/ Фото: Getty Images
Менше 10% українців мають збереження. І справа не в доходах – якби зарплати українців значно зросли, кожен другий витратив би їх на відпочинок.
Як українці відкладають гроші, розбирався сайт "Сьогодні".
Не люблять говорити про свої гроші
Що, якщо ви раптом втратили всі свої джерела доходів: на скільки б вистачило ваших заощаджень?
Схоже запитання українцям задали R&B Group наприкінці минулого року. Тільки 2% опитаних відповіли – на рік. Ще 20% змогли б жити на заощадження місяць-два. Кожен десятий вважав за краще не говорити про свої гроші. Однак більшість (43%) заявили, що залишилися б ні з чим.
"Дуже невеликий відсоток українців мають заощадження. На жаль, навіть в періоди зростання реальних доходів українці не відкладають гроші", – каже Людмила Черенько, завідувач відділу дослідження рівня життя населення Інституту соціальних і демографічних досліджень.
За даними Держстату, відкладають гроші тільки 8,7% українців. Прямого зв'язку між рівнем доходів і заощадженнями немає. "Пенсіонери при мінімальних доходах роблять заощадження. А ось родини з доходами вище – більше витрачають на поточні витрати і рідше відкладають", – наводить приклад Черенько.
Це підтверджує дослідження Держстату. Так, 47% опитаних сказали, що отримують достатній дохід, але не відкладають гроші. Ще 40% відповіли, що не мають можливості робити заощадження, 3,5% зовсім заявили, що їм не вистачає коштів на їжу.
"Наскільки люди щиро відповідають – це питання, – зауважує Людмила Черенько. – Українці інформацію про заощадження на всякий випадок не говорять. У нас люди більш-менш забезпечені менше йдуть на контакт і відмовляються брати участь в опитуваннях. По Києву, наприклад, найбільше відмов. Виходить, що опитують менш забезпечених – у них, відповідно, і менше накопичень".
Довіряють більше долару, ніж гривні
Можна тільки здогадуватися, скільки українці збирають готівкою. Але у нас є статистика щодо депозитів. За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на липень в українських банках було розміщено 41,9 млн вкладів на загальну суму 451,9 млрд грн. Середній розмір депозиту – 10 786 грн. Але 38% з них сумою до 10 гривень.
Хоча більша частина депозитів в гривні, 43% українців вважають, що найвигідніше і найбезпечніше зберігати свої заощадження в доларах. Далі з великим відривом слідує євро (15%), а потім – гривня – (12%). Ще 12% українців нині не довіряють жодній із валют, а 16% – не визначились, зазначається в дослідженні R&B Group.
"Офіційної докладної статистики щодо заощаджень в Україні немає. Чомусь всі роки незалежності в Україні нехтується внутрішній інвестор. Хоча, насправді, внутрішні інвестиції – дуже потужний потенціал навіть в бідних країнах. У нас максимум, що роблять люди, – вносять гроші на депозит, а ринок цінних паперів не розвинений", – зазначає Людмила Черенько.
Готовність робити заощадження залежить від рівня доходів. За даними Держстату, серед українців з доходами 4440-4800 грн відкладають гроші 10% опитаних. З доходом понад 5160 грн – 18,3%. Українців запитали, куди б ви витратили гроші, якби ваш дохід значно збільшився. Насамперед, гроші витрачали на відпочинок (57%), тільки потім на лікування (51%), далі йде житло (43,2%), і тільки після одягу та побутової техніки йдуть заощадження (27,9%).
На останньому місці з фінансової грамотності
Українці в питаннях фінансової грамотності відстають. Найбільша проблема полягає у ставленні до фінансів. Тільки третина жителів країни говорить, що не живуть сьогоднішнім днем, йдеться в дослідженні USAID. І тільки кожен п'ятий вважає, що краще економити, а не витрачати гроші. Лише 12% українців сказали, що зберігають гроші на банківському рахунку, і взагалі тільки 27% мають такий рахунок.
Індекс формувався на підставі балів про фінансові знання (наприклад, базові поняття відсотків, інфляції), ставлення до питань фінансів (коротко- і довгострокове мислення) і фінансову поведінку (заощадження, фінпланування).
"Близько 90% українців не ведуть власний бюджет, пояснюючи це тим, що мають такий дохід, який можна буквально по пам'яті розписати. Однак коли людина починає записувати свої витрати, вона виявляє, що існує безліч "пробоїн в бюджеті", через які гроші могли б і не витікати", – цитує завідувача сектору фінансової грамотності відділу зв'язків з громадськістю та фінансової просвіти Фонду гарантування вкладів фізосіб Олесю Шніцер прес-служба ФГВФО.
Водночас, близько 60% співгромадян вважають некомфортним або взагалі неприйнятним обговорення фінансових питань з друзями і родичами. І це зайвий раз вказує на необхідність побудови системи фінансової освіти в країні.
Шніцер також дала поради з набуття правильних фінансових звичок.
"Існує кілька загальних правил економії коштів. З регулярного доходу, наприклад, заробітної плати, рекомендується щомісяця відкладати 10%. Зекономлена таким чином сума служитиме резервом в разі непередбачених витрат. З нерегулярних доходів, таких, як премія, подарунок або якийсь виграш, потрібно відкладати не менше 50%", – рекомендує Шніцер.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповіли, як в Міносвіти презентували новий курс фінансової грамотності для школярів.