здатних вплинути на соціально-економічний стан країни. Частина з них прийняті і будуть відправлені на підпис президенту.

З 7 по 11 листопада народні депутати України працюватимуть в комітетах, комісіях, фракціях і групах. Наступне пленарне засідання (в ході якого проводиться голосування за законопроекти) відбудеться у вівторок, 15 листопада.

• Лібералізація системи державного контролю

Ухвалено закон про внесення змін до закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного контролю (проект №2418а від 07.21.2015, ініціатори – група народних депутатів).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Віктор Галасюк, голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва, доповідаючи по законопроект, зазначив, що він змінює принципи держконтролю так, щоб виключити корупційні ризики і зменшити тиск на бізнес. "Насамперед, це презумпція невинуватості суб'єкта господарювання. У випадках, коли в законодавстві є норми, які можуть трактуватися як на користь підприємця, так і на користь держави, вони трактуються на користь першого".

Після набуття чинності законом планові перевірки проводитимуться за річним планом, який затверджується органом контролю не пізніше 1 року грудня, що передує плановому. Зміни в цих планах не допускаються. Нині можливі щорічні або квартальні перевірки, які повинні узгоджуватися до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа місяця кварталу, що передує плановому.

Максимальна кількість планових перевірок визначається тим, до якої міри ризику відноситься бізнес. Високий ризик – перевірки не частіше, ніж раз на два роки, середній – раз на три роки, низький – не частіше, ніж раз на п'ять років.

Щороку до 1 квітня органи контролю готуватимуть звіти щодо виконання планів за попередній рік. Вони повинні бути оприлюднені на офіційних веб-сайтах цих органів.

Вводиться електронний реєстр перевірок, до якого вносяться всі планові і позапланові перевірки, їх причини, ініціатори, зміст, результати.

Закон забороняє планування показників з виявлення порушень. Власники компаній і їх посадові особи звільняються від відповідальності за відмову дати показання або пояснення щодо суб'єкта господарювання.

Позапланові перевірки допускаються в разі виявлення та підтвердження недостовірних даних в документах обов'язкової звітності або при зверненні фізичної особи про порушення, які завдали йому шкоди.

Термін перевірки не може перевищувати 10 робочих днів. Перевірка суб'єктів малого підприємництва повинна тривати не більше п'яти днів. Сумарна тривалість усіх перевірок підприємства протягом року не може перевищувати 30 робочих днів (суб'єктів малого підприємництва – 15 днів).
Законопроект №2418а доповнюється проектом №2531а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду", який також був прийнятий депутатами. Він передбачає створення єдиної відкритої електронної бази державних перевірок бізнесу та обмеження кількості планових перевірок однією на рік. Також законопроект вводить матеріальну відповідальність чиновників за внесення недостовірної інформації до електронного реєстру перевірок. Вказується, що держоргани інформуватимуть компанії про перевірки по електронній пошті.

• Підготовка до альтернативного врегулювання спорів

У першому читанні прийнято законопроект "Про медіацію" (№ 3665 від 17.12.2015 р., ініціатори – група народних депутатів).

Медіація – це форма позасудового вирішення спорів з допомогою третьої нейтральної неупередженої сторони – медіатора (посередника). Вона вважається найм'якшою формою альтернативного вирішення спорів. По суті, це структуровані переговори, в ході яких сторони конфлікту самостійно приходять до взаємовигідного рішення, спираючись на досвід, знання і вміння медіатора.

Зараз медіація активно використовується в країнах Європи, в США і Австралії.

Області її застосування: комерційні суперечки, між- і внутрішньокорпоративні суперечки, суперечки в банківській і страховій сфері, супровід проектів, реалізація яких зачіпає багато сторін, конфлікти на роботі, сімейні спори тощо.
У законопроекті зазначено, хто може бути медіатором, причому немає вимоги про обов'язкову наявність юридичної освіти, але ця людина повинна пройти спеціальне навчання медіації (90 академічних годин початкового навчання та не менше 45 годин практичних занять).

Види конфліктів, які можуть вирішувати медіатори, повинні запропонувати спеціальні організації.

• Спрощення експорту послуг

Ухвалено закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг)" (№4496 від 21.04.2016 р., ініціатори – група народних депутатів). Він дозволяє мінімізувати адміністративні бар'єри при укладенні зовнішньоекономічних договорів, зарахування валютної виручки, а також спростити бухгалтерський облік та фінансову звітність для малого та середнього бізнесу.

Законопроект був розроблений програмою USAID "Лідерство в економічному управлінні містом" спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі за участю асоціації "Інформаційні технології України", фріланс-біржі Upwork, Центру економічної стратегії і EasyBusiness.

Якщо президент підпише цей законопроект, то:

1. Експортер послуги (компанія або фізособа) не буде зобов'язаний укладати з замовником саме письмовий договір з мокрими печатками, досить електронної пошти.
   
2. Банки не зможуть вимагати переклад договору українською мовою.
3. У банків буде можливість ідентифікувати експортні операції, валютний контроль за операціями з експорту послуг ліквідується. Для підтвердження того, що це експорт послуги, банк може зажадати інвойс.

3 листопада президент Петро Порошенко пообіцяв негайно підписати це закон.

• Крок до врегулювання заборгованості теплокомуненерго

Ухвалено закон "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних і теплогенеруючих організацій і підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" (№5273 від 17.10.2016, ініціатор – Кабмін).

Представляючи законопроект, Олена Бабак, заступник голови комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, зазначила, що прийняття документа дозволить розблокувати фінансово-господарську діяльність підприємств, зняти арешт з майна і поточних рахунків, зупинити нарахування пені та штрафних санкцій за енергоносії. Вона підкреслила, що борги не списуються, а реструктуризуються (на термін до п'яти років), списуються ж штрафні санкції і тільки в разі виконання договору реструктуризації в повному обсязі.

Прийнятий законопроект багато в чому повторює проект №2706, який був проголосований, але відхилений президентом на вимогу міжнародних фінансових організацій. Новий же документ завчасно був узгоджений з МВФ.

• Продовження судової реформи

Прийнято в першому читанні проект закону "Про Вищу раду правосуддя" (законопроект №5180 від 23.09.2016 р., ініціатор – Президент України), розроблений в рамках законодавчого забезпечення судової реформи.

Вища рада правосуддя визначається як колегіальний, незалежний конституційний орган суддівського самоврядування, який діє на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на основі відповідальності, підзвітності суспільству, формування добропорядного і високопрофесійного корпусу суддів.

Це рада прийматиме рішення про звільнення суддів з посади і надаватиме згоду на затримання чи арешт судді (зараз таку згоду дає Верховна Рада).

Членами Вищої ради правосуддя будуть 21 осіб. З них 10 вибирає з'їзд суддів, двох призначає президент, по стільки ж обирають Верховна Рада, з'їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів і з'їзд представників юридичних вищих навчальних та наукових установ. Голова Верховного суду входить до ради за посадою. Членів ради призначають строком на 4 роки. Не можна обіймати посаду члена ради два терміни поспіль.

Для члена ради є обов'язковими наявність вищої юридичної освіти та стажу професійної діяльності не менше 15 років. Він повинен відповідати критерію політичної нейтральності.

• Встановлено міні-мораторій на проведення перевірок бізнесу

Ухвалено закон "Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (№3153 від 18.09.2015 р., ініціатори – група народних депутатів).

Вводиться обмеження на проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (крім проведення планових заходів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби в частині перевірки безпечності та якості харчових продуктів). Також вводяться обмеження на позапланову перевірку, яка може бути проведена тільки на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Таке звернення повинно бути розглянуто та погоджено Державною регуляторної службою.

Передбачена публічність механізму узгодження перевірки в Держрегслужбі і обов'язкова вимога до початку проведення заходів нагляду оприлюднити на офіційному сайті цієї служби дозвіл на їх проведення.

Обмеження цього закону не поширюються на НКРЕКУ, НКЦПФР, ДФС, Держфінінспекцію, Держслужбу експортного контролю, Держінспекцію ядерного регулювання, Державіаслужбу, НБУ і АМКУ.

Термін дії закону – лише до 31 грудня 2016 року (незалежно від дати підписання його президентом).