Антивоєнна позиція чи прагматичний розрахунок? Чому іноземний бізнес знову йде з Росії

Багато іноземних компаній ухвалили рішення про вихід із російського ринку / Фото: Колаж: Сьогодні

Військова агресія Росії проти України змусила Захід запровадити санкції проти російської економіки. Постраждали банківський сектор, підприємства ВПК та енергетики, а також готуються санкції щодо російських нафти та газу. Після початку війни низка великих іноземних компаній одразу заявила про звільнення з Росії, проте деякі з них думали кілька місяців, перш ніж оголосити про згортання бізнесу в РФ.

"Сьогодні" разом з експертами розбиралися, чому західний бізнес не відразу кинувся втекти з Росії, що вже стала токсичною, і чого в рішеннях про вихід більше – антивоєнної позиції чи сухого розрахунку, коли стає зрозуміло, залишившись в РФ можна втратити більше.

Друга хвиля відходу

Буквально відразу після початку війни Росії в Україні та засудження військової агресії з боку колективного заходу багато іноземних компаній приймали рішення про вихід з російського ринку або про скорочення там своєї присутності. Перша хвиля втечі іноземного бізнесу розтяглася на кілька тижнів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Деякі компанії виходили за власним бажанням, а деякі через секторальні санкції, які запровадив Захід. Але рано чи пізно щоденна кількість новин про припинення роботи в РФ почала зменшуватися.

Після цього з’ясувалося, що багато великих компаній, незважаючи ні на що, готові залишитися на російському ринку. Ми писали про те, як французька мережа будівельних магазинів Leroy Merlin відмовилася від того, щоб залишити РФ. На український офіс, який вимагав від материнської компанії вийти з Росії, чинився тиск.

Низка компаній IP сектора FMCG пояснювали свою позицію тим, що вони не підтримують військову агресію, але не хочуть позбавляти простих громадян Росії доступу до своїх товарів. Деякі з них після хвилі критики заявляли про припинення нових інвестицій, але більшість не припиняла працювати.

Чергова хвиля виходу з РФ сталася після того, як весь світ облетіли кадри з Бучі, де російські військові злочинці розстрілювали мирних жителів. Після цього навіть раніше лояльні до Росії західні компанії почали згортати свою діяльність на російському ринку.

Німецька преса називає знаковим відхід з російського ринку концерну Henkel, який виробляє безліч будівельних товарів і навіть добре всім відомий клей "Момент".

Компанія володіла на території РФ 11 заводами та фабриками. Тому рішення приймалося дуже довго і останньою краплею стала не так антивоєнна позиція керівництва, як труднощі в роботі на ринку РФ через валютні обмеження, санкції та логістичні проблеми.

Страх переслідування в РФ

До речі, частина компаній не закрила свого бізнесу, а в рази скоротила виробництво на російських потужностях. Така половинчаста позиція пояснюється тим, що в Росії загрожують кримінальним переслідуванням топменеджерам іноземних компаній, які допустили відхід компанії з російського ринку.

Наприклад, виробник шин Continental заявив, що відновлює виробництво на заводі в Калузі, через серйозні кримінальні наслідки у разі відмови від обслуговування місцевого попиту. Складно сказати, правду говорять у компанії чи просто хочуть всидіти однією попою на двох стільцях.

Сухий розрахунок чи побоювання санкцій

Експерти кажуть, що іноземний бізнес, і, насамперед, компанії зі США та Європи, почали згортати роботу в Росії після початку війни в Україні та запровадження санкцій проти РФ.

"Роботи згортають, оскільки це політичний указ і надавати товари та послуги країні агресору заборонено на державному рівні. Ті компанії, у яких юридично виходить обходити таке рішення, до останнього залишаються в країні. Бізнес завжди виступає на підтримку бізнес-рішень. Але якщо з'являються умови непереборної сили, то доводиться діяти як усі йти з ринку Росії", – каже аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.

За його словами, наприклад, Макдональдс спочатку закрив роботу, але зберіг працівникам робочі місця, обладнання та платив зарплати весь цей час.

"Тепер надійшли заяви, що Макдональдс точно піде з Росії. А потім надійшли новини, що бренд буде запущений новий, на старій базі. Це і є спроба юридичного обходу ситуації. Бізнес хоче працювати далі. Але всі ми розуміємо, що вивести гроші з Росії буде неможливо, тобто корпорації, хто залишиться працювати з РФ, навіть під новим ім'ям, щоб не отримати тавро у міжнародному просторі розуміють, що їм потрібні ці гроші в РФ", – продовжує Орищак.

Окремо можна виділити ситуацію з постачанням китайської електроніки до Росії. Китай не вводив проти РФ жодних санкцій, але попередив своїх виробників, що це можуть зробити США. А американський ринок для китайських виробників значно важливіший, ніж російський.

"У березні китайський експорт технологічної продукції до РФ знизився. Порівняно з результатами лютого, ноутбуків поставили менше на 40%, смартфонів – майже на 66%, а телекомунікаційного обладнання – на 98%. Причина в тому, що на компанії з КНР тиснуть не лише санкції США, але й ризик втратити західних постачальників. У тому числі тиск на китайську сторону чинять найбільші американські виробники напівпровідників. Якщо китайські компанії втратять доступ до ключових постачальників, це буде для них катастрофою, і тому можна зрозуміти їхню мотивацію", – каже Максим Орищак.

Збитки спишуть на війну

Експерти кажуть, що війна Росії в Україні може сильно змінити всю структуру світової економіки. І від політики відкритих кордонів та глобалізації світ може перейти зовсім до інших економічних моделей.

"Розвиток міжнародних корпорацій став можливим завдяки відкритим кордонам, юридичним дозволам та роботі людей. Зараз етап розвитку світу під назвою "глобалізація" закінчується і переходить на нову стадію. Знову закриті кордони, знову йде переділення влади", – каже Максим Орищак.

Експерт каже, що, якщо подивитися на історію новин останніх років, то нервове тло було сконцентроване навколо того, що падають темпи зростання як корпорацій, так і економік.

"А світ звик до того, що йде постійний розвиток, показники постійно зростають. Так от споживати більше продукції було нікому, а якщо показувати постійне падіння ВВП і продажів у компаній, то це підвищить волатильність на фінансовій арені. Тому зараз є війна, на яку спишуть дуже багато невдач як окремих компаній, так і економік цілих держав", – резюмує Максим Орищак.

Раніше ми писали про те, як війна в Україні вдарила по цінах в Європі. Про те, яку ціну платить Лукашенко за підтримку Путіна, читайте тут.