Заробити на державі. Корупційна схема, яку навіть не приховують. Маленька фірма продає вугілля за чималі гроші державному підприємству. А потім електроенергію, видобуту з цього палива, дешево купує тільки одна промислова група в Україні. Така схема дозволяє двічі обікрасти державу. Хто стоїть за цим – дізнавалися наші журналісти
Це вугілля прибуло до Одеського порту з Колумбії. Вісімдесят вісім тисяч тонн палива далі поїде на українські ТЕС. Там перетвориться на електроенергію і тепло для українців. До війни про імпорт вугілля Україна зовсім не думала.
"На кінець серпня на складах ТЕС було на 46% менше вугілля, ніж минулого року. Ми можемо взимку залишитися без тепла і електрики", – вважає Дмитро Марунич, експерт з питань енергетики.
Дефіцит вугілля в Україні, при його величезних запасах, – реальність. Через війну тонни вугілля, зокрема, антрацитового, стали недоступними – шахти залишилися на непідконтрольній території. Компанія ДТЕК змушена щорічно витрачати мільйони гривень на вугілля і везти його з Південно-Африканської Республіки та Колумбії, щоб обігріти українців взимку.
Водночас, в Україні є бізнес-групи, які заробляють на дефіциті вугілля і на державних підприємствах. У держкомпанії "Центренерго" віднедавна – нове керівництво. Воно відразу домовилося з новим постачальником вугілля. Раніше підприємство купувало паливо виключно в українських шахт. Гірники могли заробити. Тепер же до списку додали компанію "Нафта-Форс". Про це повідомляє одне з українських видань. "Нафта-Форс" уклала договір з "Центренерго" про постачання імпортного вугілля на 400 мільйонів гривень.
"Ми фінансуємо не власну вугільну галузь, ми не забезпечуємо енергетичну безпеку держави. Це якась дивна парадоксальна ситуація", – говорить Михайло Волинець, голова незалежної профспілки гірників України.
Постачальник вугілля "Нафта-Форс" статутного капіталу має всього... тисячу гривень, але виконує низку послуг – торгує, поставляє, навіть може технічно обслуговувати мототранспорт замовника. Компанія з'явилася 2018 року і входить до фінансово-промислової групи "Приват". Зареєстрована "Нафта-Форс" в Борисполі.
Журналісти поїхали туди, але нікого з представників за адресою реєстрації компанії на місці не виявилося. Також зателефонували до "Нафта-Форс" за номером, вказаним при реєстрації. Виявилося, до компанії він відношення не має. Відправили журналісти і офіційний запит до державного підприємства "Центренерго", яке купує у "Нафта-Форс" вугілля. Відповіді немає.
"Це питання енергетичної безпеки України. Є інформація про те, що вони дійсно переорієнтувалися з українського виробника вугілля на російського, який пов'язаний з Коломойським", – говорить Петро Оліщук, політолог.
"Нафта-Форс" продає вугілля державі по 2700 гривень без урахування доставки. Отриману з нього електроенергію купують зокрема феросплавні заводи. Тариф – 1 гривня 30 копійок. Це значно дешевше собівартості виробництва цієї енергії. Колосальні збитки для "Центренерго" виливаються в брак грошей в державному бюджеті. А латати дірки в бюджеті доведеться з коштів платників податків – тобто, всіх українців.
"Ці мінуси хто покриватиме? Держава! Держава, звичайно, покриватиме, це ж державне підприємство. Ті кошти, які компанія недоотримає за рахунок того, що поставлятиме дешеву електроенергію, в тому числі для феросплавних заводів, вони будуть потім отримані шляхом перерахунку тарифу від інших компаній, з боку, фактично, ринку електроенергії", – стверджує Юрій Корольчук, експерт з питань енергетики.
Прибуткову ще минулого року компанію "Центренерго" тепер роблять збитковою. У держбюджеті не вистачить коштів для поліпшення життя людей – кажуть експерти. Може не вистачити їх і для погашення боргів шахтарям, які спускаються під землю, проводять частину свого життя в темряві, щоб у українців були світло і тепло в будинках.
Тим часом, варто зазначити, що розвиток вітчизняного вуглевидобування залишається основним завданням компанії ДТЕК. За вісім місяців 2019 року шахтарі ДТЕК Енерго видали на-гора 14,8 млн тонн газового вугілля.
Нагадаємо, раніше експерти попереджали, що Україні не вистачає свого вугілля, щоб перезимувати. Доводиться докуповувати за кордоном – близько 20%. Але і власні 80% – на вагу золота: