Боротьба зі сміттям в Україні набирає обертів: наприклад, за прибирання українці отримують подарунки, проводяться екочеленджі за винагороду, відкриваються сортувальні міні-станції ... На тлі розвитку тренду новини "Сьогодні" вирішили розібратися, як порожні пластикові пляшки можуть приносити дохід.
Переробка такої тари – найбільш наочна демонстрація використання вторсировини. З тонких волокон поліестеру виходять відмінні кросівки і сорочки. А на светр зі штучної вовни потрібно приблизно 25 перероблених ПЕТ-пляшок. Зрозуміло, для цього тару потрібно здавати на переробку.
Питанням відновлення практики здачі тари в магазинах зайнялося Міністерство регіонального розвитку. Нещодавно стало відомо, що в життя українців може повернутися звичний колись атрибут продовольчих магазинів – стелажі для прийому пляшок. Тільки тепер замість скла буде пластик, а також з'явиться спеціальний автомат для прийому ПЕТ-тари.
Чому зменшенню споживання і переробці пластику приділяється така увага? Справа в тому, що міцні і практичні ПЕТ-пляшки виготовляють з нафти. Кожну хвилину в світі продається мільйон напоїв в пластиковій тарі. З середини XX століття пластику виготовили 8,3 млрд тонн, і тільки 9% від цієї кількості пішло на переробку. Статистика в Україні ще гірше – 96% всіх відходів відправляють на сміттєві полігони. Але ж пластикова пляшка розкладається 1000 років! Сортувати сміття в Україні почали тільки в 2018 році. І, як і в усьому світі, проблемою залишається збір і переробка пластикової тари.
На початку вересня-2019 в Україні з'явилася екологічна надія – в Мінрегіонбуді вирішили мотивувати населення здавати пластикову тару за гроші.
"Хочемо більш детально вивчити іноземний досвід для внесення відповідних змін до Державних будівельних норм. Поки що орієнтовний розрахунок такий: один фандомат на п'ять тисяч людей", – повідомив заступник голови відомства Лев Парцхаладзе.
Для цього, кажучи мовою міністерства, потрібно вивчити іноземний досвід, щоб дізнатися, як правильно встановлювати спеціальні автомати для збору тари – так звані "фадомати". Це слово походить від німецького "пфанд" – застава. Тобто це автомат, який повертає заставну вартість.
Але намір поки залишається тільки наміром. Міністерства регіонального розвитку тепер немає. Його замінили на Міністерство розвитку громад і територій. Команда новин "Сьогодні" не отримала від новоствореного відомства відповіді на запит інформації про проект, тому самостійно вирушила вивчати іноземний досвід.
В німецькому Дрездені при кожному супермаркеті встановлено непримітний автомат, в який можна здати використану пластикову, металеву або скляну тару. Отримати можна 8-25 євроцентів за штуку – у вигляді чека, яким можна розплатитися в цьому ж супермаркеті.
Як це працює? Справа в тому, що в ціну кожного напою вже включена заставна вартість тари. Наприклад, сам напій коштує сім гривень, тара – гривню. Тоді загалом в супермаркеті ви заплатите 8 гривень. Але потім, коли здасте пляшку в фандомат, отримаєте одну заставну гривню назад.
У Німеччині навіть під час проведення знаменитого пивного фестивалю "Октоберфест" за пляшку або келих теж доведеться заплатити завдаток. Таким чином німцям вдається досягти двох цілей одночасно – і вулиці чисті, і тара йде на вторинну переробку. Ця система працює тут з 2003 року. Автомати встановлено при кожному супермаркеті і навіть на вокзалах.
А в італійському Римі з липня-2019 за 30 ПЕТ-пляшок можна купити квиток на метро. Італія – лідер зі споживання напоїв в пластиковій тарі. Місцева система настільки популярна, що на обмін шикуються черги.
У столиці Польщі Варшаві теж запустили пілотний проект з прийому використаної тари. Система схожа на німецьку, але мотивація трохи інша: за здані пляшки тут пропонують знижки. За кожну здану пляшку нараховується віртуальний бал. За п'ять балів в мережі кав'ярень можна безкоштовно отримати еспресо, а за 40 – квиток в кінотеатр. Системою вже зацікавилися інші польські міста.
"Рецикломати з'явилися в Варшаві як пілотна програма. По всьому місту їх зараз десять. Вони користуються шаленою популярністю. Протягом перших двох тижнів тільки в один рецикломат жителі Варшави здали 20 тисяч упаковок", – розповів прес-секретар Варшавської міськадміністрації Каміль Домброва.
Чи є щось подібне в Києві? З таким запитом новини "Сьогодні" звернулися до столичної адміністрації. Спочатку в прес-службі не зрозуміли, про що йдеться. а потім обмежилися письмовою відповіддю.
"КП "Київкомунсервіс" не здійснює реалізацію заходів по встановленню автоматів для прийому використаної пластикової тари. Інформація про фінансування і виділення коштів на організацію плану проекту відсутня", – відзначили чиновники.
В інших містах ситуація в цілому не краще. Але, наприклад, в одному з дворів Харкова встановили автоматичні пристрої, які приймають використану тару і видають корм для тварин. Як розповідає директор КП "Центр поводження з тваринами" Юлія Цибулька, якщо проект буде вдалим, департамент житлового господарства розглядатиме питання установки таких комплексів і в інших дворах міста.
Займаються проблемою в основному волонтери. Зокрема, працює кілька екохабів з прийому використаної тари.
"Якась частина пластика залишається непридатною для переробки, адже вона має кінцевий цикл – один-два-три рази. Це не вирішує проблему. Сортування не вирішує проблему накопичення, тому ми хочемо прийти до того, щоб zero waste – нуль відходів – було цінністю для людей, щоб люди переходили на альтернативні екологічні способи", – розповідає волонтерка Іва Стешун.
А одна з українських торгових мереж приймає вторсировину за бали системи лояльності. За 1 кг скла можна отримати 150 балів, а за кіло пластику – 500 балів. 100 балів – це еквівалент 1 гривні. Гроші потім можна обміняти на товари. Зараз такі пункти працюють у Києві, Запоріжжі, Дніпрі та Харкові.
Нагадаємо, поки в Україні немає глобальних ініціатив по вирішенню "пластикової" проблеми, розвинені країни активно працюють в цьому напрямку. Так, з 2021 року в Євросоюзі остаточно заборонять одноразовий посуд, трубочки для пиття і деякі други види пластикової продукції. Так само вчинять і в Канаді.