ТОП-10 сучасних парових автомобілів: навіщо вони потрібні

Inspiration (2009). Сучасний паровий автомобіль №1, рекордний болід, спроектований шотландцем Гленном Боушером для того, щоб побити рекорд швидкості для парових автомобілів, встановлений на машині Stanley Steamer в далекому 1906 році. 26 серпня 2009 року, 103 роки по тому, Inspiration розігнався до 239 км/год, ставши найшвидшим паровим автомобілем в історії.

Pellandini Mk 1 Steam Cat (1977). Спроба австралійця Пітера Пелландайна, власника невеликої компанії з виробництва легких спортивних автомобілів, впровадити практично застосовний і зручний паровий автомобіль. Він навіть зумів "вибити" під цей проект гроші з керівництва штату Південна Австралія.

Pelland Steam Car Mk II (1982). Другий паровий болід Пітера Пелландайна. На ньому він намагався поставити рекорд швидкості для парових машин. Але не вийшло. Хоча машина вийшла дуже динамічною і розганялась до сотні за 8 секунд. Пізніше Пелландайн побудував ще дві версії машини.

Keen Steamliner No. 2 (1963). У 1943 і 1963 роках інженер Чарльз Кін побудував два саморобних парових автомобіля, відомих відповідно як Keen Steamliner No. 1 і No. 2. Про другий автомобіль дуже багато писали в пресі і навіть припускали його промислове виробництво. Кін використовував стеклопластиковий кузов від кит-кара Victress S4, але всю ходову частину і двигун зібрав самостійно.

Steam Speed America (2012). Рекордний паровий автомобіль, побудований групою ентузіастів для заїздів в Бонневілль в 2014 році. Віз, правда, і нині там, Steam Speed America знаходиться на рівні випробувань і рекордних заїздів поки що не проводив.

Cyclone (2012). Прямий конкурент попереднього боліда, навіть назви команд дуже схожі (ця називається Team Steam USA). Рекордний болід був представлений в Орландо, але поки так і не взяв участі в повноцінних заїздах.

Barber-Nichols Steamin 'Demon (1977). У 1985 році на цій машині, для якої використовувався кузов від кит-кара Aztec 7, пілот Боб Барбер розігнався до 234,33 км/год. Рекорд не був офіційно визнаний FIA через порушення в правилах заїздів (Барбер провів обидва заїзди в одну сторону, в той час як правила вимагають провести їх в протилежних, причому протягом години). Проте, саме ця спроба була перший реальним успіхом на шляху до подолання рекорду 1906 року.

Chevelle SE-124 (1969). Конверсія класичного Chevrolet Chevelle в паромобіль, виконана Біллом Беслер на замовлення General Motors. GM досліджувала ходові і економічні можливості парових двигунів в застосуванні до дорожніх автомобілів.

Tom Kimmel's Dune Buggy (2010). Шоукар, зроблений для фестивалю паромобіля інженером-ентузіастом Томом Кіммелом. На ділі він побудував цілих три баггі різної маси і складності конструкції, на знімку – найпотужніша, третя версія. Цікаво, що згадані раніше Keen Steamliner належать зараз Кіммелу – у нього взагалі невелика колекція парових автомобілів.

Reliant Fox Steam Pick Up (1984). Парова конверсія пікапа Reliant Fox, перероблена британським ентузіастом. Велика частина силового агрегату знаходиться в кузові, так що з вантажопідйомністю у паромобіля гірше, ніж в оригіналу.

1/10

Здавалося б , епоха пара давно пішла в минуле . Кому потрібні парові автомобілі в XX і тим більше XXI столітті ? Але , як не дивно , потрібні ! Подивимося на десятку парових автомобілів , побудованих вже після того , як пароплави і паровози як масові транспортні засоби канули в Лету .

Є два напрямки сучасних паромобіля : рекордні машини , призначені для швидкісних заїздів , і саморобки ентузіастів парового руху , – пише"Популярна Механіка".