Через місяць бізнес повинен перейти на українську мову: як це буде працювати

16 грудня 2020, 09:26

Олександр Панченко Олександр Панченко

Порушникам загрожують великі штрафи

Економічні проблеми в Україні не заважають розширенню сфери застосування української мови. З 16 січня 2021 року набере чинності ще одна норма закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" – перейти на державну будуть зобов'язані торгівля і сервіс. Закон був прийнятий у 2019 році, підписав його президент Петро Порошенко.

Реклама

Нині питання про відповідність закону Конституції України розглядається в Конституційному Суді.

Сайт "Сьогодні" з'ясував, як працюватиме новація на практиці і які передбачені санкції за порушення закону.

Що вимагає закон

Згідно зі статтею 30 закону, що набуває чинності, мовою обслуговування споживачів в Україні є українська. Не забороняється дублювання інформації на інших мовах.

На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятній для сторін.

Реклама

Тобто всюди – в магазинах, ресторанах, кафе, сервіс-центрах тощо – персонал зобов'язаний звернутися до клієнта українською.

Наприклад: "Добрий день! Що бажаєте замовити?"

І тільки на прохання відвідувача офіціант, продавець, приймальник можуть перейти на іншу мову – російську, угорську, англійську тощо.

За порушення норм передбачене покарання:

  • якщо порушення виявлене вперше – попередження або штраф у 200-400 неоподатковуваних мінімумів (3400-6800 грн);
  • за повторне порушення – до 700 мінімумів (11 900 грн).

Але штрафувати почнуть не раніше ніж 2022 року.

Як це працюватиме

Для сприяння функціонуванню української мови на всій території України діє уповноважений із захисту державної мови. Його призначає і звільняє Кабмін. На сьогодні уповноваженим призначений Тарас Кремінь. Для забезпечення його діяльності створено Секретаріат.

Реклама

Одним з важливих обов'язків уповноваженого є розгляд скарг фізичних і юридичних осіб про недотримання вимог закону про державну мову. Також уповноважений має право накладати штраф.

"Треба поступово створити необхідні умови, щоб всі жителі України користувалися державною мовою в усіх сферах життя. Але ми готові розвивати мову і традиції корінних народів", – підкреслив Тарас Кремінь.

Нагадаємо, в Україні корінними народами вважаються українці, кримські татари, караїми, кримчаки і греки Приазов'я. Решта є національними меншинами, тобто діаспорою народів, що мають свою етнічну батьківщину за межами України.

Відповіді на три актуальні запитання

Ми з'ясували, як на практиці дотримуватимуться виконання закону.

1. Чи будуть з 16 січня перевірки магазинів та ресторанів, зокрема негласні?

Як розповів нам Тарас Кремінь, до закінчення карантину перевірок не буде. З огляду на, що в Секретаріаті всього 50 людей (на сьогодні працюють 32 особи), очевидно, що вони не в змозі забезпечити тотальний контроль за виконанням мовного закону.

Реклама

До органів держвлади на місцях, асоціацій бізнес-структур та інших установ, яких це стосується, від імені уповноваженого розіслані листи з нагадуванням про необхідність виконання з 16 січня вимог ст. 30 закону про мову. За словами Тараса Креміня, на місцях є розуміння.

Організовано інформаційний супровід у ЗМІ. Також сподіваються на допомогу активістів – небайдужих громадян. Така "мовная сотня" в регіонах вже формується.

2. Чи можна заробити, повідомляючи про порушення закону про мову?

Ні. Ця діяльність є добровільною і не оплачується.

3. Як зафіксувати факти порушень?

Скарги про порушення мають бути підтверджені документально. Це може бути фото – якщо цінник, меню або вивіска не українською мовою. Або аудіо- чи відеозапис розмови з продавцем, офіціантом на смартфон, камеру.

Що кажуть підприємці

Представники бізнесу поки обережно оцінюють майбутню українізацію торгівлі та громадського харчування.

Генеральний директор компанії "Ресторанний консалтинг" Ольга Насонова побоюється, що закон розв'яже руки агресивно-патріотичній частині населення. А також що в переважно російськомовних регіонах – це схід і південь України – статтю 30 закону проігнорують, поки не введуть штрафи за її невиконання.

"Логіка підприємців така: якщо за якусь вимогу немає штрафів, то можна не дотримуватися, – стверджує Ольга Насонова. – В областях, де в побуті переважно говорять російською, бачити україномовних продавців та офіціантів дивно. Також це буде суржик, адже серед них мало хто володіє літературною українською".

У підсумку все може звестися до того, що "клієнт бажає, щоб з ним говорили по-російськи". Аналогічна картина можлива в багатьох місцях на Закарпатті, тільки мова – угорська.

Закон напевно будуть виконувати в західних і центральних областях, у Києві, де населення володіє українською мовою.

"У нас однією з вимог під час прийому на роботу офіціантів і адміністраторів є вільне володіння українською, меню давно все українською мовою. Тому проблем не бачу", – відповів нам керівний партнер мережі ресторанів "Пастатека" Максим Храмов.

Що кажуть експерти

Глава Секретаріату підприємців при Кабміні Андрій Забловський зазначив, що дворічний період без штрафів треба використовувати для добровільного плавного переходу на спілкування українською в сфері сервісу.

"Потрібна активна популяризація української мови, а не таємні перевірки і скандальні дії з боку псевдоактивістів, які вважають себе патріотами. Вони тільки нашкодять потрібній і важливій справі", – підсумував Андрій Забловський.

Навколо прийняття закону про державну мову (в 2019 році) було зламано чимало списів. Коротко нагадаємо основні положення документа. Дивіться в сюжеті "Сьогодні":

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти