/ Фото: Данило Павлов, Сьогодні
Однією з найпопулярніших тем після коронавірусу і карантину у нас, схоже, є тема дефолту, який нібито загрожує Україні. Слово "дефолт" постійно звучить як з найвищих трибун, так і з вуст різного роду експертів.
Сайт "Сьогодні" розібрався, що ж таке дефолт, і наскільки ймовірно, що він прийде до осель українців слідом за коронавірусом і карантином. А якщо прийде, то як це позначиться на гаманці пересічного жителя нашої країни.
Які бувають дефолти
Дефолт – це невиконання грошових зобов'язань у встановлений термін, несплата боргів, фінансова неспроможність. Дефолт для держави – все одно, що для людини, яка взяла гроші в борг, неможливість вчасно розрахуватися з кредитором або кредиторами.
Не секрет, що у переважної більшості країн є як зовнішні, так і внутрішні борги. Утворилися вони з різних причин, пояснення яких виходить за рамки даної статті. Україна не виняток – борги країни зараз становлять близько 2 трлн грн (половина річного ВВП). З них 40% – внутрішні борги, в гривнях, які нескладно "добровільно-примусово" реструктуризувати (розстрочити), це нашою владою робилося в минулому неодноразово. Ще 60% – зовнішні борги. Які реструктуризувати набагато важче, а віддавати їх треба в валюті. І чим дешевше гривня, тим більше доведеться повертати в доларах, це очевидно.
Якщо приходить термін платежу, а платити нічим, держава може оголосити дефолт (все одно як неспроможний боржник – оголосити себе банкрутом). Є два принципово різних види дефолту: повний дефолт (банкрутство) і технічний дефолт. Наприклад, повний, або "жорсткий", дефолт 2017 року оголосила влада Венесуели. В результаті країна стала ізгоєм, її економіка впала, гіперінфляція досягла майже 2000000%, в країні розгул злочинності.
Технічний, або "м'який", дефолт – це переговори Мінфіну країни з кредиторами про перенесення термінів оплати або зміну умов погашення боргу. За фактом технічний дефолт вже був в Україні 2015 року. Тоді Кабмін домовився з Міжнародним валютним фондом і низкою інших кредиторів про реструктуризацію боргу країн на три роки, але під вищий відсоток. Ці борги ми виплачуємо і понині.
Що каже влада
Найгучнішими висловлюваннями на тему дефолту, що прозвучали останніми днями, можна назвати два. Перше – це звернення президента Володимира Зеленського до парламентаріїв, який 30 березня заявив: якщо Рада провалить голосування за "життєво важливі закони", Україну може очікувати дефолт. Очевидно, глава держави мав на увазі закони про заборону ренаціоналізації (повернення колишнім власникам) банків та про введення в Україні ринку землі. Без них МВФ відмовить нам у фінансовій допомозі, наявність якої в умовах епідемії та карантину як ніколи актуальна для країни. Ці закони парламент ухвалив.
Друге – заява прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з приводу можливих переговорів з кредиторами про реструктуризацію виплат. Прем'єр вважає, що в умовах епідемії гроші з держбюджету треба передусім направляти на захист життя і здоров'я співгромадян, а не на погашення зовнішніх боргів. Хоча в казні кошти на розрахунок за ним передбачені: це близько 400 млрд грн, або майже 40% доходів держбюджету 2020 року. З них понад 180 млрд – зовнішні борги. Але виниклі непередбачені витрати на боротьбу з коронавірусом можуть спричинити труднощі з виплатою за боргами.
"Без підтримки міжнародних фінансових організацій, щоб погасити всі борги, напевно, нам доведеться впасти в прірву дефолту, це дуже страшний сценарій, – припустив прем'єр. – Ми не хочемо його і зробимо все можливе, щоб країна залишалася стабільною фінансово, мала економічну стратегію виходу і подолання наслідків коронавірусної інфекції".
Чому у нас не може бути "жорсткого" дефолту
Розмови про "жорсткий" дефолт навіть не обговорюються на серйозному рівні. На думку економістів, в Україні, незважаючи на всі проблеми, зокрема, падіння промислового виробництва, економічна ситуація далека від критичної, підстав для дефолту немає . Тим більше, що перед очима маячить катастрофічний сценарій Венесуели. Тому розмови про те, що "давайте не платитимемо за боргами і заощадимо бюджетні гроші для країни", член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає провокаційними і шкідливими, які сіють паніку серед населення.
З ним згоден і голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"Було б нерозумно оголошувати дефолт в односторонньому порядку, спонтанно, без консультацій з кредиторами. У цьому випадку наслідки були б украй негативними. Але йдеться про форс-мажорну і безпрецедентну ситуацію. Якщо в багатьох країнах світу як антикризові заходи припиняють виплати за кредитами, іпотекою, то чому не можна це зробити в глобальному масштабі? Треба обговорювати цю тему і з МВФ, і зі Світовим банком. І краще колективно, спільно з іншими країнами, які мають подібні проблеми. Повинно йтися не про дефолт, а про тимчасове припинення (на період кризи) зовнішніх боргових виплат, про реструктуризацію цих виплат. Це зараз абсолютно доцільно. Обмежені бюджетні ресурси треба витрачати на антикризові цілі", – впевнений Фесенко.
Чи може у нас бути "м'який" дефолт
Як видно зі слів прем'єра Дениса Шмигаля, він налаштований на переговори з МВФ та іншими кредиторами – це Світовий банк, Євробанк реконструкції і розвитку (ЄБРР) та інші фінустанови. Його думку підтримує і Володимир Фесенко.
"Реальна небезпека дефолту – в розрив співпраці з МВФ, – переконаний Фесенко. – Тому необхідна максимальна мобілізація всіх політичних сил, які не хочуть ризиків дефолту та масштабної економічної кризи в країні. Треба забути про політичні розбіжності і перейнятися інтересами виживання національної економіки. Стихійний дефолт може стати економічною і соціальною катастрофою, а в умовах нинішньої пандемії і протистояння російській агресії, це ще і величезний ризик для національної безпеки".
Але економісти впевнені, що, по-перше, в реструктуризації боргів поки немає необхідності, по-друге, домовитися про неї тепер буде набагато складніше, ніж 2015 року, і на набагато жорсткіших умовах.
Так, Олег Пендзин нагадав, що 2015 року, коли Кабмін провів успішні переговори про реструктуризацію боргів, в цьому був зацікавлений передусім МВФ, який натиснув на інших кредиторів. Зараз незрозуміло, якою є позиція МВФ.
"Найімовірніше, нам видадуть цього року один-два транші на суму близько 5 млрд доларів, цього вистачить, щоб розрахуватися за поточними платежами, – прогнозує Олег Пендзин. – Але головне – у України зараз великі золотовалютні резерви, майже 24 млрд доларів. Їх чверті вистачить, щоб оплатити борги протягом двох найближчих років. Тому немає жодних підстав, маючи такі резерви, оголошувати дефолт".
Віцепрезидент Українського союзу промисловців і підприємців Віктор Скаршевський зазначив, що до 2024 року Україна повинна сплатити кредиторам 7,3 млрд доларів.
"Тому, фактично, гроші МВФ – це перекредитування, і треба очікувати, що незабаром вони будуть. Про який дефолт в такій ситуації може йтися?" – дивується Скаршевський.
Дефолт і українці: чим він загрожує обивателю
Навіть технічний дефолт (тобто оголошення про відстрочку виплат за боргами) створить багато проблем українській економіці. На думку експертів, не всі кредитори, на відміну від 2015 року, погодяться чекати. А якщо компромісу не досягнуто, то "м'який" дефолт автоматично перетворюється на "жорсткий".
"Буде створено міжнародний клуб кредиторів, який через суди доб'ється арешту українських активів (рахунків, майна) за кордоном з їх подальшим продажем в рахунок стягнення боргу, – роз'яснив Олег Пендзин. – Україна – енергозалежна країна, яка потребує критичного імпорту, насамперед це природний і зріджений автомобільний газ, бензин, дизельне паливо. Головний покупець газу – державна компанія "Нафтогаз України", активи якої будуть заблоковані і купити газ стане неможливим. Це означає загрозу зриву опалювального сезону, холодні батареї в квартирах. Можливі й перебої з поставками інших видів палива. Також ми завозимо медобладнання, ліки і компоненти для їх виготовлення, всього цього теж не буде".
Наступна проблема – обвал курсу гривні, оскільки в країні почнеться стрімкий економічний спад. І, відповідно, зростання цін насамперед на імпортні товари, паливо, ліки, продукти першої необхідності.
"Пересічний українець втратить багато, оскільки рівень доходів підтягується до курсу долара протягом кількох років, тобто ціни зростуть швидко, а зарплати підвищуватимуться повільно, адже виробництво впаде, – аналізує Пендзин. – Хто платитиме зарплату? Це стосується і бюджетників, оскільки доходи скарбниці скоротяться. Значить, почнуться затримки з виплатами зарплат і пенсій. Про їх індексацію, про зростання прожиткового мінімуму можна буде забути на роки. Зросте безробіття, а після епідемії вірусу в Європі теж стане менше кількість робочих місць. Тому наших трудових мігрантів там теж не дуже чекатимуть".
Віктор Скаршевський також зазначив, що при дефолті зовнішні ринки запозичення для України виявляться закритими. Для економії витрат влада скоротить соціальні та інвестиційні програми держбюджету: не буде підвищення соцстандартів, припиниться будівництво і ремонт доріг. В умовах спаду виробництва владі для виплат пенсіонерам і бюджетникам доведеться включати друкарський верстат, що стрімко розкрутить інфляцію.
"Ще одна проблема – втеча інвесторів-нерезидентів з країни. Нагадаю, у них на руках облігацій внутрішньої позики на суму близько 100 млрд гривень, це майже 4 млрд доларів. Якщо кредитори в один момент пред'являть їх до оплати, у нас і без дефолту можуть бути труднощі", – каже Скаршевський.
Експерти радять владі України забути про технічний дефолт і якомога швидше зосередитися на наповненні держбюджету і контролі за витрачанням державних коштів. На їхню думку, після ухвалення Радою законів про заборону ренаціоналізації банків і про ринок землі допомога МВФ до нас прийде, і це допоможе розрахуватися з боргами і утримає курс гривні до долара в розумних межах, не вище 30 грн/долар.
Нагадаємо, раніше представник України в МВФ Владислав Рашкован також розповів, що буде з країною в разі дефолту . Він зазначив, що в Україні є група людей, яка просуває ідею дефолту, зазначаючи, що взяті раніше борги країна не повинна повертати кредиторам, а направити їх на допомогу бідним і знедоленим. Але, за його словами, таке рішення призведе лише до девальвації гривні, інфляції, банкрутств, соціальних протестів, насильства на вулицях і міжнародної ізоляції України.
Як відомо, ще наприкінці 2019 року Україна і МВФ досягли попередньої домовленості про нову трирічну програму, але офіційні документи ще не були підписані.