Незважаючи на ЗВТ, експорт в ЄС в 2015-му році скоротився. Фото: ubr.ua
Українські компанії всього лише за січень поточного року використвали всю квоту на поставку курятину частинами (філе і четвертини) в Європейський Союз. Аграрії скаржаться, бізнес отримав всього лише частковий доступ на європейський ринок, а не вільну торгівлю. "Сегодня.ua" з'ясував, що заважає українським виробникам завоювати ринок ЄС.
Тарифні квоти: як ЄС захищає свій ринок
ЄС ввів для України тарифні квоти на 36 видів продуктів (м'ясо птиці, крупи, борошно, мед, молочні продукти і сухе молоко, гриби тощо). Це означає, що 36 видів продукції Україна може продавати в ЄС без мит тільки в певних обсягах. Після того, як квота вичерпується, виробникам доводиться платити мито.
Як розповідає директор з наукової роботи Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан, квоти вводяться на чутливі для країни товари. Таким чином, Європейський Союз "захищає" свій ринок.
За словами експерта, м'ясо птиці – це одна з трьох позицій, для яких торгівля вигідна в рамках квоти і не вигідна поза рамками квоти. "Друга така квота – це консервовані томати. Це ті тарифні квоти, про які можна говорити, що ввізні мита поза рамками квоти дійсно обмежують торгівлю, і що без них обсяги торгівлі були б вище", – розповіла в інтерв'ю "Сегодня.ua" Вероніка Мовчан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ЗВТ вплинули на ціни в Україні, і що подорожчає найближчим часом
За даними Кабінету міністрів, станом на 1 лютого українські птахівники повністю використали квоту на продаж своєї продукції в ЄС, виробники цукру встигли використати за один місяць 66% від квоти (продали 20 тис. Тонн продукції). У 2015-му, за інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, квота на яйця використана всього на 5%, на цукор – 98,9%, на 100% використані квоти на м'ясо птиці, кукурудзу, пшеницю і борошно, мед, оброблені томати, овес і ячмінну крупу. До слова, Україна ввела для ЄС лише три квоти – на цукор, свинину і м'ясо птиці.
Квоти ЄС обмежують вільну торгівлю, розповідає Директор Асоціації Союз птахівників України Сергій Карпенко. Квота на перший квартал 2016-го на філе птиці і четвертини становить 4 тисячі тонн (за рік – 16 тис.). При цьому попит на українську курятину в першому кварталі складе приблизно 100 тисяч тонн. Після того, як квота вичерпується, за кожну тонну філе курки доводиться платити мито в 1024 євро. "З такою ціною конкурувати з європейськими виробниками нереально", – говорить Сергій Карпенко.
"З такою ціною конкурувати з європейськими виробниками нереально", – говорить Сергій Карпенко.
Також окремо є квота на тушку курки (5 тисяч тонн щокварталу і 20 тисяч – за рік). Однак ця квота в минулому році використовувалася лише на 22%. Як кажуть в Союзі птахівників – тушка в Європі попитом не користується.
"Ми намагаємося через Міністерство економічного розвитку, через Міністерство аграрної політики почати переговори про те, щоб Україна збільшили квоти, і не тільки по м'ясу птиці. Ми бачимо зараз, що ми поставляти можемо більше, але, на жаль, заяви європейських комісарів свідчать про те , що Європа в найближчому майбутньому квоти переглядати не буде", – говорить директор асоціації Союз птахівників України.
Аграрії про ЗВТ з Європою: "Ми маємо частковий доступ, а не вільну торгівлю"
Більшість європейських квот стосуються саме аграрного сектора, розповідає гендиректор "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Тарас Висоцький. "Ринки ЄС в рамках квот ще в 2014-му році в односторонньому порядку відкрилися для України. Аграрії за фактом користуються цими можливостями майже два роки. Звичайно, хотілося б, щоб квоти були більше, але в цілому в більшості напрямків квоти, особливо в рослинництві , заповнюються і відповідно аграрії мають можливість економити", – говорить експерт аграрного бізнесу.
Українські виробники побоюються, з 1 січня ринок відкрився для європейських виробників (до цього ЗВТ діяло в односторонньому порядку) – у сегменті продуктів преміум класу може виникнути серйозна конкуренція. При цьому, як зазначає Тарас Висоцький, через девальвацію гривні європейські продукти будуть досить дорогими.
"У багатьох аграрних виробників є побоювання, що європейські виробники мають можливість витіснити українських. По соціальної продукції це, швидше за все, не відбудеться – через девальвація європейська продукція все одно буде дорогою, але в продовольчої продукції преміум класу, враховуючи, що продукція з ЄС досить якісна, може виникнути конкуренція", – розповідає гендиректор УКАБ.
На думку Тараса Висоцького, якби не було тарифних квот, кількість експортерів серед українських аграріїв було б значно вище.
"Уже деякі компанії анонсували, що вони почнуть експортувати свою продукцію в Європу, кількість експортерів буде рости, і квоти будуть заповнювати швидше. Але якби квот не було, кількість експортерів було б значно більше", – відзначає експерт.
За даними Кабміну, лише з початку року в рамках торгівлі з ЄС отримали статус схваленого експортера вже 23 українських підприємства: виробники меду, кетчупів, соняшникової олії тощо.
"Є багато обмежень, зараз можна говорити про те, що ми маємо частковий доступ, а не вільну торгівлю з Європою", – говорить Тарас Висоцький.
"Є багато обмежень, зараз можна говорити про те, що ми маємо частковий доступ, а не вільну торгівлю з Європою", – говорить Тарас Висоцький.
Як розподіляють квоти: хто перший, того і тапки
Квоти використовують ті українські виробники, які першими вийшли на ринок ЄС і реалізували свою продукцію. Фактично, працює "жива черга".
Як зазначає Вероніка Мовчан, в деяких випадках тарифні квоти торгівлі з Ервропейскім Союзом не заважають. "Вони (квоти, – прим. Ред) просто невелика вишенька для тих, хто перший встиг вийти на ринок. Наприклад, мед. Він активно експортувався до цього, він активно продовжує експортуватися і зараз. По-моєму, в минулому році експортери меду квоти в 5 разів перевищили. За квотою експортували без мит, а далі платили мита. У цьому році квота була використана, по-моєму, в перші кілька днів січня, а торгівля триває", – відзначає економіст.
До слова, на мед діє квота 6 тис. тонн на рік, на пшеницю – мільйон тонн на рік, гриби – 500 тонн.
До слова, як повідомила в коментарі "Укрінформ" торговий представник України Наталія Микольська, в 2015-му році експорт в ЄС скоротився на 26%. "З 26% у нас 10,5% – це падіння експорту з Донецької та Луганської областей, тобто 40% загального темпу зменшення експорту, це, фактично – російська агресія на сході України", – зазначила Микольська. Також обсяги експорту скорочуються в результаті падіння світових цін на сировину.