Фото з архіву "Сегодня"
Анексія Криму і військові дії на Сході поставили з ніг на голову український ринок нерухомості: в Донбасі і на півострові цей сегмент практично заморожений, а от у Києві та області, навпаки, активізувався інтерес населення до можливості придбати квартиру-будинок. "Сегодня" розбиралася в причинах і наслідках цих змін на ринку житла.
СХІД "НА ЗАМКУ". У середині червня Міністерство юстиції прийняло постанову "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції", яка тимчасово закриває доступ нотаріусів у Донецькій і Луганській областях до Держреєстру прав на нерухоме майно. Тобто на цій території неможливо купити або продати квартиру. Як зазначають у Мін'юсті, обмеження буде знято після закінчення АТО. Причому постанова стосується тільки "гарячих точок" Донбасу – Кремінського, Сватівського, Троїцького, Білокуракинського, Старобільського, Біловодського, Новопсковського, Марківського, Міловського районів Луганської області, а також Слов'янська та Слов'янського району Донецької області. На думку юриста Олега Веремеєнко, таке обмеження є вимушеним кроком: "Колеги з Донбасу розповідали про випадки, коли люди з автоматами змушували жителів у нотаріусів переписувати свою нерухомість на третіх осіб. Тобто тепер місцеве населення, завдяки обмеженням Мін'юсту, може бути спокійним, збереження їхніх прав гарантоване". За словами нотаріуса з Донецької області Олени Ткаченко, хоча доступ до держреєстру закритий у ряді районів Донбасу, це не заважає жителям Луганської та Донецької областей оформляти угоди купівлі-продажу майна в інших районах Донбасу: "У постанові Мін'юсту чітко сказано: держреєстратори, державні та приватні нотаріуси Луганської та Донецької областей продовжують працювати відповідно до законодавства. До моїх колег у Донецьку вже зверталися за консультаціями жителі Слов'янська, мовляв, чи можна продати квартиру в місті. Нотаріуси пояснювали: звичайно, без проблем".
УГОД МАЙЖЕ НЕМАЄ. Правда, покупців зараз в цих самих "гарячих точках" днем з вогнем не знайдеш, незважаючи на те, що ціни, за словами експертів, "просіли" на 10-20%. Як пояснила нам донецький ріелтор Олена Ковальова, ринок житла в регіоні – в глибокій кризі: "Дуже багато хто виїжджає, втративши надію продати житло, тому просто закривають квартиру на ключ, залишаючи її без нагляду. Навіть у спокійних районах Донецької області люди не можуть продати квартири: скидають по $2-3 тисячі – і без толку. "Клюнути" на квартиру покупець може, якщо господарі продають житло практично за безцінь, наприклад, в місті-стотисячнику "трійка" може коштувати $20 тис., а її пропонують в два рази дешевше. І то покупець буде дотискати ще більшу знижку. А продавцям, якщо діватися нікуди, доводиться поступатися". Цю тенденцію підтверджує і нотаріус Ткаченко: "Якщо в кращі часи я оформляла мінімум 15 угод з купівлі-продажу житла в тиждень, то тепер 3 – вже добре. Причому оформляються ті договори, які були узгоджені раніше, а що буде з ринком через місяць – ніхто не знає".
Місцеві жителі зізнаються, що у них немає іншого виходу, окрім як їхати з Донбасу, оскільки життя дорожче чотирьох стін. "Ми з чоловіком вирішили, що він залишиться охороняти будинок, а я з двома дітьми поживу у родичів у Київській області. Якщо все заспокоїться, повернемося, а якщо ні, продамо житло або все кинемо, але будемо обживатися на новому місці", – ділиться жителька Макіївки Олеся Маркова.
У Криму: плати завдаток, бери ключі
Сьогодні Крим за фактом знаходиться в подвійному правовому полі, що унеможливлює легальне проведення угод з купівлі-продажу житла. "Україна закрила свої держреєстри для півострова, тому якщо громадяни України хочуть продати своє кримське житло, вони повинні оформляти операції в материковій Україні, зокрема, через центри реєстрації майнових прав в Херсоні", – пояснює голова Нацради Ріелторської палати України Віктор Несін. За словами кримського рієлтора Ольги Зубін, зараз квартирами на ПБК активно цікавляться росіяни, наприклад, з Тюмені і Нижньовартовська. Через це ціни на житло в Криму зросли на 10-30%: "Наприклад, якщо взимку в новобудовах Ялти квадрат коштував $1500, то тепер – $2000, і це не межа". Правда, як оформляти операції, місцеві нотаріуси не знають – тому поки зупинилися на варіанті договору завдатку. "Укладається договір на на рік. Сума завдатку може складати і 50, і 90% від вартості квартири. Такі угоди оформляються в надії, що скоро ці угоди можна буде легалізувати", – зазначив кримський юрист Антон Никифоров. Але, за його словами, схеми ці ризиковані, адже нечистий на руку продавець може спробувати продати свою квартиру кілька разів, а якщо немає даних з Держреєстру, то і довести незаконність цих дій складно. "Кримчани сподіваються, що порядок наведе Росреестр, який місяць тому почав працювати на півострові. Але як там буде реєструватися інформація – незрозуміло, адже частина історії угод зберігається в українських реєстрах, частина – в місцевих БТІ. І відновити весь цей величезний архів, без сприяння української влади, росіяни не зможуть. А відсутність повної інформації – теж привід для махінацій", – вважає київський нотаріус Ірина Кринична. На думку юриста Олега Веремеєнко, краще реєструвати права і в українських, і в російських реєстрах: "Це хоч якась гарантія безпеки, поки закон не працює".
У Києві пожвавився інтерес до житла
Українці стали активніше цікавитися купівлею житла у столиці та області. Це пожвавлення формують, зокрема, біженці з Криму і з Сходу. "Зараз придивляюся до будинків в Київській області, оскільки не виключаю, що доведеться перевозити батьків з Донецька. Непогані будинки зараз пропонують за $ 60-80 тис.", – говорить киянка Ірина Ладиніна. А мешканка Донецька Олеся зараз знімає квартиру в Ірпені, але вирішила, що може продати "двійку" в Донецьку і переселитися в Ірпінь: "Тут у вас природа і люди хороші. А в Донецьку ми були змушені дихати териконами". Столичний ріелтор Максим Єрмоленко пояснює, що інтерес до нерухомості, в порівнянні з весною, виріс приблизно на 30%: "Клієнти жваво вивчають варіанти бюджетних "двійок" і "одиничок" – за $35-60 тис.". Відзначимо, що ціни на столичну нерухомість не виросли. За словами аналітика SV Development Сергія Костецького, статистика говорить про зростання числа угод: "Якщо на вторинному ринку Києва в квітні було 311 угод, то в травні вже 465. На первинці в квітні було продано 536 квартир, а в травні – 711".