Бізнес в Україні перевірятимуть по-новому

20 січня 2017, 08:17

Розширення прав підприємців тягне за собою збільшення відповідальності

До кінця 2017 року Держрегуляторна служба (ДРС) України повинна створити і запустити автоматизовану систему нагляду. У ній всі контролюючі відомства будуть зобов'язані оприлюднювати плани перевірок та їх результати. Зокрема, держоргани зобов'язані вказати цілі проведення перевірки, її предмет і суб'єкт, що перевіряється. За неподання такої інформації передбачена адміністративна відповідальність, пише UBR.

Реклама

В результаті суспільство, бізнес та наглядові органи зможуть побачити всю картину перевірок в державі. Наприклад, кожне підприємство зможе подивитися, коли, які органи і що збираються перевіряти, а також всю історію вже проведених рейдів та вжитих заходів.

"Зараз розробляється техзавдання, тому у бізнесу є можливість подати свої пропозиції", – сказала голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна.

Але закінчення роботи над системою чиновники не чекатимуть. Перевіряти новому почнуть вже цього року.

Зокрема, сфера дії закону про принципи держконтролю розширилася на фіскальну службу (крім питань митного контролю на кордоні), підрозділи держархбудконтролю, а також органи нагляду за дотриманням трудового законодавства.

Реклама

До речі, Держслужба України з питань праці, за словами голови Держрегуляторної служби, стала єдиною організацією, яка відмовилася погоджувати свої дії з ДРС. Про що буде складено відповідний протокол.

Як зазначають юристи, з 1 січня всі контролери зобов'язані затверджувати свої плани не поквартально, а відразу на рік без права на внесення змін. У майбутньому, якщо автоматизована система покаже, що один і той же суб'єкт внесений до планів перевірок як мінімум двох різних контролюючих органів, це буде приводом для проведення комплексної перевірки.

Позапланові перевірки відтепер вимагають обов'язкового узгодження з органами ДРС і отримання дозволу на проведення. Якщо орган, який їх проводить, підпадає під так званий мораторій на перевірки.

Закон "Про тимчасові особливостей проведення заходів держконтролю у сфері господарської діяльності", який ще називають "законом про мораторій на перевірки", вимагає отримання згоди ДРС на проведення позапланових перевірок тими органами, які підпадають під дію цього мораторію. Насамперед йдеться про позапланові перевірки на основі скарг споживачів, чиї права були порушені.

Максимальна сума штрафу для бізнесу за порушення трудового законодавства може становити 320 тис. грн.

Мораторій на перевірки, за словами Ляпіної, не знизив ефективність держконтролю, яка була невисокою спочатку.

Реклама

"За нашими оцінками, приблизно 80% контролю виведено за межі мораторію. В тому числі контроль трудових відносин, за яким будуть проведені окремі консультації з громадськістю, щоб визначити межі та спосіб проведення таких перевірок", – розповіла Ляпіна.

Нагадаємо, з 1 січня 2017 року були незначно збільшені штрафи для бізнесу за порушення трудового законодавства. Максимальна сума штрафу може становити 320 тис. грн.

Це, за словами представника "Союзу захисту підприємців" Олександра Красовського, рівнозначно закриттю дрібного і навіть середнього бізнесу. При цьому через нечисленність штату Держслужби з питань праці, повноваження її співробітників дозволено делегувати працівникам місцевих органів влади.

"Якщо працівник виконкому отримає повноваження перевіряючого, то він зможе проводити перевірку в межах та у спосіб, встановлених статтями 12 Закону України про працю", – пояснює Ляпіна.

У ДРС обіцяють незабаром опублікувати список контролерів, які підпадають під мораторій і тих, хто має право на будь-які перевірки. Оскільки часто навіть самі чиновники не розуміють, чи можуть вони виходити на інспекції.

Реклама

"Наприклад, на два види контролю Держпродспоживслужби мораторій не поширюється (безпека продукції та дотримання прав споживачів), але є види перевірок, дозвіл на які цей орган або його територіальні підрозділи повинні отримувати", – розповів директор департаменту правової роботи та держнагляду Держрегуляторної служби Олександр Барбелюк.

Як перевірятимуть

Відтепер закон встановлює єдину періодичність проведення планових перевірок, залежно від ступеня ризику ведення госпдіяльності. Наприклад, високоризикові підприємства один і той же контролер може перевіряти раз на два роки. Суб'єкти із середнім ступенем ризику – один раз на три роки, а всіх інших – не частіше ніж один раз на п'ятирічку.

Важливо, що, якщо для якихось видів підприємств не затверджені критерії розподілу за ступенями ризику, періодичність проведення перевірок та перелік питань, що підлягають контролю, вони вважаються за замовчуванням низькоризиковими.

"Максимальний термін проведення інспекції скорочений з 15 до 10 робочих днів, а сумарна тривалість всіх планових перевірок різними контролюючими органами (комплексна перевірка) не може перевищувати 30 робочих днів", – повідомили в ЮФ "Астерс".

Високоризикові підприємства один і той же контролер може перевіряти раз на два роки.

Важливою новацією експерти вважають презумпцію правомірності діяльності суб'єкта господарювання. Простіше кажучи, всі протиріччя в законах і підзаконних актах повинні трактуватися на користь платника.

Бізнесу закон дав більше прав для відмови в допуску перевіряючих. Наприклад, тепер підприємець може не пустити контролерів на перевірку, якщо вони повторно прийшли з позаплановим візитом за одним і тим же фактом порушення.

Крім того, підприємці тепер мають право вимагати припинення розпочатої перевірки в таких випадках:

  • перевищення максимального терміну перевірки;
  • використання перевіряючими неуніфікованих форм актів перевірки;
  • якщо перевіряючі намагаються вийти за межі вивчення питань, які стали підставою для проведення позапланової перевірки.

Як покарають

Але розширення прав тягне за собою розширення відповідальності. Як зазначають юристи, за перше виявлене порушення бізнесмен буде покараний мінімальним штрафом. Якщо протягом 15 днів підприємство не заплатить і не оскаржить його накладення, сума стягується в судовому порядку.

За словами представників бізнесу, ще залишається ціла низка неврегульованих питань. Наприклад, керівник Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Череда звертає увагу на повну невизначеність у сфері перевірки якості швидкопсувних продуктів.

У свою чергу, керівник підрозділу зі зв'язків з органами державної влади "Монделіс Україна" Андрій Чирва вимагає чітко розділити функції АМКУ і Держпродспоживслужби, які найчастіше перевіряють одне і те ж: якість і безпеку продуктів.

А голова Житомирського обласного відділення ВГО малого і середнього бізнесу "Фортеця" Ігор Мяснов розповів про наявність "професійних скаржників", яких наймають конкуренти, щоб перевіряючі не давали працювати конкретному підприємству. Списки таких скаржників він пропонується оприлюднювати і не приймати у них кляузи, якщо вони надходять частіше, ніж, наприклад, тричі на місяць.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти