Боротьба з "тінню" в розпалі: до кого прийдуть із перевірками найближчим часом

Експерти кажуть, що тіньовий сектор має свої плюси для економіки, і одними перевірками проблему не вирішити
Перевірки бізнесу. Колаж
Перевірки бізнесу. Колаж

З 1 липня в Україні почалися масштабні перевірки бізнесу на предмет дотримання трудового законодавства. Державна інспекція праці насамперед навідується до тих компаній, які підозрюються у використанні неофіційної праці і без оформлення трудових взаємин із працівниками.

Сайт "Сегодня" розбирався, чому саме тепер почалися такі перевірки, до кого приходять насамперед і що загрожує порушникам.

Бізнес пішов у тінь

Реклама

За даними Мінекономіки, які були опубліковані якраз напередодні перевірок, за час пандемії в Україні значно зросла частка тіньової економіки. Якщо в 2019 році вона становила 27% ВВП, то в 2020-му – вже 30%.

Треба зазначити, що точно підрахувати рівень тіньової економіки не під силу нікому. Як правило, для таких підрахунків використовуються різні непрямі методи, тому дані у різних джерел можуть відрізнятися. Так, наприклад, якщо Мінекономіки оцінювало рівень "тіні" в 2014 році в 36%, а в 2015-му – в 35%. У той же час за даними МВФ, в 2014-му в Україні перебувало в тіні 39,95% економіки, а в 2015-му – 42,9%.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, у 2017 році тіньова економіка становила 46,8% ВВП, а в 2018-му – 47,2% (Мінекономіки вважає, що в ці роки було 32 і 29% ВВП відповідно). За деякими дослідженнями, частка тіньової економіки в Україні становить приблизно 50% ВВП. А економічний експерт Олексій Кущ взимку говорив у коментарі "Сегодня", що в тіні знаходиться 60% фонду оплати праці.

Реклама

Ось деякі цифри: в Україні більше 25 млн жителів – працездатного віку. У той же час платять ЄСВ до Пенсійного фонду (тобто оформлені офіційно) трохи більше 10 млн людей.

Більшість досліджень підтверджують, що в періоди криз частка тіньової економіки зростає. Це видно, зокрема, з графіка Мінекономіки.

/ Фото: Минэкономразвития

Реклама

Відхід у тіньовий сектор означає, в тому числі, що бізнес намагається мінімізувати зарплатні податки. Під час криз збільшується кількість підприємств, які вказують у документах мінімальні зарплати, а різницю доплачують "у конвертах". Інші взагалі "беруть на роботу" співробітників, що називається, під чесне слово – без підписання договорів та оформлення.

Внаслідок тінізації бізнесу і бюджет, і Пенсійний фонд втрачають значні гроші. При цьому економісти говорять і про позитивну роль тіньової економіки. Зокрема, про те, що тіньовий сектор більш стійкий до криз. Якби його частка була меншою, Україна відчула б криза набагато гостріше.

"Українська економіка виробила певну резистентність до криз. Вона сформувала досить потужний потенціал антитендітності, але переважно на мікрорівні: на рівні приватних підприємців, самозайнятих людей тощо. І, як не дивно, як приклад антитендітності можна віднести і наш тіньовий ринок. Тіньова економіка в умовах кризи є максимально антитендітною. Саме цим пояснюється її велика питома вага. А ось фінансово-промислові групи мають максимальну крихкість", – вважає Олексій Кущ.

Ймовірно, тому в розпал кризи бізнес не чіпали. Але, як тільки Україна перейшла в "зелену" карантинну зону і трохи прискорилися темпи вакцинації, перевірки бізнесу поновилися. Причому акцент зроблений на дотриманні трудового законодавства.

До кого прийдуть із перевірками

Треба зазначити, що перевірки бізнесу на предмет дотримання трудового законодавства почалися не 1 липня. Судячи з планів Державної регуляторної служби, такі перевірки проходять постійно. Це підтверджують і повідомлення на сайті Держпраці, і самі підприємці.

"Про масштабні перевірки Держпраці й уряд оголошують дуже часто протягом останніх кількох років. Основна мета – змусити бізнес офіційно працевлаштовувати працівників. Хоча перевірки з питань виявлення неоформлених працівників проводяться постійно, і їх ніхто не відміняв", – говорить адвокат Андрій Гевко, партнер юрфірми "BARGEN".

Підстави для перевірок сформульовані, зокрема, в постанові Кабміну № 823 від 21 серпня 2019 року "Деякі питання здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю".

Інспекція може проводитися на підставі скарг працівників підприємства, рішень суду, депутатських звернень тощо. Також вони роблять висновки на підставі інформації з відкритих джерел, від Державної податкової служби та Пенсійного фонду.

Зокрема, перевіряючі нагрянуть, якщо:

  • кількість працівників не відповідає обсягам виконаних робіт;
  • роботодавці не подають до ПФУ відомостей про прийом на роботу співробітників (в т. ч. відсутність найманих працівників у торговців підакцизними товарами);
  • різко (на 20% і більше) зросла кількість співробітників, які працюють неповний робочий день;
  • фізособи працюють за цивільно-правовим договором із одним роботодавцем більше року;
  • у роботодавця 30% і більше співробітників працюють за цивільно-правовими договорами;
  • протягом року скорочено 10% і більше персоналу.

Під особливим прицілом перебувають цілі галузі, де використовується некваліфікована праця і раніше часто виявлялися порушення. Це, зокрема, такі сфери бізнесу:

  • роздрібна торгівля;
  • сфера громадського харчування;
  • будівництво;
  • сільськогосподарські роботи;
  • транспорт.

Як звітували в Держпраці, тільки за перші два дні перевірок інспектори завдали візити на 152 підприємства, і при цьому виявили на робочих місцях 240 співробітників без трудових договорів. На сайті відомства щодня з'являються повідомлення зі значними цифрами. "Черкащина: на полях виявлено 108 нелегальних працівників, які збирали полуницю". "Тернопільщина: у швейному цеху виявлено 40 нелегальних працівників" тощо. До речі, судячи з заголовкам, Тернопільщина – в лідерах із виявлення нелегальних працівників.

Порушникам загрожують пристойні штрафи – до 200 тис. грн.

Експерти: перевірки навряд чи знизять частку тіньової економіки

Андрій Гевко вважає, що в результаті одних тільки перевірок частка тіньового сектору не знизиться. Щоб трудові взаємини оформлялися відповідно до закону, необхідно знизити податкове навантаження і спростити процедури адміністрування трудових взаємин для малого бізнесу.

Адвокат Андрій Гевко розповів, що коли справа доходить до суду, судді часто стають на бік бізнесу.
Адвокат Андрій Гевко розповів, що коли справа доходить до суду, судді часто стають на бік бізнесу. / Фото: Facebook

"Потенційно оформляти працівників будуть тільки ті підприємці, до яких Держпраці прийде з перевіркою і видасть відповідний припис про усунення порушень. Така тенденція існує протягом останніх кількох років. При цьому оформляти будуть тільки частина працівників. Я не думаю, що такі перевірки призведуть до закриття бізнесів. Деякі підприємці шукатимуть варіанти приховування трудових взаємин. Наприклад, оформляючи працівників через цивільно-правові договори, за якими менше оподаткування. Деякі будуть підписувати ці договори без дати і надавати тільки при перевірці. Суди часто, оцінюючи такі цивільно-правові договори, стають на сторону бізнесу", – говорить Андрій Гевко.

Директор галузевої ІТ Асоціації Software Ukraine Віктор Валєєв вважає, що в період кризи не варто проводити масові перевірки. Вони доречні, наприклад, на підприємствах із шкідливими або небезпечними умовами праці, де працівники також часто оформлені не за законом і в разі проблем виявляються соціально незахищеними.

Директор галузевої ІТ Асоціації Software Ukraine Віктор Валєєв
Директор галузевої ІТ Асоціації Software Ukraine Віктор Валєєв / Фото: Facebook

"Я вважаю, що починати боротися з тіньовим сектором потрібно не з перевірок працевлаштування, а з набагато більш масштабних порушень. Наприклад, із контрабанди, з масштабних ухилень від податків. Звісно, питання трудових взаємин теж повинні контролюватися, але тут варто було б розмежувати різні індустрії. Наприклад, на шкідливих виробництвах люди обов'язково повинні бути оформлені, тому що там можуть бути нещасні випадки, професійні захворювання. Також потрібно перевіряти підприємства, де люди взагалі не оформлені. А ось якщо вони оформлені за цивільно-правовими договорами або як СПД контрактори, це не таке вже серйозне порушення, і в період кризи карати такі підприємства я вважаю недоцільним. Що стосується IT-бізнесу, то в містах, які є центрами IT-індустрії, нині не проходять масові перевірки інспекції з праці, я чув тільки про поодинокі випадки в регіонах. А 15 липня прийнятий у другому читанні законопроєкт про "Дія. Сіті", який взагалі заборонить більшість перевірок у нашій сфері", – говорить Віктор Валєєв.

Також експерти вважають, що насправді виявляється більше порушень, ніж фігурує у звітах. Однак деяким підприємцям вдається домовитися з інспектором за "винагороду" і таким чином пройти перевірку без проблем.

"З нелегальним оформленням працівників потрібно боротися, але іншими методами. Масштабні перевірки тільки створюють додаткові проблеми для бізнесу, перевантажують суди і розвивають корупцію. Адже завжди простіше заплатити інспектору, ніж потім йти в суд або платити великі штрафи ", – каже Андрій Гевко.

Раніше сайт "Сегодня" розповідав, як працівники Державної податкової служби протягом року не помічали грубих порушень законодавства за систематичні хабарі.

У той же час Госпотребслужба наклала на "Нову пошту" максимально можливий штраф – 325 млн гривень – за пошкодження однієї посилки вартістю 500 грн.

"З нелегальним оформленням працівників потрібно боротися, але іншими методами. Масштабні перевірки тільки створюють додаткові проблеми для бізнесу, перевантажують суди і розвивають корупцію. Адже завжди простіше заплатити інспектору, ніж потім йти до суду або платити значні штрафи", – говорить Андрій Гевко.

Раніше сайт "Сегодня" розповідав, як працівники Державної податкової служби протягом року не помічали грубих порушень законодавства за систематичні хабарі.

У той же час Госпотребслужба наклала на "Нову пошту" максимально можливий штраф – 325 млн гривень – за пошкодження однієї посилки вартістю 500 грн.

Реклама
Найважливіші та найцікавіші новини завжди під рукою
“Сьогодні” в Telegram Пiдпишись на RSS-канал

Рекомендації

Всі новини
Показати ще
Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Пряма трансляція
статистика
Курс гривні СЬОГОДНІ

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

26.67

Євро (€)

31.29

Російський рубль (₽)

0.37

Опитування
Опитування
Опитування

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти